Камеральна обробка нівелірних ходів

Ціль роботи. Навчити студентів порядку обчислювальної обробки замкнутого та розімкнутого нівелірних ходів, обчисленню висот зв`язуючих та проміжних точок.

 

1. Загальні положення

 

Висотне знімальне обґрунтування створюють методом геометричного нівелювання, сполучаючи прокладання нівелірних ходів, по можливості, з точками теодолітного ходу. Результати вимірювань заносять у польовий журнал (табл. 2.1).

 

2. Обробка замкнутого нівелірного ходу

 

2.1. Заповнення журналу вихідними даними

 

Вихідними даними є результати польових вимірювань, що занесені в журнал нівелювання (табл. 2.1).

В графу 1 заносять номер нівелювальної точки і номер станції.

В графу 2, 3, і 4 – відліки по рейках.

В графі 8 записують відмітку початкового репера.

В графі 5 і 6 виконують обчислюють перевищення.

 

 

Таблиця 2.1.-Польовий журнал нівелювання (фрагмент)

 

№ станції і № нівелюв. точки	Відліки по рейках	Переви-щення hср,, мм	Середне переви- щення hсер, мм	ГП, м	Висота точки, м
задня	передня	проміжна
R	Α n						HR
I		вк	с	hч
I				hк	hсер
	Σ З =	Σ П=

 

 

2.2 Контроль правильності вимірювань та ув`язка перевищень

 

Обробку польового журналу починають з виконання посторінкового контролю:

- в графі 2 і 3 складають усі записані відліки (крім PO) Σ З і Σ П;

- слідом знаходять різницю чисел в графах 2 і 3 та ділять її навпіл

;

-в графі 5 складають усі перевищення з обліком знака, суму яких також ділять навпіл ;

- в графі 6 знаходять суму усіх середніх перевищень. При цьому повинно виконуватися рівняння

(2.1)

Після виконання посторінкового контролю виконують загальний контроль по журналу аналогічно посторінковому.

Знайдені середні значення перевищень ув`язують, обчислюючи практично одержану нев`язку

(2.2)

Для замкнутого нівелірного ходу

(2.3)

Тоді

(2.4)

Для визначення f_h її порівнюють з допустимим значенням, яке при технічному нівелюванні дорівнює

, (2.5)

де L – довжина ходу, км.

Коли умова (2.5) виконується, то здійснюють ув`язку нівелірного ходу розподіленням f_h в усі виміряні середні перевищення у вигляді поправок порівну і з оберненим знаком, які округлюють з точністю до 0, 001 м. Коли поправки неможливо розподілити порівну, то найбільші вводять в перевищення в середині ходу.

Знайдені поправки записують в журналі над середніми перевищеннями червоними чорнилами.

 

2.3. Обчислення висот точок ходу

 

При виконанні технічного нівелювання можливо виконувати обчислення висоти першої точки ходу через горизонт приладу

ГП₁ = Н_R + c^ч, (2.6)

де Н_R – висота вихідного репера; c^ч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на репері.

Висота першої точки ходу

Н₁ = ГП₁ – в₁^ч, (2.7)

де в₁^ч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на 1-й точці ходу.

Знайдене значення ГП записують в графу 7, а знайдене значення Н₁ в

графу 8.

Висоти останніх точок ходу обчислюють послідовно починаючи від Н₁ способом алгебраїчного складання з виправленими значеннями середніх перевищень

(2.8)

Контроль правильності обчислювань висот точок замкнутого нівелірного

ходу – це одержання в кінці обчислень висоти репера.

Коли необхідно обчислити висоти проміжних точок, то обчислюють горизонт приладу на тій станції, з якої записують відлік за чорним боком рейки, що встановлена на цій точці.

 

3. Обробка розімкнутого нівелірного ходу

 

Заповнення журналу вихідними даними і виконання посторінкового та загального контролю аналогічно замкнутому за виключенням практично одержаної нев`язки

 

, (3.1)

де і - відмітки кінцевого та початкового реперів.

 

Завдання:

- обробити польовий журнал технічного нівелювання згідно варіанту за двома останніми цифрами шифру (додаток 2 і 3).