Предмет, об’єкт вивчення дисципліни. Територіальний поділ праці і розміщення продуктивних сил
Розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональна економіка – це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти прояву економічних законів. Головний об’єкт її вивчення – територіальний стан і розвиток продуктивних сил країни і регіонів. Ефективне функціонування господарства на певній території закладається ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Відомо, що оптимальне розміщення підприємств щодо сировинних і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собівартість продукції. Тому, раціональне розміщення продуктивних сил є одним із найвагоміших факторів економічного зростання регіонів, країни. Продуктивні сили - це сукупність трудових ресурсів і засобів виробництва. Трудові ресурси - це суб'єктивні (людина), а засоби виробництва - об'єктивні (речові) елементи продуктивних сил, що виражають активне ставлення людини до природного середовища. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людини, відбувається соціальний розвиток. До засобів виробництва належать предмети й засоби праці. Предмети праці включають природні ресурси - вугілля, руду й сировинні матеріали (метали, пластмаси, зерно тощо), –матеріали, піддані якійсь обробці. До засобів виробництва відносяться машини й устаткування, будівлі й споруди, засоби транспорту й зв'язку, а також земля (цей природний ресурс має свої особливості). Головним складником продуктивних сил є праця. Робочу силу характеризує кількість (чисельність працівників) і якість (статево-віковий склад, рівень кваліфікації, рівень освіти, навички). Особливим ресурсом є наука. Науково-технічний прогрес перетворив її на продуктивну силу. Вплив науки виявляється у результатах праці, у змінах технологій та організації виробництва, що знаходить відображення у появі нових виробництв, концентрації виробництва, зміні територіальних виробничих зв'язків тощо. Взаємодія у процесі праці людей і засобів виробництва (предметів і засобів праці) – об'єктивна передумова розвитку матеріального виробництва суспільства. Просторове розосередження трудових ресурсів і предметів праці, як правило, не збігається, а тому процес їх територіального поєднання дістав назву розміщення продуктивних сил. Найбільш вдале тлумачення цього поняття дав Е.Б. Алаєв, визначивши його як динамічний стан, що характеризує поділ продуктивних сил на території згідно з природними, соціальними та економічними умовами окремих регіонів і визначається особливостями територіального поділу праці, властивими даній соціально-економічній формації. У прикладному значінні розміщення продуктивних сил - це динамічний процес обгрунтування, прийняття та впровадження в життя рішень щодо просторового розподілу окремих їх елементів. Розміщення продуктивних сил є наслідком суспільного поділу праці в його територіальній формі. Територіальний поділ праці являє собою процес виробничої спеціалізації регіонів та поглиблення міжрегіональної кооперації, обміну спеціалізованою продукцією та послугами. Тому для РПС чи не найважливішою є закономірність територіального поділу праці. Виходячи зі змісту поняття “розміщення продуктивних сил” ця наука вивчає три великих блоки: розміщення населення і трудових ресурсів, розміщення природних ресурсів, розміщення виробництва й невиробничої сфери. Останній блок містить усі об'єкти й галузі народного господарства, які поділяються на: розміщення промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери обслуговування тощо. Предметом науки є просторова організація продуктивних сил на різних рівнях: населений пункт, низовий адміністративний район, область чи автономна республіка, економічний район, країна в цілому. За змістом наука про розміщення продуктивних сил близька до економічної географії: у них один і той самий об'єкт вивчення. Але вони не тотожні. Якщо економічна географія вивчає переважно стан продуктивних сил на якийсь конкретний момент, відповідає на питання “де й чому саме тут? ”, то для РПС важливіший економічний результат територіальної організації продуктивних сил, ефективність розміщення виробництва. Для РПС важливіше питання: “Як саме? ” Тому надзвичайно важливим розділом РПС як науки є вивчення закономірностей і принципів розміщення продуктивних сил. Під принципами розміщення продуктивних сил розуміють економічну політику, яка спирається на пізнання закономірностей і факторів розміщення. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління. Територіальна організація виробництва означає здійснення певної структурної політики, комплексу економічних заходів, скерованих на перебудову РПС. До поняття РПС близьке поняття регіональної економіки. Е.Б. Алаєв визначає регіональну економіку як відгалуження економічної географії, що “вивчає задля інтересів народногосподарського планування особливості й закономірності розміщення продуктивних сил і розвитку районів”. Він вказує, що регіональна економіка функціонує на регіональному й міжрегіональному рівнях, але не на глобальному. РПС і регіональна економіка мають й спільний об'єкт вивчення, проте, наука про РПС – ширше поняття, бо вона не обмежується регіональним рівнем і вивчає закономірності розташування як у рамках регіону, так і в міжрегіональному й глобальному масштабах. Таким чином об'єкт вивчення науки РПС і регіональної економіки – загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх конкретний прояв у галузевому й територіальному аспектах на регіональному й міжрегіональному рівнях. Вона вивчає економічну результативність територіальної організації виробництва для обгрунтування ефективної регіональної політики. Об'єктами вивчення цієї науки є також такі елементи просторової (територіальної) організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання. Мета науки – усебічне (демографічне, екологічне, економічне) обгрунтування перспективного та вдосконалення (оптимізація) сучасного розміщення продуктивних сил, підвищення соціально-економічної ефективності суспільних затрат праці. Метою дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” є формування у студентів умінь і практичних навичок обгрунтування розміщення продуктивних сил країни і регіонів з урахуванням конкретної економічної ситуації.
|