Значення сфрагістики

Сфрагістика посідає серед cпеціальних історичних дисциплін важливе місце. Вона розглядає печатки як пам'ятки історії, побуту, мистецтва, і як знаки засвідчення власності на знаряддя і засоби виробництва, на продукти виробництва, а також знаки засвідчення документів.

У відповідності з цим ми можемо розглядати печатки як історичні джерела, галузь історії мистецтва і засіб дипломатичної експертизи писаних пам'яток. Печатки становлять інтерес як в розумінні відбиття історичних етапів життя країни, так і для практичного визначення справжності, часу і взагалі характеру документів. Основне ж завдання сфрагістики (і в цьому роль печаток в спільному комплексі питань, зв’язаних з цією науковою дисципліною) – це вивчення печаток як пам’яток історії, як історичного джерела.

Сфрагістика іноді робить деяку і, до того ж, чималу послугу у встановленні або підтвердженні встановлених з інших даних загальноісторичних висновків. Це обумовлено тим, що застосування печаток суворо регламентувалось, вивчення цієї закономірності дає ряд важливих непрямих загальноісторичних фактів. Крім того, малюнки печаток відбивали різні загальноісторичні події, тенденції і т.ін.

До грамот на ім'я кримських ханів і грузинських царів прикладалась,, печать кормлення на красному воску”, яка іноді вкривалась,, гладкою кустодією”; грамоти до калмицьких тайшів скріплювались,, печатью воротной на чёрном воску”, на грамотах до германського імператора прикладались великі печатки, те саме – до короля французького, бранденбурзького курфюрста.

Розуміючи значення кожного виду печатки і кожного кольору воску, можна припустити, кого в той або інший період вважали рангом вище або нижче, кого з володарів різних земель уряд вважав потрібним залучити на свій бік, до кого виявляв зневагу і т.п.

На печатках відбито різні факти і явища минулого. Іноді малюнок печаток становить єдине джерело для обмірковування цих фактів (зображення споруд, що не збереглися, портрети різних осіб, зображення певних подій, заняття населення, звичаї, не зафіксовані в інших джерелах та ін.) Стародавні цехові печатки Києва і Львова дають уявлення про знаряддя праці, відомості про які немає в інших джерелах. Печатки можуть і просто підтверджувати факти, відомі з інших джерел. На печатках, наприклад, відбито розширення російської держави, зв’язки Русі з іншими країнами та інші факти. Малюнки і герби на печатках відбивають не стільки еволюційну зміну геральдичних систем, як чогось самодостатнього, скільки суспільні відносини, що їх породили, умови класової боротьби, культурні впливи і зв’язки між країнами.

Російські печатки, зроблені руками народу, відбивають його трудову діяльність, вказують на високий рівень культури, свідчать про художні смаки населення. Печатки зберегли ювелірне мистецтво і є джерелом для вивчення розвитку ремесла.

Вивчення печаток становить також додаткову сторінку в історії мистецтва країни, оскільки вони часто мають художню цінність і заслуговують на уважне мистецтвознавче вивчення.

Ще за часів Київської Русі руські металеві вироби, в тому числі й печатки, славились далеко за її межами.

Звертаючись до літописів, договорів і грамот, ми милуємося руськими золотими буллами, привісними і тиснутими печатками, а це дає все нові й нові підтвердження того, що в Стародавній Русі було багато майстрів по залізу, художників, граверів.

Печатки становлять дуже цінну категорію в загальному комплексі матеріалів для історико-наукового вивчення тієї або іншої епохи. Але їх глибоке вивчення набирає виключного значення при безпосередньому дослідженні документів, оскільки печатки завжди засвідчували справжність писаних пам'яток.

Ніякі загальні висновки, ніякі загальні історичні припущення немислимі без попереднього дипломатичного, зокрема сфрагістичного, вивчення джерел.