Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Результатів





Ціль роботи. Навчити студентів методиці обробки результатів нівелювання по квадратах і побудови топографічного плану.

 

1. Загальні положення

 

Нівелювання поверхні по квадратах застосовують на відкритих ділянках місцевості з малими ухилами з метою одержання топографічних матеріалів крупних масштабів з висотою перерізу рельєфу 0, 25 м або 0, 5 м.

В залежності від конкретних умов, масштабу побудови, для нівелювання поверхні на місцевості розбивають сітку зі стороною квадрата 10, 20, 40, 100 і більше метрів. Для потреб меліорації частіше застосовують сітку зі стороною 20 м.

Вершини сітки квадратів, які закріплені, є знімальним обґрунтуванням, що повинно бути прив`язане до пунктів геодезичної мережі. Для висотної прив`язки прокладають нівелірний хід, який включає до себе деякі вибрані вершини квадратів.

 

2. Польові і камеральні роботи

 

2.1. Розбивка сітки квадратів на місцевості

 

Розбивку ділянки по квадратах виконують за допомогою теодоліта і мірної стрічки. Попередньо складають схему, яка буде польовим журналом нівелювання поверхні по квадратах.

Послідовність робіт при розбивці сітки квадратів така (рис.2.1):

- на місцевості вибирають базис, який приймають за початкове направлення;

- розташовують теодоліт у точці 1 і в створі даної лінії через кожні 20 м вимірюють відрізки у прямому та оберненому напрямках і закріплюють дерев`яними кілочками;

- з крайніх точок за допомогою теодоліта будують прямі кути і по знайдених напрямках також відкладають відрізки довжиною 20 м.

- вимірюють довжину лінії d – 6, яка не повинна відрізняться від довжини a – 6 не більше ніж 1/2000;

- коли дана умова виконується, то створюють розбивку внутрішніх вершин квадратів задаючи створи у взаємоперпендикулярних напрямках з кожної закріпленої точки.

 

Рисунок 2.1.- Схема розбивки сітки квадратів.

 

Для визначення висот вершин квадратів у середині сітки квадратів прокладають нівелірний хід (найчастіше замкнутий), зв`язуючі точки якого проходять через вершини деяких квадратів (див. рис. 2.1).

Нівелювання починають від вихідного репера по вершинах квадратів, які включені в цій хід, записуючи відділки по нівелірних рейках в польовий журнал.

Обробивши польовий журнал, обчислюють відмітки вершин квадратів, які входять до нівелірного ходу (див. практ. роб. №4).

Останні вершини квадратів нівелюють як проміжні точки, записуючи на схему відділки тільки по чорних боках рейок, що встановлені на цих точках.

Місце встановлення нівеліра обирають з таким розрахунком, щоб вершина квадрату була пронівелірована два рази (з двох суміжних станцій).

Правильність запису відділків перевіряють виконанням польового контролю: суми відділків, що перетинаються, не повинні відрізняться більше, аніж як на 5 мм

(т 1 + п) – (т + п 1) < ±5 мм. (2.1)

 

2.2. Камеральна обробка результатів

 

Камеральну обробку починають з замкнутого нівелірного ходу згідно методиці, яка викладена в практичній роботі № 4.

Висоти вершин квадратів, які нівелювали як проміжні точки, обчислюють через горизонт приладу на даній станції.

Наприклад:

ГП1в2кв2, (2.2)

Нг2=ГП1чг2. (2.3)

 

3. Побудова топографічного плану

 

Для побудови топографічного плану на аркуші паперу викреслюють сітку квадратів у заданому масштабі з такою точністю, з якою будують координатну сітку (див. практ. роб. № 3). Потім біля кожної вершини виписують обчислені висоти, наносять ситуацію та зображають рельєф за допомогою горизонталей, які проводять після графічного інтерполювання відміток вершин квадратів (див. практ. роб. № 5).

Завдання:

- обробити польовий журнал нівелювання поверхні по квадратах;

- побудувати топографічний план ділянки місцевості у масштабі 1: 500 з висотою перерізу рельєфу hпер = 0, 25 м.

 

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1448. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...


Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Характерные черты немецкой классической философии 1. Особое понимание роли философии в истории человечества, в развитии мировой культуры. Классические немецкие философы полагали, что философия призвана быть критической совестью культуры, «душой» культуры. 2. Исследовались не только человеческая...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия