Історія виникнення і використання прапорів

Прапори вперше з'явилися в XII ст. до н.е. в давньому Китаї (династія Чжоу). Вони були білого кольору. Потім з'явилися знамена синього дракона, білого тигра, червоного птаха, жовті прапори з драконом.

В Індії прапори червоного і зеленого кольорів з зображеннями жовтих звірів. їх вивозили на слонах або колісницях.

Деякі прапори мандрували крізь століття. Легенда розповідає про мандрівку через століття „драконового прапора” (IV ст. до н.е.). Його відбили у ассірійців воїни царя Кіра, після смерті він попав до Дарія, потім до Олександра Македонського і зрештою –до візантійських царів і довго зберігався там при дворі.

Цікавим є знамено Римської імперії – двоголовий орел – символ готовності, спостережливості і єдності обох частин імперії; систему знамен мала Візантія. Цар Лев Вірменин (IX ст.) – запровадив знамена для всіх військ. Всі великі знамена головних військ мали верхню половину одного кольору і розрізнялись нижньою половиною та емблемою. Малі знамена військових частин мали різнокольорові полотнища з довгими кінцями, розрізнялися емблемами та значками на палиці.

Скандинавський епос оспівує зачарований білий прапор вікінгів з чорним вороном-птахом бога Одіна.

В глибоку давнину з’явилися і особисті штандарти царів рабовласницьких держав (золотий орел – символ Кіра). Історичні хроніки зберегли спогади про особисті символи Ксеркса, Дарія.

Виникнення феодального суспільства з його складною ієрархією супроваджується появою цілої системи знамен, прапорів, штандартів. Велике знамено К. Великого вивозили на спеціальній колісниці, в яку запрягали волів.

В середні віки система знамен була строго регламентована. Довжина сторони в імператорського штандарта рівнялась шести футам, у корля – п'яти, принца, герцога – чотирьом, маркіз, віконт, барон – трьом.

Спочатку більшість прапорів були пурпурного і червоного кольорів, згодом вони стали різноманітними. З появою монархій зявились родові кольори, які, як і герби, стали спадковими.

Розквіт абсолютизму супроваджувався появою розкішних особистих штандартів. Їх робили з шовкових тканин, розшивали золотом і сріблом, прикрашали дорогоцінними каменями. В XVI–XVII ст. найрозповсюдженішими були полотнища білого кольору з гербами. Білі прапори мали королі Франції, Англії, Іспанії, Португалії.

З розповсюдженням лицарства виникли баннієри – прямокутні прапорці з гербом, символом чи девізом господаря. Мальтійці мали червоний прапор з чорним хрестом, тевтонці – білий прапор з чорним хрестом, тамплієри – біло-чорний прапор.

Символіка відображалася на прапорах багатьох держав.

В християнських державах розповсюдженим став білий колір і хрест, символ християнства (Данія, Швеція, Греція, Норвегія, Великобританія, Іспанія, Мальта, Фінляндія). Символ ісламу – півмісяць присутній і сьогодні на прапорах Туреччини, Тунісу, Алжиру, Пакистану, Сінгапуру.

Священні в буддизмі тварини (дракон, слон, лев) і жовто-оранжевий кольори характерні для прапорів Бутана, Брунея, Шрі-Ланки, Таїланду, Лаосу.