Сутність та види банків в Україні

 

Банки складають основу кредитної системи країни і концентрують основну частину її ресурсів. Правовим фундаментом банківської діяльності в Україні є Закон України „Про банки і банківську діяльність”, прийнятий Верховною Радою України 07.12.2000 р.

Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до державного реєстру банків.

Банки є економічно самостійними і повністю незалежними від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками (рис. 1.1).

Рисунок 1.1- Класифікація банківських установ

 

За організаційно-правовою формою господарювання банки в Україні можуть створюватися у формі:

- публічного акціонерного товариства - це банк, статутний капітал якого формується шляхом публічного та приватного розміщення акцій серед більш ніж 100 фізичних та юридичних осіб;

- кооперативного банку - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу.

Кооперативний банк може бути:

- місцевим (діє у межах області) - з кількістю учасників-пайовиків не менше 50 осіб;

- центральним кооперативним банком (учасники - місцеві кооперативні банки).

Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України.

Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато сек­торів грошового ринку та галузей економіки.

Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки (ощадні, іпотечні банки, банки споживчого кредиту, банки підтрим­ки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки або палати). Згідно з чинним законодавством України банк набуває статусу спеціалізованого банку в тому разі, якщо більше ніж 50 % його активів є активами одного типу, а статусу спеціалізованого ощад­ного банку в тому разі, якщо більше 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб.

За функціональною ознакою розрізняють такі спеціалізовані банки: інвестиційні, іпотечні, ощадні, розрахункові (клірингові).

Інвестиційні банки спеціалізуються на акумулюванні значних сум грошо­вих коштів на тривалі строки, у тому числі шляхом випуску облігаційних позик, наданні довгострокових кредитів, а також на фінансових інвестиціях. Крім того, інвестиційні банки беруть участь в емісійно-засновницькій діяльності промислових компаній (випускають і розміщують для них акції). Вони виступають як організатори первинного і вторинного обігу цінних паперів третіх осіб, посередники і кредитори при проведенні фондових операцій.

Іпотечні банки здійснюють довгострокове кредитування суб’єктів господарювання, населення під заставу земельних ділянок та нерухомого майна (іпотеки). Необхідні для іпотечного кредитування кошти ці банки мобілізують шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов'язань (іпотеч­них облігацій) чи продажу частки участі в іпотечних позиках тощо.

Ощадні банки - це спеціалізовані банки, основною діяльністю яких є здійснення операцій з прийому (на зберігання) та видачі вкладів і кредитування фізичних осіб, крім того, вони можуть виконувати розрахунково-касове обслу­говування фізичних та юридичних осіб.

Розрахункові (клірингові) банки - банківські установи, що здійснюють діяльність виключно з розрахункового обслуговування угод, які були укладені на організованих біржових та позабіржових фінансових ринках, а також надають відповідні послуги, пов’язані з виконанням розрахунків за взаємними зобов’язаннями третіх сторін.

Регіональні банки здійснюють свою діяльність (мають представництва) в межах одного регіону (області), міжрегіональні банки - в межах України, міжнародні – як в Україні, так і за її межами.

Безфіальні банки – це банки, які не мають в своєї структурі філій; багатофіліальні – ті банки, що мають в своїй структурі філії.

За розміром активів НБУ проводить класифікацію банків за підсумками року. До 1 групи відносять банки з найбільшою кількістю активів, до 4-ї – з найменшою. Так, за 2012 рік банки поділяються наступним чином:

група I: активи більше 15000 млн.грн.;

група II: активи більше 5000 млн.грн.;

група III: активи більше 3000 млн.грн.;

група IV: активи менше 3000 млн.грн.