Студопедия — Основні теоретичні відомості
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні теоретичні відомості






 

Запуск Simulink та послідовність створення нової моделі.

Для запуску тулбоксу Simulink необхідно попередньо запустити пакет MatLab, основне вікно якогопредставлено на рис. 7.1. У вікні показана підказка, що з’являється при наведенні курсору миші на ярлик Simulink у панелі інструментів.

Рис. 7.1. Основне вікно пакету MatLab з ярликом Simulink

 

Після натиснення на кнопку відкривається вікно, що зображено на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Бібліотеки блоків Simulink

 

На рис. 7.2 у лівій частині вікна розкритий наступний список бібліотек блоків Simulink:

1) Commonly Used Blocks – блоки, що часто використовуються;

2) Continuous – аналогові блоки;

3) Discontinuities – нелінійні блоки;

4) Discrete – дискретні блоки;

5) Logic and Bit Operations – логічні операції та операції з бітами;

6) Lookup Tables – блоки таблиць;

7) Math Operations – блоки математичних операцій;

8) Model Verification – блоки перевірки моделей;

9) Model-Wide Utilities – блоки розширення моделей;

10) Ports & Subsystems – порти та підсистеми;

11) Signal Attributes – блоки властивостей сигналів;

12) Signal Routing – блоки маршрутизації (перетворення) сигналів;

13) Sinks – блоки приймачів сигналів;

14) Sources – блоки джерел сигналів

15) Used-Defined Functions – функції, що задаються користувачем;

16) Additional Math & Discrete – додаткові математичні та дискретні блоки.

Список розділів бібліотеки Simulink представлено у вигляді дерева і правила роботи з ним є загальними для списків такого виду: піктограма згорнутого вузла дерева містить символ " + ", а піктограма розгорнутого містить символ " - "; для розгортання або згортання вузла дерева достатньо натиснути на його піктограмі лівою клавішею мишки.

При виборі відповідного розділу бібліотеки в правій частині вікна відображається його вміст (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Бібліотека Continuous з її набором блоків

Для роботи з представленим вікном використовуються команди меню:

1) File (Файл) – робота з файлами бібліотек;

2) Edit (Редагування) – додавання блоків і їхній пошук (за назвою);

3) View (Вид) – керування показом елементів інтерфейсу;

4) Help (Довідка) – вивід вікна довідки по оглядачу бібліотек;

Повний список команд меню бібліотек наведений у додатковій літературі [2].

Для створення моделі в середовищі Simulink необхідно послідовно виконати наступні дії:

1) Створити нове вікно моделі за допомогою команди File→ New→ Model або кнопки на панелі інструментів. Вигляд нового вікна моделі показано на рис. 7.4.

Рис. 7.4. Вікно нової Simulink-моделі

 

2) Розташувати у створеному вікні необхідні бібліотечні блоки, що реалізують задану модель структурної схеми. Для цього необхідно відкрити відповідний розділ бібліотеки, наприклад, Sources – блоки джерел сигналів. Далі, виділити вказівником миші необхідний блок бібліотеки, натиснути на ліву клавішу миші, перетягнути блок у створене вікно моделі та відпустити клавішу. На рис. 7.5 показано вікно моделі з чотирма перетягнутими бібліотечними блоками. При необхідності блок з вікна моделі можна вилучити. Для цього блок спочатку виділяється натисканням лівої клавіші мишки при знаходження курсору на його зображенні, а потім натискається клавіша Delete на клавіатурі. Для зміни розмірів блоку потрібно вибрати блок, установити курсор в один з його кутів, натиснувши ліву клавішу мишки змінити розмір блоку (курсор при цьому перетворюється у двосторонню стрілку).

Рис. 7.5. Вікно Simulink-моделі з бібліотечними блоками

 

3) Змінити параметри кожного блоку, установлені програмою автоматично, тобто “за згодою”. Для цього необхідно вибрати вказівником миші блок та двічі натиснути її лівою клавішею, після чого відкривається вікно редагування параметрів даного блоку. При завданні числових значень параметрів варто мати на увазі, що десятковим роздільником повинна використовуватися крапка, а не кома. Після внесення змін нові параметри активуються кнопкою Apply чи кнопкою OK (в останньому випадку вікно закривається). На рис. 7.6, як приклад, показано блок, що моделює похідну від функції, та вікно редагування параметрів даного блоку.

 

 

Рис. 7.6. Блок, що моделює похідну від функції, та вікно редагування параметрів блоку

 

4) Виконати з’єднання елементів схеми. Для з’єднання блоків необхідно вказати курсором на вихід необхідного блоку, а потім при натиснутій лівій клавіші миші, провести лінію до входу іншого блоку. Після чого відпустити клавішу. У випадку правильного з’єднання зображення стрілки на вході блоку змінює колір. Для створення точки розгалуження на лінії сполучення потрібно підвести курсор до передбачуваного вузла й, нажавши праву клавішу мишки, провести лінію. Для видалення лінії потрібно її вибрати лінію (так само, як це виконується для блоку), а потім нажати клавішу Delete на клавіатурі. Схема моделі, у якій виконані з’єднання між блоками, показана на рис. 7.7.

Рис. 7.7. Simulink-модель структурної схеми

5) Зберегти модель у файл на диску, вибравши пункт меню File®Save As у вікні схеми й указавши папку й ім’я файлу. Варто мати на увазі, що ім’я файлу повинне починатися з букви, не повинне перевищувати 32 символів й не може містити символів кирилиці і спецсимволів. Ця ж вимога ставиться й до шляху файлу (до тих папок, у яких зберігається файл). При наступному редагуванні схеми можна користуватися пунктом меню File®Save. При повторних запусках програми Simulink завантаження схеми здійснюється за допомогою меню File®Open у вікні оглядача бібліотеки або з основного вікна MatLab.

Вікно моделі містить наступні елементи (7):

1) Заголовок з назвою вікна. Новому вікну привласнюється ім'я Untitled з відповідним номером;

2) Меню з командами File, Edit, View і т.д.;

3) Панель інструментів;

4) Вікно для створення схеми моделі;

5) Рядок стану, що містить інформацію про поточний стан моделі.

Меню вікна містить команди для редагування моделі, її настроювання й керування процесом розрахунку, роботи з файлами тощо:

1) File (Файл) – робота з файлами моделей;

2) Edit (Редагування) – зміна моделі й пошук блоків;

3) View (Вид) – керування показом елементів інтерфейсу;

4) Simulation (Моделювання) – завдання настроювань для моделювання й керування процесом розрахунку;

5) Format (Форматування) – зміна зовнішнього вигляду блоків і моделі в цілому;

6) Tools (Інструментальні засоби) – застосування спеціальних засобів для роботи з моделлю;

7) Help (Довідка) – вивід вікон довідкової системи.

Повний список команд меню вікна моделі наведений у додатковій літературі [2].

Для роботи з моделлю можна також використовувати кнопки на панелі інструментів (рис. 7.8).

Рис. 7.8. Панель інструментів вікна моделі

 

Кнопки панелі інструментів мають наступне призначення:

1) New Model – відкрити нове (порожнє) вікно моделі;

2) Open Model – відкрити існуючий mdl-файл;

3) Save – зберегти mdl-файл на диску;

4) Print – вивід на друк блок-діаграми моделі;

5) Cut – вирізати виділену частину моделі в буфер проміжного зберігання;

6) Copy – скопіювати виділену частину моделі в буфер проміжного зберігання;

7) Paste – вставити у вікно моделі вміст буфера проміжного зберігання;

8) Navigate Back – навігація масштабів (якщо використовувалися команди Viev→ Zoom In або Viev→ Zoom Out);

9) Navigate Forward – навігація масштабів (якщо використовувалися команди Viev→ Zoom In або Viev→ Zoom Out);

10) Go To Parent System – перейти до батьківської системи (у разі якщо користувач знаходиться у підсистемі);

11) Undo – скасувати попередню операцію редагування;

12) Redo – відновити результат скасованої операції редагування;

13) Start/Pause/Continue Simulation – запуск моделі на виконання (команда Start). Після запуску моделі на зображенні кнопки виводиться символ , і їй відповідає вже команда Pause (призупинити моделювання). Для поновлення моделювання варто натиснути по тій же кнопці, оскільки в режимі паузи їй відповідає команда Continue (продовжити);

14) Stop – закінчити моделювання. Кнопка стає доступної після початку моделювання, а також після виконання команди Pause;

15) Simulation Stop Time – час закінчення моделювання;

16) Simulation Mode – вибір режиму моделювання;

17) Show Port Values When Hovering – показувати значення портів;

18) Incremental Build – режим інкрементації (тільки для систем з фіксованим кроком);

19) Refresh Model Blocks – відновити блоки моделі;

20) Update Diagram – відновити діаграму;

21) Build System – побудувати систему (тільки якщо створена підсистема);

22) Library Browser – відкрити вікно оглядача бібліотек;

23) Launch Model Explorer – запустити провідник моделі;

24) Toggle Model Browser – відкрити вікно оглядача моделі;

25) Debug – запуск відладчика моделі.

У нижній частині вікна моделі є рядок стану, у якому відображаються короткі коментарі до кнопок панелі інструментів, а також до пунктів меню, коли вказівник мишки перебуває над відповідним елементом інтерфейсу. Це ж текстове поле використовується й для індикації стану Simulink: Ready (Готово) або Running (Виконання). У рядку стану відображаються також:

· масштаб відображення блок-діаграми (у відсотках, вихідне значення дорівнює 100%);

· індикатор ступеня виконання сеансу моделювання (з'являється після запуску моделі);

· поточного значення модельного часу (виводиться також тільки після запуску моделі);

· використовуваний алгоритм розрахунку моделі (метод вирішення).

Додавання текстових написів до моделі.

Для підвищення наочності моделі зручно використовувати текстові написи. Для створення напису потрібно вказати мишею місце напису й двічі натиснути лівою клавішею миші. Після цього з’явиться прямокутна рамка з курсором для введення тексту. Аналогічним чином можна змінити й підпис до блоку. На рис. 1.9 показано текстовий напис і зміна напису в блоці передатної функції. (Варто мати на увазі, що деякі версії Simulink не адаптовані до використання кириличних шрифтів. В цьому випадку застосування написів кирилицею не бажано).

Pис. 7.9. Приклад додавання напису та зміна підпису блоків

 

Виділення, копіювання, переміщення, вставка, видалення об’єктів та робота з буфером обміну Windows.

Для виконання якої-небудь дії з елементом моделі (блоком, сполучною лінією, написом) цей елемент необхідно спочатку виділити. Виділення об'єктів простіше всього здійснюється мишею. Для цього необхідно встановити курсор миші на потрібному об’єкті й натиснути лівою клавішею. Відбудеться виділення об’єкта. Про це будуть свідчити маркери по кутах об’єкта (див. рис. 7.9). Можна також виділити кілька об’єктів. Для цього треба встановити курсор миші поблизу групи об’єктів, нажати ліву клавішу й, не відпускаючи її, почати переміщувати мишу. З’явиться пунктирна рамка, розміри якої будуть змінюватися при переміщенні мишки. Всі охоплені рамкою об’єкти стають виділеними. Виділити всі об'єкти також можна, використовуючи команду Edit→ Select All.

Після виділення об’єкта його можна копіювати або переміщати в буфер проміжного зберігання, витягати з буфера, а також видаляти, використовуючи стандартні прийоми роботи в Windows.

Для копіювання об’єкта в буфер його необхідно попередньо виділити, а потім виконати команду Edit→ Copy або скористатися кнопкою на панелі інструментів. Копіювання можна виконати й у такий спосіб: нажати праву клавішу миші і не відпускаючи її, перемістити об’єкт. При цьому буде створена копія об’єкта, яку можна перемістити в необхідне місце.

Для вирізання об’єкта в буфер його необхідно попередньо виділити, а потім виконати команду Edit→ Cut або скористатися кнопкою на панелі інструментів.

При виконанні даних операцій варто мати на увазі, що об’єкти знаходяться у власному буфері MatLab і недоступні з інших додатків. Використання команди Edit→ Copy Model To Clipboardдозволяє помістити графічне зображення моделі в буфер Windows і робить його доступним для інших програм.

Для вставки об’єкта з буфера необхідно попередньо вказати місце вставки, натиснувши лівою клавішею мишки в передбачуваному місці вставки, а потім виконати команду Edit→ Paste або скористатися кнопкою на панелі інструментів.

Для видалення об’єкта його необхідно попередньо виділити, а потім виконати команду Edit→ Delete або скористатися клавішею Delete на клавіатурі. Варто врахувати, що команда Delete видаляє блок без переміщення його в буфер обміну. Однак цю операцію можна скасувати командою меню Edit→ Undo. Для видалення всіх об’єктів можна використати команду Edit→ Delete All, або виділити усі об’єкти та натиснути клавішу Delete на клавіатурі.

З’єднання, зміна розмірів та переміщення блоків.

Для з’єднання блоків необхідно спочатку встановити курсор миші на вихідний порт одного із блоків. Курсор при цьому перетвориться у великий хрест із тонких ліній (рис. 7.10).

Рис. 7.10. Початок створення з’єднання

 

Тримаючи натиснутою ліву кнопку миші, потрібно перемістити курсор до вхідного порту потрібного блоку. Курсор миші прийме вид хреста з тонких здвоєних ліній (рис. 7.11).

Рис. 7.11. Завершення створення з'єднання

 

Після створення лінії необхідно відпустити ліву клавішу миші. Свідченням того, що з’єднання створене, буде жирна стрілка у вхідного порту блоку. Виділення лінії виробляється точно також як і виділення блоку – одинарним натисканням лівої клавіші миші. Чорні маркери, розташовані у вузлах сполучної лінії будуть говорити про те, що лінія виділена.

Створення петлі лінії з’єднання виконується також як переміщення блоку. Лінія з’єднання виділяється, і потім потрібна частина лінії переміщується (рис. 7.12). Видалення з’єднань виконується як і будь-яких інших об’єктів.

Рис. 7.12. Створення петлі в сполучній лінії

 

Для зміни розміру блоку він виділяється, після чого курсор миші встановлюється на один з маркерів по кутах блоку. Після перетворення курсору у двосторонню стрілку, необхідно нажати ліву клавішу миші й розтягти (або стиснути) зображення блоку. На рис. 7.13 показаний цей процес. Розміри написів блоку при цьому не змінюються.

Рис. 7.13. Зміна розміру блоку

 

Будь-який блок моделі можна перемістити, виділивши його, і пересунувши, тримаючи натиснутої ліву клавішу миші. Якщо до входів і виходів блоку підведені сполучні лінії, то вони не розриваються, а лише скорочуються або збільшуються в довжині. У з’єднання можна також вставити блок, що має один вхід і один вихід. Для цього його потрібно розташувати в необхідному місці сполучної лінії.

У процесі освоєння програми користувач може робити дії, які на перший погляд є незворотними, (наприклад, випадкове видалення частини моделі, копіювання тощо). У цьому випадку варто скористатися командою Undo – скасування останньої операції. Команду можна викликати також за допомогою кнопки в панелі інструментів вікна моделі або з меню Edit. Для відновлення скасованої операції служить команда Redo(інструмент ).

Форматування об’єктів.

У меню Format (також як і в контекстному меню, що викликається натисканням правої клавіші миші на об’єкті) присутній набір команд форматування блоків. Команди форматування розділяються на кілька груп:

1) Зміна відображення написів:

· Font – форматування шрифту написів і текстових блоків.

· Text alignment – вирівнювання тексту в текстових написах.

· Flip name – переміщення підпису блоку.

· Show/Hide name – відображення або приховання підпису блоку.

2) Зміна кольорів відображення блоків:

· Foreground color – вибір кольору ліній для виділених блоків.

· Background color – вибір кольору фону виділених блоків.

· Screen color – вибір кольору фону для всього вікна моделі.

3) Зміна положення блоку і його виду:

· Flip block – дзеркальне відображення щодо вертикальної осі симетрії.

· Rotate block – поворот блоку на 90о за годинниковою стрілкою.

· Show drop shadow – показ тіні від блоку.

· Show port labels – показ міток портів.

 

 

Установка параметрів моделювання.

Перед виконанням розрахунків (перед початком моделювання) необхідно попередньо задати параметри моделювання. Завдання параметрів розрахунку виконується в панелі керування меню Simulation→ Configuration Parameters. Вид панелі керування наведений на рис. 7.14.

Рис. 7.14. Вікно з налаштуваннями параметрів моделювання

 

Це вікно має декілька вкладок зліва. Зупинимось на вкладці Solver, що задає налаштування параметрів розрахунку моделі. Вона містить наступні 4 групи:

1) Simulation time – час розрахунку;

2) Solver options – параметри розрахунку;

3) Tasking and sample time options – параметри періоду квантування моделі;

4) Zero-crossing options – параметри режиму пересікання нуля.

Для звичайних налаштувань потрібні тільки перші дві групи. Розглянемо детальніше кожну з них.

Час розрахунку (Simulation time) задається початковим (Start time) і кінцевим (Stop time) значенням часу розрахунку. Початковий час, як правило, задається рівним нулю. Величина кінцевого часу задається користувачем, виходячи з умов розв’язання завдання.

При виборі параметрів розрахунку необхідно вказати спосіб моделювання (Type) і метод розрахунку нового стану системи (Solver). Для параметра Type доступні два варіанти – c фіксованим (Fixed-step) або зі змінним (Variable-step) кроком. Список методів розрахунку нового стану системи містить кілька варіантів. Перший варіант (discrete) використовується для розрахунку дискретних систем. Інші методи використовуються для розрахунку безперервних систем. Ці методи різні для змінного (Variable-step) і для фіксованого (Fixed-step) кроку часу та являють собою процедури числового вирішення систем диференціальних рівнянь, що описують модель. Докладний опис кожного з методів розрахунку системи наведено в довідковій системі MatLab, а також стислий опис їх наведений у теоретичних відомостях до лабораторної роботи №5.

Нижче двох списків Type перебуває область, вміст якої змінюється в залежності від обраного способу зміни модельного часу. При виборі Fixed-step у даній області з’являється текстове поле Fixed-step size (величина фіксованого кроку), що дозволяє задавати величину кроку моделювання (рис. 7.15). Величина кроку моделювання за згодою установлюється системою автоматично (auto). Необхідна величина кроку може бути введена замість значення auto або у формі числа, або у вигляді виразу (це відноситься й до всіх параметрів, що встановлюються системою автоматично).

При виборі Fixed-step необхідно також задати режим розрахунку (Tasking mode for periodic sample times), для якого доступні три варіанти:

· MultiTasking (багатозадачний) – використовується, якщо в моделі присутні паралельно працюючі підсистеми, і результат роботи моделі залежить від часових параметрів цих підсистем. Режим дозволяє виявити

 

Рис. 7.15. Вікно з налаштуваннями параметрів моделювання при виборі фіксованого кроку розрахунку

 

невідповідність швидкості й дискретності сигналів, що пересилаються блоками один одному.

· SingleTasking (однозадачний) – використовується для тих моделей, у яких недостатня синхронізація роботи окремих складових не впливає на кінцевий результат моделювання.

· Auto (автоматичний вибір режиму) – дозволяє Simulink автоматично встановлювати режим MultiTasking для тих моделей, у яких використовуються блоки з різними швидкостями передачі сигналів, і режим SingleTasking для моделей, у яких є блоки, що оперують однаковими швидкостями.

При виборі Variable-step в області з'являються поля для установки трьох параметрів:

· Мах step size – максимальний крок розрахунку. За згодою крок встановлюється автоматично (auto) і його значення в цьому випадку визначається виразом (SfopTime мінус StartTime)/50. Досить часто це значення виявляється занадто великим, що може призвести до нестійкості процесу моделювання та до графіків змінних у вигляді ламаних ліній. У цьому випадку величину максимального кроку розрахунку необхідно задавати явно.

· Мin step size – мінімальний крок розрахунку.

· Initial step size – початкове значення кроку моделювання.

При моделюванні безперервних систем з використанням змінного кроку необхідно вказати точність обчислень: відносну (Relative tolerance) і абсолютну (Absolute tolerance). За згодою вони рівні і дорівнюють 10-3 чи auto.

Виконання розрахунку та завершення роботи.

Запуск розрахунку виконується за допомогою вибору пункту меню Simulation→ Start або інструмента на панелі інструментів. Процес розрахунку можна завершити достроково, вибравши пункт меню Simulation→ Stopабо інструмент . Розрахунок також можна призупинити (Simulation→ Pause ) і потім продовжити (Simulation→ Continue).

Для завершення роботи необхідно зберегти модель у файлі, закрити вікно моделі, вікно оглядача бібліотек, а також основне вікно пакета MatLab.

Основні бібліотекі блоків Simulink.

1.Sources – джерела сигналів.

1.1. Джерело постійного сигналу Constant

Constant задає постійний за рівнем сигнал.

Основні параметри:

1) Constant value – постійна величина.

2) Interpret vector parameters as 1-D – інтерпретувати вектор параметрів як одномірний (при встановленому прапорці). Даний параметр зустрічається в більшості блоків бібліотеки Simulink. Надалі він розглядатися не буде.

3) Sample time – крок квантування (дискретизації). Даний параметр зустрічається в більшості блоків бібліотеки Simulink. Надалі він розглядатися не буде.

Значення константи може бути дійсним або комплексним числом, що обчислюється виразом, вектором або матрицею. Рис. 7.16 ілюструє застосування цього джерела й вимір його вихідного сигналу за допомогою цифрового індикатора Display.

Рис. 7.16. Приклад використання джерела постійного сигналу Constant та його параметри

 

1.2. Генератор стрибкового сигналу Step.

Step Формує стрибковий сигнал.

Основні параметри:

1) Step time – час настання перепаду сигналу (с).

2) Initial value – початкове значення сигналу.

3) Final value – кінцеве значення сигналу.

4) Sample time– крок квантування (дискретизації).

Перепад може бути як у більшу сторону (кінцеве значення більше, чим початкове), так і в меншу (кінцеве значення менше, ніж початкове). Значення початкового й кінцевого рівнів можуть бути не тільки додатними, але й від’ємними (наприклад, зміна сигналу з рівня -5 до рівня -3). На рис. 7.17 показано використання генератора стрибкового сигналу.

Рис. 7.17. Приклад використання генератора стрибкового сигналу Step та його параметри

1.3. Джерело лінійнонаростаючого сигналу Ramp

Формує лінійний сигнал виду y= Slope* time + Initial value

Основні параметри:

1) Slope – швидкість зміни вихідного сигналу.

2) Start time – час початку формування сигналу.

3) Initial output – початковий рівень сигналу на виході блоку.

На рис. 7.18. показано приклад використання даного блоку.

Рис. 7.18. Приклад використання джерела лінійнонаростаючого сигналу Ramp та його параметри

 

Параметр Slope розраховується для конкретної задачі, як тангенс кута нахилу сигналу. Нехай потрібно задати сигнал, що за 10 секунд наростає до величини 50, як показано на рис. 7.19. У цьому випадку величина Slope розраховується як .

Вигляд отриманого сигналу показаний на рис.7.19.

Рис. 7.19. Приклад створення заданого лінійнонаростаючого сигналу

1.4. Джерело сигналу часу Clock

Формує сигнал, величина якого на кожному кроці розрахунку дорівнює поточному часу моделювання.

Основні параметри:

1) Decimation – крок, з яким обновляються показання часу на зображенні джерела, якщо встановлено прапорець параметра Display time. Параметр задається як кількість кроків розрахунку. Наприклад, якщо крок розрахунку моделі у вікні діалогу Simulation parameters установлений рівним 0.01 с, а параметр Decimation блоку Clock заданий рівним 1000, то відновлення показань часу буде вироблятися кожні 10 с модельного часу.

2) Display time – відображення значення часу в блоці джерела.

На рис. 7.20 показаний приклад роботи даного джерела.

Рис. 7.20. Приклад використання джерела сигналу часу Clock та його параметри

 

1.5. Джерело синусоїдального сигналу Sine Wave

Формує синусоїдальний сигнал із заданою частотою, амплітудою, фазою й зсувом.

Для формування вихідного сигналу блоком можуть використовуватися два алгоритми. Вид алгоритму визначається параметром Sine Type (спосіб формування сигналу):

· Time-based – за поточним часом.

· Sample-based – по величині кроку модельного часу.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1356. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Седалищно-прямокишечная ямка Седалищно-прямокишечная (анальная) ямка, fossa ischiorectalis (ischioanalis) – это парное углубление в области промежности, находящееся по бокам от конечного отдела прямой кишки и седалищных бугров, заполненное жировой клетчаткой, сосудами, нервами и...

Основные структурные физиотерапевтические подразделения Физиотерапевтическое подразделение является одним из структурных подразделений лечебно-профилактического учреждения, которое предназначено для оказания физиотерапевтической помощи...

Почему важны муниципальные выборы? Туристическая фирма оставляет за собой право, в случае причин непреодолимого характера, вносить некоторые изменения в программу тура без уменьшения общего объема и качества услуг, в том числе предоставлять замену отеля на равнозначный...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия