Побудова поздовжнього профілю

Ціль роботи. Навчити студентів виконувати обробку матеріалів технічного нівелювання траси лінійних споруд, а також будувати профілі.

 

1. Загальні положення

 

Основною задачею геодезичних робіт при вишукуваннях і проектуванні споруд лінійного типу є визначення на місцевості положення вісі споруди як у плані, так і по висоті.

При польовому трасуванні вздовж вісі по всій довжині траси розбивають пікетаж, де відкладають відрізки довжиною 100 м, вимірюючи їх у прямому та оберненому напрямках. Кінці відрізків на місцевості закріплюють кілочками, що є пікетами. Початок траси позначають ПКО.

Крім пікетів вздовж вісі закріплюють “плюсові” точки перегину, де ухил змінює знак на протилежний. Позначають “плюсові” точки номером попереднього пікету плюс відстань від нього, яка виражена у метрах (ПК1+22).

Для характеристики ділянки місцевості у напрямку, який перпендикулярний вісі траси, розбивають поперечники. Їх крайні точки також закріплюють на місцевості. Позначають поперечники черговим номером з вказівкою місцеположення точки поперечника і відстань від вісі, яка виражена в метрах.

При розбивці пікетажу вздовж вісі траси ведуть пікетажний журнал (рис.1.1), де положення траси показано прямою лінією, на якій відображені пікети, початкові і кінцеві репери, поперечники і вершини кутів повороту траси стрілкою в залежності від направлення, а також елементи ситуації.

В пікетажному журналі також розраховують значення елементів кругових кривих та їх позначення з виконанням контролю.

 

2. Методика побудови поздовжнього профілю

 

2.1. Розрахунок елементів кривих

 

В місцях повороту траси окремі її ділянки повинні сполучатися кривими заданого радіусу. Розбивка кругової кривої виконується в головних її точках: початок кривої (НК), середина кривої (СК) та кінець кривої (КК) (рис. 2.1).

Вихідними даними для розбивки кругової кривої є радіус та кут повороту траси – це кут між продовженнями направлень вісі траси

θ = 180˚ - β. (2.1)

 

 

Рисунок 1.1.- Зразок оформлення пікетажного журналу.

 

Рисунок 2.1.- Схема визначення положення головних точок кривої та

розрахунку елементів кривої.

 

Перед початку польових робіт розраховують такі елементи кривої (див. рис. 2.1); Т – тангенс, К – довжина кривої, Б – бісектриса, Д – домір – це довжина на яку необхідно перенести кожний послідовний пікет за вершиною кута повороту, в зв`язку з тим, що довжина кривої завжди менше сумарної довжини ламаної лінії. Розрахунок елементів ведуть за такими виразами;

, (2.2)

, (2.3)

(2.4)

. (2.5)

Після виносу осі траси в натуру виконують технічне нівелювання згідно програми і вимогам. При цьому пікети нівелюють як зв`язуючі точки, а “плюсові” та точки поперечників як проміжні.

 

2.2. Обробка результатів та побудова профілів

 

Камеральну обробку результатів технічного нівелювання виконують за методикою, що викладена в практичної роботі № 4.

Побудову профілів за результатами нівелювання виконують на масштабно-координатному папері за даними пікетажного журналу та журналу нівелювання в двох масштабах – вертикальному і горизонтальному.

Поздовжній профіль будують на основі профільної сітки. Роботу починають з проведення лінії умовного горизонту з таким розрахунком, щоб найнижча точка майбутнього профілю не опускалась нижче, аніж на 4 см від цієї лінії. Під лінією умовного горизонту будують профільну сітку (рис.3.1).

Рисунок 2.2.- Побудова профільної сітки.

 

Заповнення профільної сітки починають з графи 6 куди заносять відстань в цілих метрах між пікетами і плюсовими точками в горизонтальному масштабі побудови.

В графу 5 напроти відповідних перпендикулярів з польового журналу нівелювання виписують відмітки землі вздовж осі траси, що округлені до 0, 01 м.

В графі 1 за даними пікетажного журналу будують план траси у вигляді прямої лінії з вказівкою вершин кутів повороту траси, направленням та чисельним значенням кутів повороту. Тут також вказують ситуацію.

В графі 2 указують ґрунти вздовж осі траси.

В графі 7 будують криві, відкладаючи у масштабі побудови пікетні позначення початку і кінця кривих

ПК НК = ПК ВУ – Т, (2.6)

ПК КК = ПК ВУ + Т. (2.7)

Знайдені значення НК и КК відкладають у графі 7, опускаючи перпендикуляр під відповідним пікетом довжиною 15 мм.

Криву зображують умовним знаком висотою 5 мм: опуклістю доверху, коли кут повороту правий; опуклістю донизу, коли кут повороту лівий.

У середині або біля умовного позначення виписують значення елементів кривої.

Вище лінії УГ на відповідних перпендикулярах відкладають у вертикальному масштабі побудови відрізки, які дорівнюють різниці фактичних відміток землі і відмітки лінії УГ. З’єднують знайдені точки прямими лініями і отримують профіль.

Поперечний профіль будують по лінії поперечника в одному масштабі.

 

3. Проектування на профілі

 

Проектування на профілі полягає в нанесенні проектної (червоної) лінії, керуючись обчисленими значеннями проектних ухилів і відміток конкретно для даної споруди.

Проектну лінію наносять по ділянках, визначаючи у межах її проекції ухили

, (4.1)

де h – перевищення між кінцевими точками на даній ділянці; d ₀ – довжина ділянки.

Знайдене значення проектних ухилів заносять у графу 3 над лінією, яка проведена в залежності від знака ухилу.

Далі обчислюють проектні відмітки послідовно, починаючи від початкової

(4.2)

Проектні відмітки записують у графу 4 червоними чорнилами. Потім обчислюють робочі відмітки

h _p = H ^np – H ^ф, (4.3)

де H ^np , H ^ф – відповідної проектна і фактична відмітки.

Робочі відмітки виписують на профіль синім кольором: для насипу – над проектною лінією; для виїмки – під проектною лінією.

 

Завдання:

- за даними журналу нівелювання побудувати поздовжній профіль траси каналу зрощувальної системи. При цьому прийняти: кут повороту траси θ, який дорівнює дирекційному куту а РГР № 1, пікетне позначення вершини кута повороту ПК ВУ № 1 = ПК З + 22; радіус кривої R за номером списку групи, збільшеним в 10 разів;

- провести проектну лінію виходячи з мінімального об`єму земляних робіт, призначавши самостійно.

Практичні роботи №4 і №10 складають РГР №2.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Основна

 

1. Баканова В.В. Крупномасштабные топографические съемки./ В.В. Баканова. – М.: Недра, 1983. -182 с.

2. Дубов С.Д. Геодезия./ С.Д.Дубов, А.Н.Поляков. – М.: Агропромиздат,

1988. – 237 с.

3. Дубов С.Д. Практикум по геодезии./ С.Д.Дубов, А.Н.Поляков. – М.: Агропромиздат, 1990. – 223 с.

4.Инженерная геодезия./ [Г.В. Багратуни, В.Н. Ганьшин, Б.Б. Данилевич и др.] – М.: Недра, 1984. – 344 с.

5. Инженерная геодезия: учебн. для вузов/[ Е.Б.Клюшин., М.И. Киселев., Д.Ш. Михелев., В.Д.Фельдман. ]; под. ред. Д.Ш. Михелева.- М.: Высш. шк., 2001.-464 с.

6. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. – М.: Недра, 1990. – 167 с.

7.Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000. 1: 500. ГКНТА – 2.04-02-98 (видання офіційне, виправлене та доповнене) – К.: ГУГКК, 1999. – 156 с.

8.Курс инженерной геодезии /[В.Е. Новак, В.Ф. Лукьянов, В.В. Бут и др.] под ред. В.Е. Новака. – М.: Недра, 1989. – 430 с.

9. Маслов А.В. Геодезия./ А.В. Маслов., А.В. Гордеев., Ю.Г. Батраков. – М: Недра, 1980. – 616 с.

10.Неумывакин Ю.К. Практикум по геодезии./ Ю.К. Неумывакин., А.С. Смирнов.– М.: Недра, 1985. – 200 с.

11.Порицький Г.О. Геодезія./ Г.О. Порицкий., В.І. Новак., Л.П.Рафальська. – К.: Арістей, 2007. – 260с.

12.Практикум по инженерной геодезии./[Б.Б. Данилевич, В.Ф. Лукьянов, Б.С. Хейфиц и др.]; под ред. В.Е. Новака. – М.: Недра, 1987. – 334 с.

13.Решетняк М.П. Інженерна геодезія./М.П. Решетняк.–К.: Урожай, 1996. – 223 с.

14.Условные знаки для топографических планов масштабов 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000, 1: 500. – М.: Недра, 1989. – 286 с.

 

Додаткова

 

15. Маслов А.В. Геодезические работы при землеустройстве./ А.В. Маслов, А.Г. Юнусов, Г.И. Горохов – М.: Недра, 1990. – 215 с.

16.Парамонова Е.Г., Геодезические работы в мелиоративном строительстве./ Е.Г. Парамонова, А.Г. Юнусов.– М.: Недра, 1990. – 203 с.

17.Учебное пособие по геодезической практике./[ В.Ф. Лукьянов, В.Е. Новак, В.Г. Ладонников и др.] – М.: Недра, 1986. – 236 с.

18.Сборник инструкций по производству поверок геодезических приборов. – М.: Недра, 1988. – 77 с.

19.Федоров В.И. Инженерная аэрогеодезия./ В.И. Федоров. – М.: Недра, 1988. – 212 с.

20.Шрифты для проектов, планов и карт./[А.С. Шулейкин., М.В. Федорченко., В.П. Раклов и др. ] – М.: Недра, 1987. – 64 с.

21.СниП 3.01.03-84. Геодезические работы в строительстве. ЦНИИОМПТ (Перелік чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва) – Київ: Будтехнормування, 1999. – 125 с.

22.ДСТУ 2402-94 «Правила геодезичні. Терміни та визначення».

23.ДСТУ 2757-94 «Картографія. Терміни та визначення»

24.ДСТУ 3008-95. Документация. Отчеты в сфере науки и техники. Структура и правила оформления.-К.: Госстандарт Украины, 1995.-37с.

25.ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006.Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT).-К.: Держстандарт України, 2006.-8с.