Предмет і завдання фалеристики

Фалеристика – від грецького фалера –металева прикраса у вигляді жетону, бляхи; велика медаль) комплексно вивчає історію заснування та функціонування орденів, нагородних медалей, нагрудних знаків відзнаки, значків та жетонів, досліджує процеси виникнення й розвитку нагородної системи, а також нагородну документацію та статистику в контексті розвитку суспільства.

Нагороди різняться за своїм соціальним статусом: державні, урядові, відомчі, релігійні, відзнаки громадських організацій, спілок, національно-культурних товариств тощо; за класифікацією – ордени, хрести, медалі, нагородні знаки, почесні звання, просто нагородні планки; за чинниками призначення: для вшанування військових подвигів; за досягнення у промисловій, аграрній, науковій, культурній сферах; за милосердя та меценатство; за сумлінне виконання громадянського обов'язку; за поліпшення демографічної ситуації (звання та орден,, Мати-героїня” в СРСР, а також у незалежній Україні).

Фалеристика вивчає та аналізує всі аспекти функціонування нагород: порядок представлення до них, вручення, всі види документів про створення нагород, постанови про права і обов'язки нагороджених, пільги для них. Ці складові нагородного процесу в окремих країнах різняться відповідно до історичних традицій та політичного устрою держав.

Поняття,, нагорода” тлумачиться досить широко, оскільки вміщує одночасно – в залежності від історичного періоду побутування – різні види винагород, починаючи від речових (шаблі, мечі, гривни) до спеціально створених знаків, які являють собою особливий вид прикладного мистецтва і яким надано високий суспільний статус. Ордени складають першу і основну групу у фалеристичних дослідженнях.

За статусом нагород їх можна класифікувати за такими групами:

– державні нагороди (засновані монархами, президентами, парламентами, урядами згідно із законами і конституціями);

– міжнародні (Нобелівська премія, відзнаки імені видатних вчених за заслуги перед людством, видатні наукові здобутки, винаходи тощо);

– відомчі відзнаки (партійні, профспілкові, міністерств, відомств, спортивних та громадських об'єднань, рухів, орга- нізацій і товариств).

Джерельною базою для досліджень із фалерестики виступають історичні джерела таких типів:

– нагородні знаки (речові, матеріальні знаки – ордени);

– писемні (опубліковані та неопубліковані архівні матеріали), що містять відомості про нагородні знаки, історію їх створення та функціонування, відзначення ними);

– фонодокументи (озвучення указів про нагороди) або фонічні (записи урочистостей, пов'язаних з нагородженням, проектами, ескізами, описами знаків, озвучення списків нагороджених тощо);

– зображальні (іконографічні) джерела (художні та графічні оригінальні твори, пов'язані з відзнаками, кіно -, фотодокументи із знаками нагород та процедурою нагородження ними, портрети осіб в мундирах з орденами);

Основою нагородного комплексу історичних джерел поряд з фалеронімами є нагородні акти, тобто документи нагородних справ. Вони сприяють комплексному вивченню розвитку нагородної справи за державною та відомчою належністю, створенню цілісної картини історії нагород упродовж розвитку людської цивілізації.

Фалеристика послуговується широким спектром різних методів дослідження: порівняльно-історичним, класифікації, систематизації та типологічним, залучаючи для вивчення методи та методики цілого ряду інших галузей історичних знань.

Вивчення нагородного комплексу історичних джерел вимагає знання і практичного використання даних численних наук та дисциплін. Джерелознавство, архівознавство, семіотика, епіграфіка, нумізматика, геральдика, хронологія, символіка, емблематика, вексилологія та інші спецдисципліни сприяли формуванню методик дослідження джерел фалеристики.

Мистецтво нагородних знаків завжди дуже цінувалося. Традиція його зберігалася впродовж століть, змінюючись тільки вівдовідно до епохи. Нагрудні знаки, виконані у металі, відображають поряд з державними нагородами у свій спосіб історію розвитку суспільства у певні періоди, його героїчні і трагічні сторінки (пам'ятні значки Чорнобиля). Металеві відзнаки, незалежно від їх вартості (виготовлені із золота, платини, срібла, томпаку, бронзи тощо), – це пам'ятки історії, речові джерела, своєрідне лаконічне і оригінальне втілення певної ідеї, викарбованої у вигляді металевої мініатюри.

За своїм призначенням фалеристичні знаки класифікуються наступним чином:

– нагородні знаки (за героїзм, відвагу, мужність, проявлені у воєнних діях, за досягнення у професійній праці, науці, у спорті, громадсько-політичній діяльності тощо);

– службові – для представників різних служб (депутатів рад всіх рівнів, поштарів, працівників ДАІ, водіїв таксі, двірників тощо);

–академічні (видаються по закінченні вищих та середніх спеціальних навчальних закладів);

–членські – свідчать про членство у різних організаціях, спілках, товариствах, клубах тощо (НАНУ, АМН, МОПР, ДТСААФ, КПРС, ВЛКСМ, Союз Чорнобиль і т. д.);

–ювілейні – присвячені ювілеям різних визначних подій, річницям свят і св’яткових дат, видатним учасникам цих подій, видатним державним діячам, ученим різних галузей знань, відомим історичним особам тощо);

–сувенірні – присвячені, як правило, країнам, містам, виставкам, фестивалям тощо.

Виготовляють знаки всіх видів із різних металів: із золота, срібла, латуні, алюмінію, бронзи, мідно-металевих сплавів; у наш час використовують також пластмасу. Техніка виготовлення знаків різноманітна – від лиття, кування до ручного виготовлення і оздоблення окремих деталей. Останнє особливо стосується створення у давні часи іменних нагород (з портретами коронованих осіб), а також зміни техніки виготовлення складних за дизайном знаків із використанням набутків ювелірного мистецтва та ливарного виробництва.

Для прикрашення знаків використовують дорогоцінне каміння, емалі, позолоту, сріблення, червлення тощо. Важливу інформацію надають рисунки на знаках, що несуть величезне змістовне навантаження. Фалеристичні пам’ятки об'єктивно відображають характер еволюції суспільства, розповідають про творців знаків, їх талант, смаки, знання.