Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Одиниці вимірювання і оподаткування у XVIII – XX ст




Подальше розширення і вдосконалення зовнішніх та внутрішніх соціально-економічних торговельних зв'язків Російської імперії вимагало створення нових еталонів мір та вдосконалення метрологічної системи. Наприкінці 1736 р. Сенатом Росії була створена Комісія ваги та мір, яку очолив граф Михайло Головкін і до якої були залучені відомі вчені, винахідники з різних галузей науки.

Основою для створення зразків, еталонів мір довжини послужила лінійка завдовжки піваршина, яка належала Петру І і зберігалась у Кунсткамері. За цією лінійкою було виготовлено еталони мір довжини мідний аршин і дерев'яний сажень, який дорівнював трьом аршинам. В основу одинці ваги була покладена пудова, виготовлена у 1727 р. В. Татищевим, гиря і дрібні гирі Монетної канцелярії. Основною мір сипучих тіл був четверик Московської великої митниці, а рідких відро Московського Кам'яномістського питейного двору.

Однак Комісії мір та ваги не вдалося пов'язати основну міру довжини з градусом земної кулі та запровадити десятковий принцип ділення одиниць. Метрологічна система не відповідала найновішим вимогам науки, культури, торгівлі та виробництва. Значна кількість еталонів на місцях у XVIII ст. також не відповідала вимогам і була застарілою. Тому у квітні 1792 р. був виданий указ про ,,Учреждение повсеместно в Российской империи верных весов, питейных и хлебных мер” Указом Павла І передбачалося відлити чавунні еталони мір і замінити ними старі, але поза увагою залишилися міри довжини, що співвідносилися з англійським дюймом. У 1807 р. в Петербурзі були прийняті на зберігання виготовлені Карлом Гайнамом кришталевий, сталевий і мідний аршини завдовжки 28 англійських дюймів.

52 чотиригранні аршини були виготовлені і відправлені в губернії, а 1811 р. у Петербурзі почала працювати фабрика для їх виробництва, яка за 10 років виготовила понад 1 мільйон аршинів.

У 1826 і 1832 роках були створені Комісії з мір та ваги, наслідком роботи яких став закон 1825 р. ,,О системе российских мер и весов”. Система мір та ваги, визначена цим законом, проіснувала до 1927 р., до введення в СРСР метричної системи.

В основу мір довжини були покладені співвідношення російських та англійських одиниць вимірювання, а саме: верста, яка містить 500 сажнів або 1066 м; сажень 3 аршини, 7 футів або 213,36 см; аршин 4 четверті, 16 вершків, 28 дюймів або 71,12 см; четверть 4 вершки або 17,77 см; фут 12 дюмів або 30,38 см; дюйм 10 ліній або 2,54 см; лінія 10 точок або 2,54 мм.

Особливих змін міри поверхні не зазнали; головною одиницею стала десятина, яка замінила четверть. Десятина поділялась на 2 півдесятини 4 четверті 8 восьмих десятини. Десятина також дорівнювала 2400 квадратним сажням (80x30), хоча на практиці використовувалася десятина господарська тобто 3200 квадратних сажнів (80x40), а також сотельна десятина 4000 квадратних сажнів (100x40).

За указом 1836 р. з’являється нова одиниця гарнець, який дорівнює 200,15 куб. дюйма, за вагою 8 фунтам перегнаної води при температурі +13,5 градуса за Реомюром.

Поступово простежується тенденція до заміни мір сипучих тіл мірами ваги, особливо в торгівлі.

Указом 1835 р. було точно визначено місткість відра розміром 30 фунтів чистої води при найбільшій щільності та температурі +13,5 градусів за Реомюром. Використовувалось багато іноземних одиниць, що пов'язано з тарою різних напоїв: канна, анкерок, оксофт, галенок. У цілому співвідношення одиниць виміру рідини було таким: бочка поділялась на 40 відер, 4,9196 гектолітра; відро 4 чверті, 10 штофів, або кружок і 12,299 літра; чверть 5 горілчаних, пляшок, 10 півпляшок, або сороковок; штоф 2 півпляшки, 1,2299 літра; пляшка 2 сороковки, 0,6149 літра; сороковка 2,5 соток (чарок), 0,3074 літра; сотка 2 шкалики 0,123 літра.

Використовувались й інші поділи відра або мірника.

Існувала також молочна кружка, яка дорівнювала горілчаній пляшці, або 1/20 відра. Ці одиниці замінили попередні, які ще інколи використовувались.

У процесі метрологічних реформ одиниці ваги були уточнені та впорядковані відповідно до законодавства. В основі системи лежав фунт, який дорівнював за вагою 25,019 куб. дюйма дистильованої води при температурі +13 градусів за Реомюром і узгоджувався з німецьким лотом. У такому вигляді міри ваги проіснували до введення метричної системи: берковець містив 10 пудів, 163,8 кг; пуд 40 фунтів, 16,38 кг; фунт 32 лоти, 96 золотників, або 409,512 г; лот 3 золотники, 12,191 г; золотник 96 долей, або 4,2657 г.

З XVIII ст. впорядковуються і міри аптечної ваги, де був свій поділ: фунт поділявся на 12 унцій; унція 8 драхм; драхма 3 скрупули; скрупула 20 гранів; гран 1/16 г.

У XVIII XIX ст. на землях під владою Австрії, до введення у 1875р. метричної системи і навіть вже після її введення, використовувалися народні міри як давнього, так і недавнього походження. Для виміру полотна використовували одиницю довжини міри, яка дорівнювала 30 цалям, або 76 см, відома також стінка 7 ж та постав майже 28 м. Поземельними мірами були чвертка 8-10 десятин, загін 5-6 десятин, відріз 3 десятини, різа 2 десятини, плурізка 1,5 десятини, пішак 11 моргів, клітка 12 моргів. Цікаві також день площа зорана за день, що становить 0,75 десятини, та упруг третина дня, площа зорана упрягом волів. Серед одиниць об'єму були поширені куб. сажень для виміру дров, а також око від 1,0 до 1,5 літра та камінь 24, З0, 32 і 36 фунтів, яких використовували для зважування тютюну, цукру, воску тощо.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1853. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2019 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия