Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання

 

Ціль роботи. Навчити студентів методиці обчислення і обробки журналу тахеометричного знімання та побудування рельєфу місцевості на плані.

 

1. Загальне положення

 

При тахеометричному зніманні виконують кутові і лінійні вимірювання з метою визначення положення знімальних точок ситуації і рельєфу в плані і по висоті. Тахеометричне знімання виконують за допомогою теодолітів, теодолітів -тахеометрів, номограмних тахеометрів і електронних тахеометрів.

Положення знімальних (пікетних) точок в плані визначають полярним способом, а по висоті –методом тригонометричного нівелювання.

Пікетні точки на які встановлюють нівелірні рейки, вибирають в залежності від масштабу знімання, характеру рельєфу і від розташування елементів ситуації.

При зніманні рельєфу пікетні точки вибирають на характерних точках місцевості: підошва і вершина височини, дно і бровки котловану, бокової поверхні, водорозподільні лінії, місця перегину, де ухил змінює знак на протилежний.

Знімання ситуації і рельєфу виконують при одному наведені зорової труби, записуючи відділки по горизонтальному кругу (ГК), по вертикальному кругу (ВК), відділки по нитковому далекоміру.

Результати спостережень заносять в польовий журнал.

Знімальною геодезичною мережею для даного виду є теодолітні ходи, координати вершин яких обчислюють раніше.

Перед початком знімання обов`язково виконують перевірки теодолітів, визначення МO і приводять МO до нуля.

 

2. Обробка журналу тахеометричного знімання

 

2.1. Заповнення журналу вихідними даними

 

Вихідні дані одержують безпосередньо вимірюваннями і записують в польовий журнал (табл.2.1.).

В графу 1 записують номер орієнтованої точки (частіше всього це попередня точка ходу) і номер знімальної (пікетної) точки.

В графу 4 при орієнтуванні на попередню точку ходу записують відлік

00°00', 0.

 

Таблиця 2.1.-Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)

 

№ точки № пікету	D, м	d, м	Відділки	v, град	V, м	i-V	h/, м	h, м	H, м
ГК	ВК
Станція 7 i = 1, 46 МO=00°00', 5 152, 55
6 т.х			00°00', 0
21 р	86, 60	86, 27	135°28', 5	22°36', 5	22°36', 0	i = V		0, 34	0, 34	152, 89

 

На пікетну точку в графу 2 записують далекомірну відстань з точністю до 0, 01 м.

В графу 4 – відлік по горизонтальному кругу, починаючи від орієнтирного напрямку.

В графу 5 записують відлік по вертикальному кругу на пікетну точку (при знімання рельєфу).

В графу 7 записують висоту візирування (частіше всього вона дорівнює висоті приладу на станції).

 

2.2. Обчислення перевищень і висот

 

В графі 6 обчислюють і записують кути нахилу пікетні точки

v _КЛ = КЛ – МО, (2.1)

v _КП = МО – КП. (2.2)

В графі 8 записують різницю i – V.

В графі 3 за виміряними D (далекомірна відстань) обчислюють довжину горизонтального прокладення d, яку при кутах нахилу до 1, °5 можна приймати рівними D.

d = D·cos² v. (2.3)

В графі 9 обчислюють попередні перевищення h'

(2.4)

Коли довжину лінії вимірюють мірною стрічкою, тоді

h^/ = d · tg v (2.5)

Якщо висота візирування V дорівнює i (i = V), тоді

h = h^/. (2.6)

У противному випадку

h = h^/ + і – V. (2.7)

В графі 11 обчислюють висотні відмітки пікетних точок

H _n.m. = H_cm + h. (2.8)

На кожної станції обов`язково виконують контроль. Останнє візирування виконують на орієнтирну точу ходу, при цьому розходження в відділках по горизонтальному кругу не повинно перевищити 5^'.

 

3. Нанесення пікетних точок на план

 

Нанесення пікетних точок на план виконують за допомогою циркуля-вимірювальника, нормального поперечного масштабу і транспортира сполучаючи нульову поділку транспортира з напрямком, яке прийнято за вихідне на даній станції (рис. 3.1).

Рисунок 3.1.- Схема нанесення пікетних точок на план.

 

Зображення рельєфу на плані здійснюють за допомогою горизонталей згідно з найденими відмітками пікетних точок за допомогою паралельної палетки методом графічного інтерполювання (рис. 3.2).

Рисунок 3.2.- Схема графічного інтерполювання пікетних точок.

 

При висоті перерізу рельєфу 0, 5 м та 2, 5 м в кожній четвертій горизонталі наносять в її розриві відмітку, при цьому верх цифр повинен бути направлений в сторону височини або в сторону західної сторони рамки. В останніх випадках при висоті перерізу рельєфу 1 м, 2 м, 5 м і т.д. відмітку горизонталі наносять в кожній п`ятій горизонталі.

 

4. Оформлення топографічного плану

 

Топографічний план оформлюють внутрішньою та зовнішньою рамками.

Внутрішні лінії повинні збігатися з лініями координатної сітки (сітки квадратів). В кутах обов`язково указують їх координати (рис. 4.1).

Рисунок 4.1.- Схема оформлення рамок плану.

 

Лінії координатної сітки не прокреслюють, а указують тільки точки їх перетину [2].

Над північною стороною плану креслярським (або топографічним) шрифтом підписують назву.

Під південною стороною плану вказують чисельний масштаб побудови і висоту перерізу рельєфу.