Виробничий (операційний) ризик

Виробничий ризик – імовірність збитків або додаткових витрат, спричинених збоями або зупинкою виробничих процесів, порушенням технології виконання операцій, низькою якістю сировини, роботи персоналу, виготовленої продукції або наданих послуг.

Виокремлюють кілька основних видів виробничих ризиків діяльності підприємств:

1. Постачальницькі ризики, які виникають у сфері здійснення підприємством операцій із партнерами (постачальники, банки, транспортні, страхові організації тощо) з постачання сировини, матеріалів, комплектуючих, енергоресурсів, зокрема:

- ризик збоїв у виробництві внаслідок неукладення договорів на постачання (причини: відмова традиційних постачальників від укладання договорів, неприйнятні для підприємства умови постачання (ціни, терміни, якість, кількість), неадекватна оцінка потреби у зовнішніх закупках, неправильно розроблений план-графік закупок, відсутність на ринку постачальників унікальних ресурсів);

- ризик неодержання матеріально-енергетичних ресурсів внаслідок неефективної дії договорів про постачання (причини: форс-мажорні обставини, неправильні прогнози кон’юнктури на всіх або окремих ринках закупок, зміни умов постачання, невідповідальність партнерів, затримки на митниці, транспортні аварії);

- ризик неповернення передоплати постачальниками (причини: укладання договорів з недієздатним, неплатоспроможним чи фіктивним постачальником, правові порушення в процесі постачання);

- ризик зростання собівартості виробництва продукції (причини: збільшення браку продукції або перевитрати при обробці внаслідок постачання неякісної сировини, непередбачене зростання ринкових цін на матеріально-енергетичні ресурси, підвищення відсоткових ставок за кредит).

Для недопущення втрат або компенсації збитків рекомендують заходи: створення страхового резерву сировини і матеріалів, диверсифікація постачання за строками, постійне збирання і актуалізація інформації про партнерів, підготовка кредитних лінійна випадок передплати, залучення незалежних організацій (банків, страхових товариств, фондів) в якості гаранта угод.

2. Технічні і технологічні ризики, об’єктами яких є наявне обладнання, виробничі площі, технологія, зокрема:

- ризик техногенних аварій (причини: форс-мажорні обставини, фізичний знос обладнання, невідповідність обладнання застосовуваним технологіям, недотримання технології);

- ризик зростання собівартості виробництва продукції (причини: збільшення браку внаслідок порушень у технології обробки, фізичний і моральний знос обладнання, додаткові виплати за термінові роботи, неадекватні виробничі потужності невикористання ефекту масштабу виробництва);

- ризик випуску неякісної продукції (причини: фізичний і моральний знос обладнання, недотримання технології, застаріла технологія);

- ризик підвищення витрат на охорону праці і природоохоронну діяльність (причини: шкідливі умови праці, перевищення гранично допустимих рівнів викидів внаслідок недосконалості техніки чи технології, відсутність пристроїв, захисних споруд).

Для зниження імовірності виникнення ризику використовують заходи: чітке планування і ефективне використання виробничих потужностей, недопущення дефіциту чи занадто низької ефективності використання виробничих площ і обладнання, розвиток технічної і технологічної бази підприємства, проведення науково-дослідних робіт, розроблення стратегії безпеки в комплексі загальної стратегії підприємства.

3. Організаційно-управлінські ризики, пов’язані з процесом організації і управління виробництвом на рівні окремих підрозділів і підприємства загалом:

- ризики розроблення стратегії (причини: необґрунтоване визначення пріоритетів загальної економічної і ринкової стратегії підприємства щодо інновацій, поточної виробничої діяльності);

- ризик збоїв у виробництві продукції (причини: відсутність належної системи оперативно-виробничого планування, відсутність або недоотримання план-графіків ремонту технологічного обладнання, графіків виконання робіт);

- ризики безгосподарності (причини: несвоєчасне проведення інвентаризації, відсутність належного контролю за роботою працівників, відповідальних за зберігання та охорону товарно-матеріальних цінностей).

Заходи щодо зниження можливих втрат належать до категорії превентивних і охоплюють: постійне функціонування системи стратегічного і оперативно-виробничого планування, розроблення і контроль за дотриманням план-графіків ремонту технологічного обладнання, зберігання цінностей у кількох пристосованих приміщеннях тощо.

4. Трудові ризики, джерелом яких є виробничий персонал підприємства, породжені такими причинами: низька кваліфікація, плинність кадрів, низька продуктивність праці, відсутність дієвої системи мотивації праці, неукомплектованість кваліфікованими спеціалістами, нераціональне використання працівників, перевитрати по фонду оплати праці, низький рівень виробничої дисципліни тощо.

Для зниження цього виду ризику застосовують превентивні заходи організаційного характеру, спрямовані на зменшення впливу факторів ризику або зняття причин їх виникнення.