ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ. 1 У залежності від ступеню участі у виробничій діяльності усі працівники підприємства діляться:

1 У залежності від ступеню участі у виробничій діяльності усі працівники підприємства діляться:

а) за професіями та спеціальностями;

б) за кваліфікаціями;

в) на промислово-виробничий і непромисловий персонал;

г) на категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

д) інженерно-технічні працівники, службовці, робітники.

 

2 Трудові ресурси – це:

а) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності;

б) частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності;

в) працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони;

г) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

 

3 У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства ділиться:

а) на промислово-виробничий і непромисловий персонал;

б) за професіями та спеціальностями;

в) за кваліфікаціями;

г) на категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

д) інженерно-технічні працівники, службовці, робітники.

 

4 Особливістю структури персоналу в машинобудуванні є:

1) висока питома вага робітників;

2) висока питома вага допоміжних робітників;

3) висока питома вага спеціалістів;

4) висока питома вага службовців;

5) низька питома вага спеціалістів.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 3; г) 1, 3; д) 2, 5.

 

5 У залежності від характеру трудової діяльності персонал підприємства ділиться:

а) за професіями та спеціальностями;

б) на промислово-виробничий і непромисловий персонал;

в) за кваліфікаціями;

г) на категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

д) інженерно-технічні працівники, службовці, робітники.

 

6 Підготовка робітничих кадрів здійснюється:

1) на підприємствах; 2) університетах; 3) ПТУ; 4) середніх спеціальних закладах; 5) школах.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 5; г) 2, 3; д) 1, 3.

 

7 До категорії “Спеціалісти” відносяться наступні працівники:

1) інженер-технолог, інженер-конструктор;

2) агент з продажу;

3) стенографістка;

4) економіст, бухгалтер;

5) слюсар, токар, наладчик.

а) 1, 2; б) 1, 4; в) 2, 5; г) 3, 4; д) 2, 3.

 

8 Професія – це:

а) вид діяльності в межах даної професії, який має специфічні особливості і потребує від робітників додаткових спеціальних знань і навичок;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу знань та практичних навичок;

в) кількісне співвідношення окремих категорій працівників;

г) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку.

 

9 До основних виробничих робітників механічного цеху відносяться:

1) токар, фрезерувальник;

2) слюсар-ремонтник;

3) заточувальник;

4) шліфувальник;

5) наладчик

а) 1, 2; б) 1, 4; в) 2, 5; г) 3, 4; д) 2, 3.

 

10 До категорії “службовці” відносяться:

а) працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами;

б) працівники, безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей;

в) працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування;

г) працівники, зайняті ремонтом, переміщенням вантажу, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг.

 

11 Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується:

1) тарифно-кваліфікаційними характеристиками;

2) рівнем освіти;

3) досвідом роботи;

4) посадовими окладами;

5) рівнем заробітної плати.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 3; г) 1, 4; д) 2, 5.

 

12 Вкажіть, яке визначення є правильним? Кваліфікація – це:

а) сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій певної складності;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу знань та практичних навичок;

в) кількісне співвідношення окремих категорій працівників;

г) сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку.

 

13 Яке визначення є правильним?

а) робітники – це працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування;

б) структура персоналу – це кількісне співвідношення окремих категорій працівників;

в) професія – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій певної складності;

г) керівники – це працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.

 

14 До допоміжних робітників відносяться:

1) токар, фрезерувальник;

2) слюсар-ремонтник, електрик;

3) гардеробники, прибиральниці;

4) двірники, кур’єри;

5) секретарі-друкарки, стенографістки.

а) 2, 3, 4; б) 3, 4, 5; в) 2, 4, 5; г) 1, 2, 3; д) 1, 3, 5.

 

15 Організаційні фактори росту продуктивності праці пов’язані з:

а) впровадженням економічних методів управління, вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механізму;

б) підвищенням рівня концентрації, спеціалізації, кооперування, забезпеченням ефективної організації виробничих процесів, праці та заробітної плати;

в) науково-технічним прогресом;

г) з умовами діяльності людини у виробничих та інших сферах життя.

 

6 Економічні фактори росту продуктивності праці пов’язані з:

а) науково-технічним прогресом;

б) впровадженням економічних методів управління, вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механізму;

в) підвищенням рівня концентрації, спеціалізації, кооперування, забезпеченням ефективної організації виробничих процесів, праці та заробітної плати;

г) з умовами діяльності людини у виробничих та інших сферах життя.

 

17 Резерви росту продуктивності праці – це:

а) рушійні сили або об’єктивні умови, які визначають можливості підвищення продуктивності праці;

б) невикористані можливості;

в) науково-технічний прогрес;

г) покращання умов праці;

д) впровадження економічних методів управління.

 

18 Матеріально-технічні фактори росту продуктивності праці пов’язані з:

а) впровадженням економічних методів управління, вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механізму;

б) науково-технічним прогресом;

в) підвищенням рівня концентрації, спеціалізації, кооперування, забезпеченням ефективної організації виробничих процесів, праці та заробітної плати;

г) з умовами діяльності людини у виробничих та інших сферах життя.

 

19 При плануванні зростання продуктивності праці й середньої заробітної плати необхідно дотримуватися таких пропорцій:

а) темпи зростання середньої заробітної плати мають випереджати темпи зростання продуктивності праці;

б) темпи зростання обох чинників мають бути однаковими;

в) темпи зростання продуктивності праці мають випереджати темпи зростання середньої заробітної плати.

 

20 Резерви росту продуктивності праці у залежності від особливостей їх визначення діляться на:

1) резерви зниження трудомісткості;

2) резерви кращого використання робочого часу;

3) матеріально-технічні;

4) організаційні;

5) економічні;

6) соціальні.

а) 1, 2; б) 3, 4, 5, 6; в) 2, 5; г) 1, 4; д) 2, 3.

21 Технологічну трудомісткість використовують для визначення:

1) чисельності основних виробничих робітників;

2) фонду заробітної плати основних виробничих робітників;

3) тривалості виробничого циклу;

4) продуктивності праці;

5) чисельності керівників, фахівців, службовців.

а) 3, 4, 5; б) 1, 2, 3; в) 2, 4, 5; г) 2, 3, 4; д) 1, 3, 5.

 

22 Для характеристики росту продуктивності праці застосовують наступні показники:

1) натуральні;

2) вартісні;

3) темп росту;

4) темп приросту;

5) індекс.

а) 1, 2, 3; б) 2, 4, 5; в) 3, 4, 5; г) 2, 3, 4; д) 1, 3, 5.

 

23 Факторами росту продуктивності праці є:

1) матеріально-технічні;

2) географічні;

3) економічні;

4) фізичні;

5) організаційні та соціальні.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 1, 3, 5; г) 2, 3, 4; д) 1, 3, 4.

 

24 Яким показником вимірюється продуктивність праці у промисловості та відображається у статистичній звітності?

а) кількістю виробленої продукції за одиницю часу;

б) кількістю виробленої продукції одним працівником за одиницю часу;

в) кількістю виробленої продукції одним працівником промислово-виробничого персоналу за одиницю часу;

 

25 Рівень продуктивності праці характеризують:

1) фондовіддача, фондомісткість;

2) виробіток на одного працівника;

3) трудомісткість продукції;

4) фондоозброєність праці;

5) прибуток.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 3; г) 1, 4; д) 2, 5.

 

26 Для відрядної форми оплати праці характерною є оплата праці у відповідності з:

1) кількістю виготовленої продукції;

2) кількістю відпрацьованого часу;

3) кількістю наданих послуг;

4) із посадовим окладом.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 4; г) 2, 3; д) 1, 3.

 

27 Заробітна плата спеціалістів і службовців визначається на основі:

1) штатного розпису і посадових окладів;

2) розцінок і планового випуску продукції;

3) годинних тарифних ставок і трудомісткості виробленої продукції;

4) контрактів;

5) усі попередні відповіді правильні.

а) 1, 2; б)5; в) 1, 4; г) 2, 4; д) 2, 3.

 

28 Заробітна плата бригади розраховується на основі:

1) середнього тарифного коефіцієнта за розрядом працівників;

2) бригадної розцінки за кожну з операцій;

3) обсягу виконання кожного виду продукції;

4) ставки 1 розряду відрядників.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 4; г) 2, 3; д) 1, 3.

 

29 Тарифна система оплати праці містить:

а) тарифні ставки, тарифні сітки;

б) тарифні ставки, посадові оклади, тарифні сітки;

в) тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційний довідник;

г) посадові оклади, тарифно-кваліфікаційний довідник;

д) посадові оклади, преміальні положення, тарифно-кваліфікаційний довідник;

 

30 Для почасової форми оплати праці характерною є оплата праці у відповідності з:

а) кількістю відпрацьованого часу кількістю виготовленої продукції;

б) кількістю відпрацьованого часу;

в) кількістю наданих послуг;

г) посадовим окладом.

 

31 Акордна система оплати праці характеризується:

а) збільшенням кількості виробленої продукції;

б) покращанням якості продукції;

в) економією часу при виконанні завдання;

г) ростом продуктивності праці;

д) покращанням використання основних засобів.

 

32 Умовами ефективного використання відрядної оплати праці є:

1) наявність кількісних показників виробітки в натуральних оди­ницях і можливість достовірного обліку результатів праці;

2) науково обґрунтоване нормування праці;

3) створення можливостей для перевиконання норм без порушення технологічного процесу;

4) чітка організація обслуговування робочих місць, яка б виклю­чала простої, якісна і своєчасна технічна підготовка виробництва;

5) на роботах, які важно нормувати та рахувати окремо для кожного працівника.

а) 1, 2, 3, 4; б) 3, 4, 5; в) 1, 2, 4, 5; г) 2, 3, 4, 5; д) 1, 3, 5.

 

33 Для якої категорії працівників доцільно використовувати систему заробітної плати, при яких винагорода виплачується на основі комісійних:

а) основних робітників;

б) допоміжних робітників;

в) спеціалістів;

г) керівників, спеціалістів та службовців;

д) спеціалістів, які забезпечують ресурсоінформаційне постачання виробництва, реалізацію продукції.

 

34 При безтарифній системі заробітна плата кожного працівника залежить від:

1) розцінки за одиницю продукції;

2) кваліфікаційного рівня працівника;

3) фактично відпрацьованого часу;

4) коефіцієнту трудової участі;

5) комісійних.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 2, 4, 5; г) 1, 3, 5; д) 2, 3, 4.

 

35 Для розрахунку фонду тарифної заробітної плати робітників-відрядників необхідно знати:

а) чисельність працюючих, годинну тарифну ставку 1 розряду, дійсний фонд робочого часу;

б) штатний розпис та посадові оклади;

в) годинні тарифні ставки та відпрацьований час.

 

36 На підставі тарифно-кваліфікаційного довідника можна визначити:

1) заробітну плату робітника;

2) розцінку;

3) розряд робітника;

4) складність роботи;

5) тарифний коефіцієнт.

а) 1, 2; б) 2, 4; в) 3, 4; г) 1, 5; д) 2, 3.

 

37 Номінальна заробітна плата – це:

а) виражена в грошовій формі частина суспіль­ного продукту, яка поступає в особисте споживання працівників у від­повідності із кількістю та якістю затраченої ними праці;

б) ціна, яка виплачується за використання праці;

в) сума грошей, одержаних за тиж­день, місяць, рік;

г) це кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату;

д) “купівельна спроможність” заробітної плати.

 

 

38 Системи відрядної форми оплати праці:

а) проста, преміальна;

б) штатно-окладна; контрактна;

в) контрактна, безтарифна;

г) проста, преміальна, прогресивна, колективна, непряма, акордна;

д) тарифна, безтарифна.

 

39 Тарифна система – це:

а) нормативний документ;

б) тарифний розряд;

в) тарифна ставка;

г) тарифно-кваліфікаційний довідник;

д) система взаємопов’язаних характеристик і показників, за якими диференціюється заробітна плата робітників, відповідно до їх кваліфікації, складності роботи.

 

40 Реальна заробітна плата – це:

1) виражена в грошовій формі частина суспіль­ного продукту, яка поступає в особисте споживання працівників у від­повідності із кількістю та якістю затраченої ними праці;

2) ціна, яка виплачується за використання праці;

3) сума грошей, одержаних за тиж­день, місяць, рік;

4) це кількість товарів та послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату;

5) “купівельна спроможність” заробітної плати.

а) 1, 2; б) 3, 4; в) 2, 4; г) 1, 3; д) 4, 5.

 

41 Планування праці та заробітної плати включає такі показники:

1) чисельність і склад працюючих;

2) тривалість виробничого циклу;

3) фонд заробітної плати;

4) тривалість підготовки виробництва;

5) завдання щодо підвищення продуктивності праці.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 1, 3, 5; г) 2, 3, 4; д) 2, 4, 5.

 

42 Яка із основних форм заробітної плати є економічно найвигіднішою?

а) відрядна; б) почасова; в) відрядна або почасова залежно від умов виробництва.

 

43 Коли вигідно застосувати відрядно-прогресивну оплату праці?

а) коли є „вузькі місця” на виробництві;

б) у випадку наявності кількісних показників виробітки в натуральних оди­ницях і можливість достовірного обліку результатів праці;

в) при науково обґрунтованому нормуванні праці;

г) при створенні можливостей для перевиконання норм без порушення технологічного процесу;

д) на роботах, які важно нормувати та рахувати окремо для кожного працівника.

 

44 Для яких робітників доцільна почасово-преміальна система?

1) токар, фрезерувальник;

2) черговий електрик;

3) черговий сантехнік;

4) наладчик;

5) комірник.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 2, 3, 5; г) 2, 4, 5; д) 1, 3, 5.

 

45 Відрядно-прогресивна система впроваджується:

1) коли необхідно різко стимулювати збільшення обсягу виробництва;

2) коли необхідно зменшити обсяги виробництва;

3) коли необхідно ліквідувати “вузькі” місця у виробництві;

4) і це веде до випередження темпів росту середньої заробітної плати порівняно із темпами росту продуктивності праці;

5) і це веде до випередження темпів росту продуктивності праці порівняно із темпами росту середньої заробітної плати.

а) 1, 2, 3; б) 3, 4, 5; в) 2, 4, 5; г) 1, 3, 4; д) 2, 3, 4.