Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Види гербів




У Західній Європі і в Росії герби поділялись на різні види і категорії.

Геральдика виділяє у Західній Європі герби державні, місцеві (міст, областей, губерній, єпископств тощо); герби товариств, корпорацій; герби фамільні і родові.

Серед цих категорій гербів були такі різновидності, що яскраво свідчать про їх службову роль в руках властителів держав. Присвоєння того або іншого герба певній території, місту, корпорації або окремій особі виражало певну політику королівської влади.

Такими є наприклад герби претензій або домагань. Ці герби мали знаки (емблему, символ) країни (краю), міста, яким князь або король давав особливі права і на які внаслідок цього він мав домагання. Такі герби показують домагання на якесь спірне, або колись існуюче володіння. Так, коли король датський Християн ІІ у 1520 р. став одночасно і королем Швеції, то взяв у свій герб додатково ще герб Швеції: три золоті корони на голубому полі. Коли ж згодом Швеція знову відокремилась від Данії, то Данія продовжувала зберігати у своєму гербі шведські емблеми, як герб домагання.

Гербом домагання був і герб англійських королів. Королі Англії до 1800 р. приєднували до свого герба емблеми їх претензій на французькі міста й провінції – французький королівський герб (три золоті лілії на голубому полі), хоча здавна втратили своє колишнє володіння у Франції.

Так само й іспанські королі приєднали до свого герба герби Португалії і Єрусалимського Королівства, королі Сардинії – герб Кіпру та ін.

Коли такі герби не виражали більше дійових претензій, їх іноді називали гербами спогадів.

Можна зазначити ще герби патронату, покровительства або пожалування. Ці герби засвідчували , що той або інший володар є покровителем відомої фамілії, міста або товариства. Звичайно, такі герби малювались яким-небудь государем як знак покровительства або особливої відзнаки. Як правило, це виражалось у дозволі вміщувати у гербі роду, міста або корпорації герб самого государя або емблему, зв’язану з ім’ям і життям государя.

Дуже виразним є герб, пожалуваний іспанським королем Фердинандом і королевою Ізабеллою Христофору Колумбу. Герб цей мав у верхній половині щита з чотирьох частин королівські емблеми Кастілії (замок) і Леона (лева) з девізом: „Для королівства Кастілії і Леона Колумб відкрив Новий світ”.

Ще один приклад. У 1329 р. король Шотландії Роберт Брюс вже при смерті вручив хороброму рицарю Дугласу Чорному перенести в Палестину його серце. В Андалузії Дуглас Чорний загинув у жорстокому бою з маврами, тримаючи до останньої хвилини в руках скриньку з серцем свого короля. З того часу рід Дугласів мав у своєму гербі зображення серця увінчаного короною і девіз: „Виконати або вмерти”.

Крім цих гербів ще були герби концесійні або герби поступок. Ці герби свідчили про надання тим або іншим господарям або князям права користуватися гербом, яким раніше користувався інший власник. Таким гербом був герб Ж.Д′Арк.

В Росії відрізнялися герби – державні; територіальні (обласні або земельні); міські; родові; собисті.

Всі ці герби були офіційними символами, присвоєними державі, частині її території, закріпленими за тією або іншою феодальною фамілією або окремим представником дворянства.

Цікаві історія і емблематика російського державного герба. Офіційно про російський державний герб заговорили лише у XVII ст., але склався він значно раніше (ще на рубежі XIV – XV ст. з часу князювання великого князя московського Василя Дмитровича) – озброєний списом вершник, як символ перемоги на Куликовому полі над монголо-татарами, а потім як символ проти зради бояр – княжної і з цього часу – неодмінний символ на гербах і печатках московських князів і царів.

З часу князювання Великого Московського князя Івана ІІІ до цього зображення додали ще й візантійський герб – двоглавий орел.

Семантика зображення така: Римська імперія, поділилась на дві частини: Рим і Візантію (східна частина Римської імперії). Тому і дві голови.

Двоголовий орел був запозичений з Візантії і став гербом Російської держави з кінця XVст. (1472 р.) з часу одруження Івана ІІІ з візантійською принцесою Софією Палеолог. Москва вважалася Третім Римом. Новий герб мав зображення орла, на грудях якого зображено вершника.

Значний інтерес становлять російські міські герби. Ці герби мають тісний зв’язок з міськими печатками (зображення переходять). Багато міських гербів мали багатовікову історію. Московський міський герб, наприклад, встановився ще у XIVст. і мав на собі зображення вершника на коні. Найдавнішими є герби Києва, Новгорода, Пскова, Твері та ін.

Особливого розвитку набуває російська геральдика в роки правління Петра І.

За основу зображень в обласних і міських гербах брали:

1) географічне положення міста;

2) напрям промисловості і сільського господарства в даному місті, його повіті або області;

3) побутові особливості;

4) історичне значення міста або видатні події, що в ньому відбулися;

5) співпадання назви міст з іменами святих або назвами тварин;

6) культ тварин, що перебували на тій чи іншій території в давнину;

7) зображення, які були раніше символами, вживалися як печатки деяких старих міст;

8) поєднання 2-3 будь-яких з вище перелічених ознак.

Особливості російської міської і обласної геральдики: реальність; містика; декоративність.

Вміщені в російський герб фігури були рідко символічними і були більше реальними.

Значну групу гербів у Росії становили дворянські родові герби. Перші спроби встановити приватні герби в Росії відносяться до XVII ст. Спочатку власниками фамільних гербів були іноземні дворяни, що стали на службу до російських царів. За іноземцями, що приїздили, зберігались титул, чин і герб. Походження іноземців і право на герб перевірялись в Посольському приказі, де була спеціальна „Латинська книга”.

У XVIIIст. було створено „Бархатну книгу” – гербовник або збірник гербів дворянських родів.

У 1722 р. прийнято „Табель про ранги”, за яким всі, хто дослужився до 8-го чину (колезький асесор), отримували потомственне дворянство, а з ним і право на родовий герб.

В кінці XVIIIст. при Павлі І почалось створення „Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи”(20 томів).

Всі дворянські герби можна поділити на 3 категорії:

І – нащадки Рюриковичів та нащадки Гедиміновичів;

ІІ – герби родів, пожалуваних князів, графськими і баронськими титулами, герби тих, хто вислужив дворянство;

ІІІ – герби приїжджих з Західної Європи.

Крім дворянських, існували також і купецькі герби (кінець ХІХ ст.). На цих гербах поміщались найчастіше вензелі або окремі букви, по яких і визначався власник герба. Корон на купецьких гербах не було.

В радянський період значний розвиток дістала державна і громадська емблематика. По завданню В. Леніна у січні 1918р. робота по створенню єдиної Державної печатки (елементом якої і мав стати державний герб).

18.06.1918р. – проект герба був затверджений на засіданні РНК.

Перший герб СРСР створив художник І.І. Дубасов на основі проекту В. Корбута, затверджено 6.07.1923р.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2018. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия