Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Історія запровадження і обігу паперових грошей




Вперше паперові гроші з’явилися на початку IX ст. н.е. у Китаї за династії Юаньхе і мали назву ,,летючі монети”. У XIIІ– XIV ст. за час правління династії Юань паперові гроші складали основу грошового обігу. Але у XVII ст. знецінення паперових грошей призвело до їх заборони під час правління Маньчжурської династії.

Ідея заміни металевих грошей на міри вартості з інших матеріалів виникла давно. Джерела свідчать про наявність шкіряних грошей як загальнообов'язкового засобу платежу у карфагенян. Їх також запроваджували в обіг на островах Великобританії у XII, в Італії і Франції – у XIII ст. Однак зазначені матеріали не витримали конкуренції з папером.

Із переходом до паперових грошових знаків починається новий етап в історії грошового обігу. У ряді країн у добу середньовіччя та нового часу паперові гроші періодично вводилися і зникали.

Новий вид знаків і грошового обігу Європа сприйняла і утвердила у XVII ст. У 1656 р. швед Ю. Пальмструк заснував перший позичковий та вексельний банк. У 1661 р. там уперше в світі з'явилися банківські кредитні білети чи банкноти, тобто власне паперові гроші. З тієї емісії збереглася єдина банкнота вартістю 5 далерів, датована 6 грудня 1662 р. (випущена у Стокгольмі). У 1690 р. відкрилися перші банки на території британських колоній в Америці (тепер США), а у 1694 р. – в Англії. У 1716 р. шотландець Джон Лоу під протекцією регента Філіпа Орлеанського заснував акціонерний банк у Франції.

Схема використання векселів тоді була приблизно такою: купець укладав угоду на продаж товару, але покупець на поточний момент не мав достатньої суми готівкою. Тож він видавав вексель, що його продавець приносив у банк і одержував замість нього банкноту. Коли минав термін виплати векселя, особа, яка його видала, вносила в банк суму банківськими білетами. При спаді торговельної активності потік векселів скорочувався, а до банку поверталися банкноти, якими купці розраховувалися по своїх векселях.

На сьогодні тільки 42 держави мають банкнотні фабрики і можуть забезпечити самостійний виробничий цикл для виготовлення паперової валюти. У 60-ті роки XX ст. з'явилися тепер всесвітньо відомі пластикові картки – Еurосаrd/Маstеr Саrd – продукти великої кредитної системи Іntеrbаnk Саrd Аssоtіаtіоn, яка виділилася з Асоціації регіональних американських банків. Відтоді новітні технології та платіжні засоби у сфері безготівкових розрахунків посприяли збільшенню обсягу останніх у кілька десятків разів. Як вплинуть ці та інші сучасні тенденції світового поступу на паперові гроші? Відповідь дасть тільки час.

Грошовий обіг на території Росії. 29 грудня 1668 р. був прийнятий маніфест про введення на території Московської держави, загальна сума яких становила 46, асигнацій 2 млн. рублів, а з 1768 р. почався випуск нових асигнацій на суму 50 млн. рублів на іншому папері, щоб уникнути підробок. За 30 років обігу паперових грошей їх кількість була доведена до 3 млн. рублів і продовжувала збільшуватись у наступні роки.

Разом з асигнаціями карбувалась монета золота, срібна і мідна. Тільки золотої і срібної монети в першій половині XIX ст. з 1811 по 1840 рр. було випущено на 264.156.266 рублів. Гроші Російської імперії ходили на землях України, номіналом 1,3,5,10,25,50,75 (які були з часом вилучені державою) 100 і 500 рублів.

Нові грошові знаки побачили світ за доби Катерини II (1762–1796) – під час чергової російсько-турецької війни (1768–1774), хоч проект запровадження паперових грошей побутував в урядових колах ще за часів Єлизавети (1741–1761) та Петра III (1761–1762). Останній планував навіть ввести банківські білети. 29 грудня 1768 р. Державна рада ухвалила ,,Манифест об установлении в обеих столицах банков для вымена государственных ассигнаций”. Документ було оприлюднено 1 лютого 1769 р., і це є датою появи російських паперових грошей. Перша емісія складалася з 10 000 асигнацій з номіналами у 25, 50, 75 та 100 руб. Та скоро номінал 75 руб. скасували через появу численних фальшувань (25 руб. підробляли на 75). До кінця XVIII ст. в обігу були номінали 5, 10, 25, 50 і 100 руб.

На початку XIX ст. відомий державний діяч М. Сперанський підготував план невідкладних фінансових заходів. Передбачалося провести грошову реформу шляхом вилучення з обігу всіх випущених асигаацій, а також створити новий емісійний банк. Реалізувати ці плани перешкодили шалений опір російського дворянства та війна 1812 р. У результаті війни фінансова система Росії зазнала відчутного удару: тільки у 1813 р. в імперії випустили в обіг 103 440 000 руб., а на всій її території в обігу тоді перебувало 749 334 400 руб. Уряд провів ряд заходів, спрямованих на зменшення маси паперових грошей: державні позики, збільшення в обігу монет із срібла і золота. Відтак фінансова система була певною мірою стабілізована.Докорінну реорганізацію грошової системи на основі срібного рубля провів у 1839–1843 рр. міністр фінансів Е. Канкрін. Асигнації поступово замінили державними кредитними білетами, які підлягали рівноцінному обмінові на срібло. Мідні гроші набули статусу розмінного засобу при срібному рублі. Реформа встановила систему срібного монометалізму.

 

Наприкінці XIX ст. уряд імперії доклав чимало зусиль для зміцнення вітчизняної валюти і накопичення золотого запасу. Зростали й прибутки від реалізації державних позик на зовнішньому ринку. Напередодні Першої світової війни валюта царської Росії вважалася однією з найстабільніїпих у світі й користувалася повною довірою населення. На основі золотого запасу розвивалися кредитна політика, державні позики, фінансувалися залізничне будівництво, промисловість тощо. З початком війни в державі було припинено карбування золотих і срібних монет, розпочато випуск кредитних грошей–номіналом 1, 2, 5, 50 руб. Незабаром золото і срібло зникли з обігу. У 1917–1918 рр. рубель втратив більшу частину своєї вартості: 1 руб. дорівнював тоді 37 копійкам.

У роки громадянської війни та іноземної інтервенції в обігу були гроші різних урядів, військових підрозділів, які, як правило, нічим не забезпечувались, а за рахунок населення утримували апарат управління та війська. На деяких територіях ходили грошові знаки іноземних інтервентів, колишніх Царського і Тимчасового урядів, радянської, білогвардійської та місцевої влади, що підривало у населення країни довіру до будь-яких грошей.

Такий стан грошово-фінансової системи свідчить про значну економічну кризу і політичну нестабільність. Отже, вона вимагала невідкладних реформ. У колишній Російській Федерації та СРСР відбулося кілька грошових реформ. Грошові знаки 1923 р. стали грошима всіх республік Радянського Союзу, в тому числі й України. Реформа була завершена у 1924 р. Її основою став червінець, який у 1928 р. був конвертованою валютою.

З другої половини 20-х і до початку 40-х років у СРСР були випущені грошові знаки різних зразків, які знаходились в обігу на українських землях.

У 1947 р. по закінченні війни в СРСР була проведена грошова реформа, паперові знаки і монети якої були у користуванні до 1961 р. і мали номінали: паперові –1,3,5,10,15,20 копійок. Один рубль поділявся на 100 копійок. Паперові гроші 1.3.5 вважались казначейськими білетами, решта-банківські білети. З 1961 р. грошовий обіг забезпечувався казначейськими білетами і банкнотами нового зразка номіналом 1,3,5,10,25,50,100 рублів і монетами – 1,2,3,5,10,15,20,50 копійок та 1 рубль.

Якщо попередні паперові гроші були різних форматів, то гроші 1961 р. були уніфікованими, майже однаковими за розмірами, а саме: 3 і 5,10 і 25, 50 і 100 рублів. Цей грошовий рахунок проіснував до часу утворення незалежної Української держави, хоча на нові зразки були замінені у 1991 р. 50 і 100 рублів з метою уникнути підробок, перешкодити спекуляції та контрабанді. Крім того, з 1965 р. було випущено кілька десятків ювілейних та пам’ятних монет номіналом 1,3,5 рублів, які мають значну цінність історико-культурну та нумізматичну. Були випущені також колекційні та сувенірні срібні, золоті та платинові монети кількох серій, присвячені Олімпійським іграм 1980 р. у Москві.

У Радянському Союзі планувалося випустити ще кілька десятків монет до ювілейних і пам’ятних дат аж по 2005 рік включно.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1395. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия