Концепція територіально-виробничіх комплексів

 

З удосконаленням територіальної організації про­дуктивних сил, збільшенням масштабів виробництва і кон­центрації його на території зростає кількість великих міжгалузевих і міжрегіональних проблем, що їхнє розв'язання традиційними методами неможливе або не забезпечує по­трібного ефекту.

Створення територіально-виробничого комплексу (ТВК) безпосередньо пов'язане з реалізацією довготермінових ці­льових регіональних проблем.

М. Колосовський першим дав наукове визначення ТВК. Під територіально-виробничим комплексом вчений розумів економічне (взаємозумовлене) сполучення підприємств в одному промисловому фокусі або цілому районі, що забезпечує певний економічний ефект за рахунок вдалого (планового) добору підприємств згідно з природними та економічними умовами, з його транспорт­ним та економіко-географічним розташуванням.

Поняття ТВК вияскравлює зміст економічного райо­ну. Тепер економічний район розглядається не лише як ланка у народногосподарському ланцюгу, що виконує вузьку й виокремлену роль, а як велика територіально-виробнича система, що має потужний ресурсний потенціал і здатна самотужки розв'язувати важливі господарські проблеми, скеровані на підвищення ефективності суспільного вироб­ництва.

Таким чином, враховуючи роль і місце ЕВЦ у форму­ванні ТВК, можна виокремити п'ять таких типів:

1. ТВК переробної промисловості з переважанням ма­шинобудівного та текстильно-промислового ЕВЦ. Такі комплекси властиві високорозвинутим регіонам України.

2. ТВК гірничо-металургійної промисловості спирається на три ЕВЦ: пірометалургійного чорних металів, пірометалургійного кольорових металів, рідкометалохімічного. Ба­зою їхнього формування є великі поклади руди (Придніпровський).

3. ТВК енергетичної промисловості з провідними паливно-енергопромисловими ЕВЦ. Основою їх форму­вання є великі поклади бурого й ка­м'яного вугілля з перевагою відкритого способу видобування.

4. ТВК хімічної промисловості найчастіше вико­ристовують продукцію трьох ЕВЦ: нафтоенергохімічного, газоенергохімічного та гірничохімічного. Сировинна база пов'язана з родовищами нафти й газу, а також гірничохімічної сировини (Прикарпатський).

5. ТВК промисловості, що переробляє біологічну си­ровину. Тут маємо індустріально-аграрний, лісоенергопромисловий та рибопромисловий ЕВЦ. Останній ЕВЦ увіходить до складу такої форми тери­торіальної організації продуктивних сил, як портово-промисловий комп­лекс (ППК).

Таким чином, ТВК – це об'єднання за певною народногосподарською функцією підприємств, які мають настільки тісні виробничі зв'язки, що випадіння зі сполучення будь-яких компонентів або порушення будь-яких зв'язків понижує ефективність усього комплексу, обмежуючи або унеможливлюючи виконання цієї народно­господарської функції.

Економічна сутність ТВК виявляється у тому, що його народногосподарська ефективність вища за сумарну ефек­тивність складників, які функціонують ізольовано.

Територіальний комплекс виникає тоді, коли територія перестає бути випадковим фактором його формування і коли внаслідок розташування компонентів на компактній території у сполуки з'являються додаткові якості.

Для ТВК – сполучення підприємств, територіальна спільність є додатковим фактором ефективності виробництва за рахунок:

– тривалості взаємозв'язків і ритмічності виробни­чого процесу;

– скорочення транспортних витрат;

– раціонального використання усіх місцевих ресур­сів і сприятливіших умов для маневрування ними;

– створення оптимальних умов для поєднання га­лузевого (міжгалузевого) та територіального керування.

Поява ТВК зумовлена або комплексною переробкою та використанням сировини, або реалізацією міжгалузевої на­родногосподарської програми. В останньому випадку ТВК називаються програмно-цільовими. Ці ТВК:

– створюються й діють задля спільного розв'язання певних народногосподарських проблем;

– зосереджені на відносно обмеженій та компактній території, що має набір і запас ресурсів, потрібних для розв'язання конкретної великої народногосподарської проблеми;

– забезпечують не лише ефективне використання й відтворення ресурсів, охорону навколишнього середо­вища, але й необхідну участь у територіальному поділі праці;

– обслуговуються єдиною інфраструктурою, що її склад і рівень розвитку відповідають потребам усіх складників комплексу.

Необхідність створення програмно-цільових ТВК постає тоді, коли:

а) у стислі терміни треба розв'язати велику регіональ­ну проблему, задля чого цілеспрямовано виділяються ресурси й зосереджуються зусилля багатьох органів керу­вання;

б) проблема має міжгалузевий характер і вимагає узгодження інтересів багатьох територіальних і галузевих органів керування.

В Україні найближчим часом програмно-цільові властивості матиме Придніпровський ТВК з освоєння па­ливно-енергетичних ресурсів, розвитку чорної металургії та машинобудування.

 

4 БЛОК ЗАВДАНЬ для самостійної роботи

 

 

& 2? Теми рефератів (доповідей)

 

1. Реалізація теорій просторової економіки в сучасному розміщенні продуктивних сил.

2. Роль територіально-виробничіх комплексів у розв’язання міжрегіональних проблем.

 

Завдання для самоконтролю знань

 

1. Визначити автора теорії розміщення “концентричних кілець” є:

а) Вебер;

б) Кристалер;

в) Тюнен;

г) Леш;

д) Гетнер.

2. Визначити автора теорії розміщення “штандортів” є:

а) Вебер;

б) Кристалер;

в) Тюнен;

г) Леш;

д) Гетнер.

3. Визначити авторів теорії розміщення “система шестикутників” є:

а) Вебер;

б) Кристалер;

в) Тюнен;

г) Леш;

д) Гетнер.

4. Вибір оптимального місця для розташування виробництва відповідно до джерел сировини й споживачів, де витрати на перевезення будуть мінімальні обгрунтовано у теорії:

а) “шестикутників” А. Вебера;

б) “шестикутників” А. Леша;

в) “концентричних кілець” І. Тюнена;

г) “концентричних кілець” А. Вебера;

д) “штандортів” А. Вебера;

е) “штандортів” А. Леша.

5. Концепцію “центральних місць” – центральне місто, що забезпечує навколишній простір товарами й послугами, яка перетворилася у загальну теорію просторової економіки, обгрунтовано у теорії:

а) “шестикутників” Кристалера;

б) “шестикутників” Леша;

в) “концентричних кілець” Тюнена;

г) “концентричних кілець” Вебера;

д) “штандортів” Кристалера;

е) “штандортів” Леша.

6. Визначити поняття енерговиробничого циклу:

а) це об’єднання за певною народногосподарською функцією підприємств, які мають тісні виробничі зв’язки, що й забезпечує ефективність виробництва;

б) сукупність виробничих процесів, що виникають взаємозумовлено довкола основного процесу для даного виду енергії й сировини;

в) вірного визначення немає.

7. Визначити поняття територіально-виробничого комплексу:

а) взаємозумовлене сполучення підприємств в одному промисловому фокусі або районі, що забезпечує певний економічний ефект за рахунок правильного добору підприємств згідно з природними та економічними умовами, з його транспортним та економгеографічним розташуванням;

б) сукупність виробничих процесів, що виникають взаємозумовлено довкола основного процесу для даного виду енергії й сировини;

в) це певні галузі матеріального виробництва й невиробничої сфери, що закріплюються за кожним регіоном.

г) вірного визначення немає.

 

 

s Питання для самоконтролю знань

 

1. Основні теорії просторової економіки ХХ ст., їх значення для сучасної теорії і практики розміщення продуктивних сил.

2. У чому полягають найістотніші положення теорії “концентричних кілець”, що використовуються для сучасного економічного аналізу території.

3. Які основні положення теорії «штандортів» застосовуються у сучасному РПС.

4. У чому полягає значення теорії «система шестикутників» Кристалера–Леша для РПС?

5. Дати визначення поняття «енерговиробничий цикл».

6. Що собою являє структура сучасного енерговиробничого циклу?

7. З яких циклів складається сучасна система ЕВЦ?

8. Визначити роль ЕВЦ у формуванні територіально-виробничих комплексів.

9. Дати визначення поняття «територіально-виробничий комплекс».

10. За рахунок чого поняття ТВК вияскравлює зміст економічного району.

11. За яких умов можливе формування ТВК? Види ТВК.

12. Доведіть, що територіальна спільність є додатковим фактором ефективності ТВК?

13. Чому окремі ТВК називаються програмно-цільовими, яка головна мета їх формування?

 

 

& Література

 

1. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана - К.: Вища школа, 2001. - с. 6-10, 295-299.

2. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник / За ред. В.В. Ковалевського - К.: Либідь, 2004. - с. 41-49, 127-131.

3. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища шк., 1996.

 

 

Тема 3