Історія грошового обігу на українських землях

Історія грошового обігу на українських землях тісно пов'язана із складним перебігом подій, що призводили до їх розчленування між могутніми державами-сусідами, які позбавляли українську націю можливості утворити державу. Грошове господарство на землях України характеризується цілковитою залежністю на Правобережжі від Польщі, на Лівобережжі – від Росії.

На землях підвладних Австро-Угорській монархії, в обігу були різного номіналу крони: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 1000, 10000, а також карбувалась з 1892 р. замість гульдена срібна крона (1, 2, 5) і золоті монети номіналом 10, 20 і 100 крон. Після розпаду Австро-Угорщини у 1918 р. Австрія випускала австрійські, а Угорщина – угорські крони.

З 1929 року була запроваджена національна крона в Чехословаччині, яка була у грошовому обігу на Закарпатті до 1945 р., до його об’єднання з Україною. В період фашистської окупації на Закарпатті в обігу знаходились окупаційні гроші протекторату Чехії і Моравії.

Фактично перші українські гроші з’явилися за час існування Української Народної Республіки в 1917–1920 рр. за правління Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. У грошовому обігу знаходилося 24 види паперових грошових знаків. Це були карбованці, гривні, шаги.

У грудні 1917 р. введені у грошовий обіг п’ять видів марок номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На всіх марках був напис:,, Українська Народна Республіка”. Перші два проекти марок виконав художник А. Середа, а решту – Г. Нарбут. Ці марки випускались у Києві та Одесі до грудня 1918 р. З квітня 1918 р. друкуються подібні до марок паперові гроші, які повторюють малюнок і мають напис: „Ходить нарівні з дзвінкою монетою”. Змоги карбувати металеві гроші держава не мала, а тому було випущено 71, 5 мільйона одиниць паперових марок.

З 5 січня 1918 р. Центральна Рада здійснила емісію державних кредитних білетів вартістю 100 карбованців, на яких було зображення тризуба як символу держави. 1 березня 1918 р. основою грошового рахунку стала гривня, яка дорівнювала половині карбованця, або 100 шагам. За часів Директорії у 1918 рр. в Кам’янці-Подільському була випущена нова банкнота номіналом 100 карбованців, яка на бічному полі (маргінес) мала зображення Богдана Хмельницького з булавою і напис на аверсі,, Українська держава”. Отже, карбованці, гривні і шаги різного номіналу складали грошову систему Української держави.

 

Центральна Рада 19 грудня 1917 р. (ст.ст.), або 1 січня 1918 р. (н. ст.), ухвалила випустити українські гроші номіналом 100 карбованців, хоча не мала золотого запасу, і це викликало суперечливе ставлення до їх появи. Проте, як зазначалось, 5 січня 1918 року кредитні білети вартістю 100 карбованців були випущені. Як і російські рублі, вони містили 17, 424 частки щирого золота. Гроші друкувались на звичайній книжковій фабриці на доброму папері, але не мали водяних знаків, що могло привести до появи підробок. Ходили вони серед населення нарівні з,, керенками” і,, думськими” грішми Тимчасового уряду. На них були написи українською, російською та єврейськими мовами.

1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про випуск гривні номіналом 2, 10, 100 і 500, яка на замовлення уряду мала друкуватись у Берліні. Також сповіщалося про карбування монет, яке так і не здійснилося.

29 березня 1918 року було прийняте рішення про емісію 100 млн. гривень з умовою обміну, що 1 гривня дорівнює 2 карбованці.

Уряд гетьмана П.Скоропадського випустив банкноти вартістю 1000 і 2000 гривень і,, лопатки”, грошові знаки номіналом 50 карбованців, які друкувались в Одесі як серія,, АС”. Були підготовлені малюнки і матриці банкнот номіналом 10, 100 і 250 карбованців, але їх вже випускала Директорія у 1919 р.

4 січня 1919 року з метою забезпечення більш сталого обігу власних грошових знаків Директорія видала закон про вилучення з обігу австрійських, німецьких, російських і радянських грошей. Але вони продовжували використовуватись.

Воєнні дії змусили Директорію міняти своє місцезнаходження, а фінансові органи змушені були також переїжджати до Кам’янця-Подільського, Рівного, Тернополя і знову до Кам’янця-Подільського. Тому у березні 1919 року гроші номіналом 5 гривень стали випускати у Станіславі у звичайній друкарні, а згодом з’явилися,, канарейки” номіналом 250 карбованців, насичені жовтим кольором. Практично ці гроші знаходились у грошовому обігу в 1918–початку 1920 роках.

Всього за час існування української державності у 1917–1920 рр. трьома національними урядами були випущені в обіг 24 державні грошові знаки. Сьогодні вони дуже рідкісні і високо цінуються серед боністів.

Значний матеріал для досліджень з боністики становлять місцеві та приватні бони – випуски грошових документів усіх видів самоуправлінь у відповідності до адміністративно-територіального поділу держави. Приватні (або внутрішні) бони об'єднують грошові випуски (сурогати) заводів, фабрик, магазинів, благодійних установ тощо. Початок активізації місцевого,, грошотворення” завжди припадає, як уже наголошувалося, на періоди руйнації економіки, ринку, політичних струсів, зміни устрою тощо. В історії української доністики до останнього часу ще остаточно не підраховано кількість випущених у 1917–1920-х роках місцевих та приватних бон, які тільки за узагальненими назвами емітентів налічують понад 200 позицій.

Вітчизняна боністика не може обійти увагою і період, коли УРСР входила до складу СРСР, в якому періодично відбувалися грошові реформи і запроваджувалися нові зразки грошей з оновленим дизайном. Так, в історії радянської боністики розрізняють періоди 1917–1920 рр. – початок спроб налагодити грошове господарство у перші роки радянської влади в Росії, потім 1922–1924 рр. – час підготовки і проведення першої грошової реформи в СРСР, далі – зміни у грошовій системі СРСР 1926–1957 рр., грошові реформи 1947 та 1961 рр., які були проведені з метою деномінації грошей, вилучення з обігу знецінених грошових одиниць. Одночасно відбулася і зміна золотого вмісту рублів, визначалося співвідношення рубля до долара США.

Особливим у боністиці є період Другої світової війни, коли населення України змушене було користуватися різноманітними грошовими знаками Німеччини, Польщі. Угорщини, Румунії, Чехословаччини, в тому числі й окупаційними, які невідомо чим забезпечувалися. В обігу знаходилася також величезна кількість фальшивих грошей, які в першу чергу виготовляли гітлерівці.

Під час Другої світової війни на окупованих землях України (вересень 1939 – осінь 1944 р.) окрім власне грошей країн-окупантів ходили ще марки (маються на увазі гроші, а не поштові знаки), спеціально віддруковані для населення загарбаних територій. Ці,, воєнні гроші” являють собою досить виразні фінансові документи. В цей час на західних землях України функціонували бофони, що їх випускали ОУН-УПА як грошові документи. Спочатку бофони з'явилися на Галичині, потім на Волині та Рівненщині. Друкували їх у підпіллі. Мало схожі на справжні гроші, бофони разом із тим виконували важливу історичну місію – організовували кошти населення для підтримки збройної боротьби з окупантами, а також містили численні гасла, які виражали суть національно-визвольної боротьби, ідею незалежності й соборності України.

Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. поставив на порядок денний державного будівництва важливе завдання – створення національної грошової системи. З метою захисту українського споживчого ринку Верховна Рада України у вересні 1991 р. прийняла рішення про введення з січня 1992 р. в обіг на території України купонів багаторазового використання. Статус купоно-карбованця передбачався як тимчасова національна валюта, яка запроваджується в обіг паралельно з рублем колишнього СРСР на короткий перехідний період. Правомірність випуску купоно-карбованців була закріплена законом від 20 березня 1991 р. Указом Президента України,, Про реформу грошової системи України” (від 7 листопада 1992 р.) з 12 листопада було припинено функціонування рубля в грошовому обігу України. Єдиним платіжним засобом став український карбованець. Проіснувавши із січня 1992 р. до серпня 1996 р., купони відіграли важливу роль у становленні національної грошової системи, а з нею і державного суверенітету України.

Відповідно до Указу Президента України,, Про грошову реформу в Україні” 2 вересня 1996 р. в Україні було введено в обіг повноцінну грошову одиницю – гривню. Національна валюта надрукована у відповідності до вимог виготовлення грошей за світовими стандартами, але із збереженням основних елементів національного декору та із зображенням портретів видатних державних та культурних діячів Русі-України – Ярослава Мудрого, Володимира Великого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Франка, Михайла Грушевського, Лесі Українки, Григорія Сковороди – на номіналах 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 грн.