ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

(За Г. Бондаренком)

АВЕРС – лицьова сторона монети, медалі.

АКЦІЯ – вид цінних паперів, документ, який дає право на частку від основного капіталу акціонерного товариства.

АЛТИН – російська срібна або мідна монета й лічильна одиниця, яка дорівнювала 6 денгам. Карбувалась у 1654 р. та у XVII ст.

АРХЕОГРАФІЯ – наука про теорію і методику видання писемних джерел, спеціальна історична дисципліна.

АРХЕОЛОГІЯ – наука, яка вивчає давнє суспільство за викопними залишками, старожитностями.

АРХІВОЗНАВСТВО – наука про історію, теорію і практику архівної справи, спеціальна історична дисципліна.

АРШИН – одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 71, 12 см.

АСИГНАТИ, АСИГНАЦІЇ – цінні папери позики під нерухомість, землю.

БАНКНОТИ – назва паперових грошових знаків, які забезпечуються банківськими активами.

БЕЗМЕН – вагова одиниця, яка дорівнювала 2, 5 фунта, або знаряддя зважування.

БЕРЕСТОЛОГІЯ – наука про письмена на бересті, спеціальна історична дисципліна.

БЕРКОВЕЦЬ – вагова одиниця, яка дорівнювала 100 пудам.

БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА – наука, яка обліковує, описує, оцінює та рекомендує друковані видання з історії; спеціальна історична дисципліна. Синонім: книгоописання.

БІЛОН – метал, з якого карбуються монети без вмісту або з незначним вмістом дорогоцінного металу.

БЛАЗОНУВАННЯ – опис герба за правилами.

БОНІСТИКА – наука про паперові гроші та цінні папери; спеціальна історична дисципліна.

БОРАТИНКА – мідний солід, монета 1659-1666 р., яка курсувала у Речі Посполитій.

БОЧКА – одиниця місткості в різні часи, яка вміщувала 10 відер, або 100 – 120 кг води; могла бути й іншої місткості, залежно від регіону.

БРАЦЛАВЕЦЬ – фальшива монета, яка у XVIII ст. дорівнювала тимфу.

БУЛАВА – 1) стародавня зброя, палиця з металевою або кам'яною головкою; 2) гетьманська відзнака XVI–XVIII ст., яка ще мала назву пернач і шестопер; Б. менші за ромірами давались полковникам.

БУНЧУК – гетьманська регалія XVI–XVIII ст. у вигляді палиці з кулею або вістрям, прикрашеної китицями.

ВАЛЮТА – іноземні гроші та оцінені в них майнові цінності і платіжні засоби.

ВЕВЕРИЦЯ, або ВЕКША – у XIII ст. грошова одиниця Київської Русі. 1 гривня кун =150 вевериць, або векш.

ВЕКСЕЛЬ – вид цінного паперу, боргове зобов'язання, видане на визначену суму, яке за певних умов мусить бути оплачене. ВЕКСИЛОЛОГІЯ — наука про вимпели, прапори, знамена тощо; спеціальна історична дисципліна,

ВЕРЖЕННЯ – одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 20 сажням, або 42, 5 м. Назва походить від слова " вергнути", або " кинути" камінь.

ВЕРСТА, або ПОПРИЩЕ – одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 750 сажням.

ВЕРШОК – у Київській Русі одиниця вимірювання довжини яка дорівнює 10, 5 см.

ВИЛИВОК, ЗЛИВОК – рання форма металевих грошей.

ВИСОКОС – (від лат. вісекстус, або,, другий раз шостий” день до початку наступних календ) додатковий день у календарному році юліанського і григоріанського календарів (365+1), який вставлявся між 23 і 24 фебруаріуса.

ВИТЬ – поземельна міра оподаткування, яка дорівнює 6-8 десятинам.

ВІДРІЗ — поземельна міра, яка дорівнює 3 десятинам.

ВІДРО – у різні часи одиниця місткості, яка дорівнює 10-12 кг

води.

ГАРНЕЦЬ – міра місткості, яка дорівнює 3, 23 л, 4 квартам.

ГЕНЕАЛОГІЯ – наука про походження та історію родів, окремих осіб та родинних зв'язків; спеціальна історична дисципліна.

ГЕОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА – наука про конкретну, перетворену людьми географію природи, економіки, населення; спеціальна історична дисципліна.

ГЕРБ – геральдичний знак держави, землі, міста, окремих родин та осіб.

ГЕРАЛЬДИКА – наука про герби; спеціальна історична дисципліна.

ГЕРМЕНЕВТИКА – наука про тлумачення змісту давніх або погано збережених текстів, які втратили первісний зміст; спеціальна історична дисципліна.

ГЛАГОЛИЦЯ (від слова,, глаголити” – говорити) – один з ранньослов'янських алфавітів, витіснений кирилицею.

ГРИВНЯ (ГРИВНА) – 1) шийна прикраса з дорогоцінного металу; 2) вагова одиниця; 3) грошова одиниця Русі визначеної ваги і форми; 4) грошова одиниця УНР з 1919 р; 5) грошова одиниця України з 1996 р.

ГРИВНЯ КУН – грошова одиниця Русі, яка спочатку дорівнювала 20 ногатам, 25 купам, або 50 резанам, пізніше = 20 ногатам – 50 кунам =150 векшам, або веверицям.

ГРИВНЯ (ГРИВЕНКА) СРІБЛА – у XIII ст. грошова одиниця Русі, яка дорівнювала 4 гривням кун, або 200 резонам.

ГРИВЕНИК (від гривні) – з 1699 р. срібна, потім мідно-нікелева монета номіналом 10 копійок.

ГРІШ – з XV ст. срібна, білонова монета держав Європи; празький гріш – чеська монета на українських землях XIV–ХVст.

ГРОШІ – загальний еквівалент усіх товарів. Виконують такі фунції: 1) міри вартості; 2) засобу обігу; 3) засобу платежу; 4) засобу; накопичення і створення скарбів; 5) засобу міжнародної купівлі та продажу товарів, світових грошей.

ГРОШОВА ОДИНИЦЯ – основний номінал грошової системи: 1 долар, 1 франк, 1 марка, 1 гривня, 1 злотий, 1 крона, 1 рубль, 1 лев, 1 лей, 1 юань тощо.

ГРОШОВА СИСТЕМА – законодавче закріплена форма організації грошового обігу держави.

ГУРТ – ребро монети, медалі.

ДЕНГА – з XIV ст. срібна монета вагою 0, 93 г, з XVI ст. 2 денги =1 копійці; з 1839 — дєнєжка, яка дорівнює 1/2 копійки.

ДЕНЬ У ДОРОЗІ – одиниця вимірювання відстані: пішки 25 км, на коні — 50-75 км.

ДЖЕРЕЛО ІСТОРИЧНЕ – слід, наслідок матеріального і духовного життя та діяльності людини або суспільства, які використовуються в історичному дослідженні.

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ – галузь історичної науки, яка вивчає історичні джерела, розробляє методику і техніку їх дослідження; допоміжна історична дисципліна.

ДИНАРІЙ (ПЕНЯЗЬ) – дрібна білонова монета ХІV-ХV ст. 1 гріш = 10 динаріям.

ДИПЛОМАТИКА (від слова " диплом" – документ) – наука про документальні, актові джерела; спеціальна історична дисципліна.

ДУКАТ – з 1284 р. золота монета Венеції у Європі в XIV – XVIII ст., українська назва – червоне золото.

ДЮЙМ – одиниця вимірювання довжини.яка дорівнює 2, 54 см;

10 лініям, 100 точкам.

ЕМБЛЕМА – конкретне зображення фігур, живих і міфічних істот, різних предметів; видимий образ, втілений у малюнку.

ЕМБЛЕМАТИКА – наука про емблеми, їх створення і розвиток; спеціальна історична дисципліна.

ЕМІСІЯ – випуск цінних паперів, грошових знаків і монет.

ЕПІГРАФІКА – наука про написи на твердих матеріалах; спеціальна історична дисципліна.

ЗАГІН – у XVIII–XIX ст. народна міра довжини, яка дорівнює 5-6 десятинам.

ЗАСТАВКА – прикраса художнього оформлення початку рукопису.

ЗЛАТНИК – золота монета князя Володимира Святославовича і наступних князів Київської Русі Х–ХІ ст.

ЗОБНИЦЯ – псковська одиниця вимірювання сипучих тіл, яка дорівнює 152, 88 кг. З XV ст. дорівнювала каді.

ЗОЛОТИЙ – лічильна одиниця, яка дорівнює З0 грошам у Польщі; також злотий.

ЗОЛОТНИК – вагова одиниця, яка спочатку містила 4, 3 г, пізніше – 4, 46 г. Золотник = 25 почкам =100 пирогам.

ІДА – кожне 13 короткого або 15 число довгого місяця у римському календарі.

ІКОНОГРАФІЯ – зображення на історичних пам'ятках: рукописах, монетах, медалях, скелях тощо; допоміжна історична Дисципліна. ІМПЕРІАЛ – золота російська монета з 1775 р., 1 імперіал 15 рублям, а також 2/3 і 1/3 імперіала номіналом 10 і 5 рублів.

ІНІЦІАЛ – заглавна літера, яка в різні часи мала своє художнє або символічне втілення. Ним починали тексти, розділи, глави думки.

ІНДИКТ – порядковий номер у 15-річному циклі. Запозичена з Риму, де з метою оподаткування через кожних 15 років переоцінювалось майно громадян.

ІНДИКТІОН (ІНДИКТ) – проміжок часу тривалістю 15 років І. великий – цикл тривалістю 532 р., за яким в одні й ті ж числа юліанського календаря припадають ті ж дні тижня і фази Місяця 532=4x7x19, де 4 – цикл із трьох простих і одного високосного років; 7 – число днів тижня; 19 – місячний цикл.

ІСТОРІЯ – наука, яка вивчає в хронологічній послідовності конкретний розвиток людського суспільства та його закономірності.

КАДЬ, ОКОВ – одиниця місткості сипучих тіл, яка дорівнює 260 кг.

КАЛЕНДА – перший день кожного місяця у Стародавньому Римі. КАМІНЬ – вагова одиниця, яка дорівнює 32 фунтам.

КАНУН – переддень календ, нон та ід у римському календарі.

КАП – вагова одиниця, яка дорівнює 62, 52 кг, 4 пудам.

КАРАТ (від назви насіння рожкового дерева) – 1) вагова одиниця дорогоцінних каменів; 2) одиниця проби для золотих лігатур; 24 карати = 1000 г метричної проби.

КАРБОВАНЕЦЬ – 1) з XVII ст. українська назва російського рубля; 2) грошова одиниця УНР.

КАРБУВАННЯ – виготовлення рельєфних контурів на монеті або металі шляхом тиснення за допомогою інструментів.

КВАРТНИК – у XIV–XV ст. польська лічильна одиниця, яка дорівнювала 1/4 скойця.

КИРИЛИЦЯ – абетка із 43-х літер, створена для позначення звуків слов'янської мови.

КІНОВАР – червона фарба, якою в давнину малювали ініціали, мініатюри та інші прикраси.

КЛЕИНОДИ – українські національно-державні знаки, ознаки влади, які затверджуються законодавче: герб, гімн, прапор, булава, бунчук тощо.

КЛІТКА – поземельна міра, яка дорівнює 12 моргам.

КОДИКОЛОГІЯ – наука про історію рукописної книги; спеціальна історична дисципліна.

КОНТАР – 1) вагова одиниця, яка дорівнює 3 пудам; 2) знаряддя зважування.

КОПА – лічильна одиниця, яка дорівнює 60 грошам, або 60 предметів.

КОПІЙКА – (назва від зображення воїна на коні зі списом (копьем); у XVII – XVIII ст. російська срібна, потім мідна монета.

КОРОБ'Я – 1) міра місткості сипучих тіл, яка дорівнює 114, 66 кг; 2) новгородська поземельна міра – 1 десятина.

КОРОГВА, ХОРУГВА – 1) бойовий прапор, зокрема у козацькому війську; 2) церковне знамено із зображенням церковних символів. КРАЄЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ – галузь знання і навчальна дисципліна, яка вивчає історію певної території, розробляє комплексні науково-теоретичні та методичні основи пізнання історії краю.

КРИЖАК – у ХVІІ–ХVІІІ ст. українська назва таляра (патагона) Нідерландів із хрестом на все монетне поле.

КРИСТИНКА – у XVII—XVIII ст. українська назва півталяра Нідерландів з хрестом на все монетне поле.

КРУЖКА – одиниця місткості рідини, яка дорівнює 25 чаркам.

КУНА – грошова одиниця, срібна монета Київської Русі 1 гривня срібла = 25 кунам; 1 куна = 3 векшам.

ЛАН, ВОЛОКА – у XVI ст. поземельна одиниця в Західній Україні, дорівнює З0 моргам.

ЛАШТ (ЛАСТ) – вагова одиниця, яка дорівнює 72 пудам.

ЛЕВ – 1) поширений геральдичний знак, зокрема міста Львова; 2) українська назва турецької срібної монети — піастра, який дорівнював 60 копійкам.

ЛЕВОК – українська назва голландського таляра з левом на монетному полі.

ЛЕГЕНДА – напис на монеті, медалі, карті.

ЛІГАТУРА – 1) поєднання двох літер на письмі; 2) сплав двох або кількох речовин, які мають властивості металу.

ЛІКОТЬ (назва від ліктя людини) – міра довжини, яка відповідала відстані між кінчиками пальців і ліктьовим суглобом руки; залежно від розмірів п'яді лікоть = 2 п'ядям, або 38, 46, 54, 62 см.

ЛІНІЯ – міра довжини, яка дорівнює 2, 54 мм.

ЛОТ – 1) давня одиниця ваги: 1 лот = 16 гранам; 16 лотів = 1 марці = 288 гранам; 2) порядковий номер лотової проби для срібних виробів та монет.

МЕДАЛЬ – монетоподібний пам'ятний знак з відповідними зображеннями і написами щодо подій та заслуг.

МЕТР – одиниця вимірювання довжини, яка лежить в основі метричної системи мір: 1 м = 100 см = 1000 мм.

МЕТРИЧНА СИСТЕМА МІР ТА ВАГИ – сучасна система мір, в основу якої покладено метр і десятковий принцип співвідношення одиниць вимірювання: метр, квадратний метр, літр, кубічний метер, грам – основні одиниці вимірювання довжини, поверхні, місткості, об'єму, ваги.

МЕТРОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА – наука про історію складання і використання системи мір та одиниць вимірювання; спеціальна історична дисципліна.

МІНІАТЮРА – художні зображення, малюнки в рукописах.

МІСЯЦЬ – 1) назва супутника Землі; 2) календарна одиниця виміру часу, яка має ціле число діб; 3) синодичний М. – проміжок часу між двома однаковими фазами Місяця, який дорівнює 29, 5 доби;

4) емболісмічний М. – вставний, тринадцятий місяць місячно-сонячного календаря.

МОНЕТА – виливок металу визначеної якості, ваги і форми, яка є засобом грошового обігу.

МОНЕТНА СТОПА – кількість монет певного номіналу, карбованих із визначеної кількості металу.

МОНЕТНЕ ПОЛЕ – поверхня будь-якого боку монети.

МОРГ – поземельна одиниця в Західній Україні у XVI ст.: М. " коронний" = 300 прутам, або 0, 59 га; М. литовський = 0, 71 га.

МУЗЕЄЗНАВСТВО – наукова дисципліна, яка вивчає процеси збереження соціальної інформації та передачі знань шляхом використання музейних предметів — пам'яток історії та культури; розробляє теоретичні основи і практику музейної справи.

ПІВГРІШ (ПОЛУГРОШИК) – з XV ст. срібна або білонова польська і литовська монета, 1 півгріш =1/2 гроша.

НАСАДКА – міра місткості, яка дорівнює 2, 5 відра води.

НЕОГРАФІЯ – наука про сучасне письмо; практично бере початок з часу запровадження уніфікованого громадянського шрифту.

НОГА – міра довжини, яка походить від назви частини людського тіла; 1 нога = 2 п'ядям.

НОГАТА – грошова одиниця Київської Русі; 20 ногат = 1 гривні кун.

НОМІНАЛ — позначена вартість монети.

НОНА – кожне 5-е короткого або 7-е число довгого місяця у римському календарі.

НУМІЗМАТИКА – наука про монети; спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію грошей та монетної справи.

ОБЖА — давньоруська міра поверхні, яка визначє площу, виорану одним конем; міра оподаткування: обжа = 5, 9 або 15 десятинам, залежно від якості угідь.

ОБЛІГАЦІЯ – боргова розписка, цінний папір із твердими процентами.

ОКО – міра місткості від 1, 0 до 1, 5 літра рідини.

ОНОМАСТИКА – наука, яка вивчає імена, їх семантику і структуру в ході історичного розвитку; спеціальна історична дисципліна.

ОРДЕН — порядок, правило: 1) об'єднання осіб на основі визначених правил; 2) почесний знак, нагорода.

ОРЛИК, ОРЛЯНКА – українські назви західноєвропейських монет із зображеннями орла.

ОРНАМЕНТ – узор із упорядкованих елементів; прикраса в стародавніх рукописах. Використовувалися звіриний, рослинний, геометричний орнаменти у стилях старовізантійському, стародрукованому, бароко, рококо, ампір тощо.

ОРТ – у XVII—XVIII ст. срібна польська монета.

ОСЬМАК – українська назва польського гроша, який дорівнює 8 пенязям.

ПАЛЕОГРАФІЯ – наука про давнє письмо; спеціальна історична дисципліна, яка вивчає зовнішні ознаки рукописних пам'яток, історію та еволюцію письма, його характерні особливості.

ПАЛІМПСЕСТ – пергамент повторного використання, на якому збереглися попередній і наступний тексти.

ПАПЕРОВІ ГРОШІ – грошові знаки на папері, номінальні знаки вартості, які мають вимушений курс.

ПАПІРОЛОГІЯ – наука про письмена грецькою і латинською мовами на папірусі, остраконах, дерев'яних табличках, тканині; спеціальна історична дисципліна.

ПЕЗО – у XVI—XVII ст. іспанська срібна монета.

ПІВТОРАГРОШОВИК (ПІВТОРАК) – у XVII ст. польська і литовська білонова монета, яка дорівнює 1, 5 гроша.

ПІШАК – у XVIII–XIX ст. поземельна міра, яка дорівнює 11 моргам.

ПЛУГ – поземельна міра Русі, яка дорівнює 8 десятинам.

ПОЛТИНА – у XVII—XIX ст. російська срібна монета в 1/2 рубля. ПОЛУШКА – з 1700 р. російська срібна і мідна монета, яка дорівнює 1/4 копійки.

ПОРТУГАЛ – золота монета вартістю 10 дукатів.

" ПОРЧА" МОНЕТ — процес збільшення монетної стопи.

ПОСТАВ – народна міра довжини, яка дорівнює 28 м.

ПОЧКА – вагова одиниця: 1 почка = 4 пирогам =0, 17 г.

ПРОБА – вміст дорогоцінного металу у сплаві, з якого виготовлено монету або ювелірний виріб; П.є: каратна, лотова, метрична.

ПРУТ – у XVI ст. поземельна одиниця в Західній Україні 300 прутів = 1 моргу.

ПУД – 1) одиниця ваги, яка дорівнює 40 фунтам, або 16, 38 кг; 2) гиря для зважування.

ПУЗ – міра місткості сипучих тіл: 1 пуз = 14, 33 кг.

П'ЯДЬ – міра довжини Київської Русі, назва якої походить від п'ятерні, долоні: п'ядь =19 см, велика п'ядь =22-23 см, п'ядь з " кувирком" =27 – 31 см.

РЕВЕРС – зворотний бік монети, медалі.

РЕЗАНА – грошова одиниця Київської Русі, частина дрібної срібної монети, утворена шляхом розрізання.

РІВНОДЕННЯ – перетинання Сонцем екліптики небесного екватора: 20 чи 21 березня –: весняне рівнодення, 22 чи 23 вересня – осіннє рівнодення (тривалість дня і ночі – однакова).

РІЗА – поземельна міра, яка дорівнює 2 десятинам.

РІЗДВО ХРИСТОВЕ – початок ери від народження Ісуса Христа; церковне свято.

РІК БЕРЕЗНЕВИЙ – рік, який починався з 1 березня, на півроку пізніше вересневого року.

РІК ВЕРЕСНЕВИЙ – рік, який починався з 1 вересня, введений, на Русі з 1492 р.

РІК ВИСОКОСНИЙ – календарний рік, у якому число діб збільшено у порівнянні з простим роком.

РІК ПРОСТИЙ – рік юліанського і григоріанського календарів тривалістю 365 діб.

РІК СОНЯЧНИЙ, або ТРОПІЧНИЙ – проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через точку весняного рівнодення. Для календарних рахунків прийнято значення року величиною 365, 24220 доби.

РІК УЛЬТРАБЕРЕЗНЕВИЙ – рік, який починається раніше на півроку від вересневого.

РУБЛЬ – 1) рахункова грошова одиниця Московського князівства, яка містила певну кількість денег; 2) з 1654 р. велика срібна монета; у XV–XVI ст. 1 рубль =33 алтинам і 2 денгам або 200 денгам; пізніше 1 рубль =100 копійкам.

САЖЕНЬ – міра довжини: 1 сажень = 8 п'ядям, або 152, 176216, 218 см, залежно від розміру п'яді = 3 аршинам.

СЕЛО – поземельна міра стародавньої Русі, розмір якої не встановлено.

СИМВОЛ – умовний знак, який концентрує в собі певне бачення і розуміння чогось в абстрактній формі.

СИМВОЛІКА – наука про виникнення, створення і використання символів; спеціальна історична дисципліна.

СКОЄЦЬ — польська лічильна грошова одиниця; 1 скоєць = 2 грошам = 1/24 гривні.

СОВИТА ЛІЧБА – спосіб зрівняти якісно різні монети за допомогою приплат.

СОЛІД – у XVI–XVIII ст. білонова і мідна дрібна монета європейських держав; 1 солід= 1/3 гроша.

СОТКА – одиниця місткості; 1 сотка = 2 шкаликам.

СОХА – давньоруська поземельна міра, яка дорівнювала площі, виораній трьома кіньми; 1 соха = 3 обжам. Використовувалась для оподаткування.

СРІБЛЯНИК (СРІБНИК) – срібна монета Володимира Святославовича та наступних князів Русі.

СТІНКА – народна міра довжини, яка дорівнює 7 м.

СТОПА – міра довжини Київської Русі, яка відповідала ліктю.

СФРАГІСТИКА – наука про печатки, штампи, тавра, пломби тощо як історичне джерело; спеціальна історична дисципліна.

СЬОДМАК – різновидність орта в Галичині.

ТАЛЯР (ТАЛЕР) – з 1518 р. велика срібна монета у Європі. На українських землях –,, левки”,,, єфімки”, які дорівнювали 29 г срібла.

ТЕКСТОЛОГІЯ – наука, яка вивчає твори писемності з метою подальшої публікації; допоміжна історична дисципліна.

ТИГЕЛЬ – посуд для виплавки зливків монетних металів.

ТИЖДЕНЬ – одиниця лічби часу сучасного календаря тривалістю 7 діб; існували Т. тривалістю 5, 6, 10, 13, 20 діб.

ТИМФ – дрібна білонова монета другої половинки XVII - XVIII ст.: 1 тимф = ЗО грошів.

ТИРАЖ – 1) розмір емісії; 2) кількість випущених монет.

ТОВАРО-ГРОШІ – загальне поняття для всіх видів ранніх форм грошей, які були загальним еквівалентом. До них належали гроші продовольчі, хутряні, шкіряні, прикраси, тканини, знаряддя праці тощо.

ТОПОНІМІКА – розділ ономастики, наука про походження назв географічних об'єктів; спеціальна історична дисципліна.

ТОТЕМ – у первісному суспільстві знак, герб роду, племен

ТОЧКА – міра довжини; 1 лінія = 10 точок.

ТРИЗУБ, ТРИАДЕНТ – 1) родовий знак Рюриковичів; 2) герб УНР з 1918 р. і України з 1992 р.

ТРИГРОШОВИК, ТРОЯК – українська назва польської і литовської срібної і білонової монети ХУІ—XVIII ст.; 1 трояк = З грошам.

УПРУГ – поземельна міра, площа, зорана упрягом волів за третину дня.

ФАЛЕРИСТИКА – наука про нагороди, яка вивчає історію орденів, медалей, знаків відзнаки; спеціальна історична дисципліна.

ФЕРТОН – у XIV–XVII ст. лічильна одиниця номіналом 12 грошів.

ФІЛАТЕЛІЯ – наука про марки і поштові знаки; спеціальна історична дисципліна, яка вивчає поштові відправлення, їх історію та використання.

ФІЛІГРАНЕЗНАВСТВО, ФІЛІГРАНОЛОГІЯ – наука, яка вивчає історію паперу і водяні знаки – філіграні; спеціальна історична дисципліна. ФІЛІГРАНЬ – водяний знак паперу.

ФІЛОКАРТІЯ ІСТОРИЧНА – наука про фотонатурні та фотодокументальні картки і листівки як історичне джерело; спеціальна історична дисципліна.

ФІЛУМЕНІЯ – наука, яка вивчає сірникові етикетки як історичне джерело; спеціальна історична дисципліна.

ФЛОРИН (від міста Флоренція) – у XV–XVIII ст. золота монета вагою 3, 5 г; українська назва, як і дуката,,, червоний золотий”

ФОЛЬКЛОРИСТИКА – наука, яка вивчає народну творчість як історичне джерело; спеціальна історична дисципліна.

ФУНТ– 1) історична одиниця ваги, яка дорівнює 500 г; введена як основна у 1857 р. для митних цілей; 2) вагова одиниця в Росії

ХРЕСТ – символічний і декоративний знак, який має багато різновидів. Первиний варіант – дві перекрещені прямі. У геральдиці відомо більш як 200 різновидів X.

ХРЕСТОВИК – українська назва рубля Петра І і Петра II з монограмою у вигляді хреста з 4-х літер " П".

ХІДЖРА – початок мусульманської ери. Відповідає 16 липня 622 р. за юліанським календарем.

ХРОНІКА – літопис, перелік подій у певній часовій, хронологічній послідовності.

ХРОНОЛОГІЯ – наука про вимірювання і лічбу часу: 1) астрономічна або математична встановлює точний час за рухом небесних тіл; 2) історична – вивчає історію систем літочислення різних народів, виявляє зв'язок між подіями і часом.

ЦАЛЬ – міра довжини, яка дорівнює 2, 48 см.

ЦІСАРСЬКИЙ – у XVIII ст. українська назва монети орта.

ЧАРКА – одиниця місткості рідин; 1 кружка =25 чаркам.

ЧВЕРТКА – українська назва 1/4 таляра.

ЧЕРВІНЕЦЬ – 1) золота монета Радянської Росії, яка відповідала за вагою 10 рублям царським; 2) банкнота радянської грошової системи у 30-ті роки XX ст.

ЧЕТВЕРТЬ – з XVII ст. 1/4 каді, одиниця вимірювання сипучих тіл; містила 4 пуди зерна.

ЧЕХ –українська назва монети – півторагрошовика.

ШАГ – у XVІІ– XVIII ст. українська назва тригрошовика.

ШЕЛЯГ – у XVII–XVIII ст. українська назва соліда.

ШКАЛИК – одиниця місткості, яка дорівнює 0, 06 л; 1 сотка = 2 шкаликам. ШОСТАК – з другої половини XVII ст. українська назва срібної, білонової польської монети — шестигрошовика.

ШТОФ – одиниця місткості XIX ст., яка дорівнює 1, 2 л; 1 штоф = 2 півпляшкам.