Місце і роль взводу в наступі, його бойові можливості. Бойові задачі, бойовий порядок і засоби підсилення механізованого взводу
Наступ ведеться з метою розгрому противника і оволодіння важливими рубежами (районами). У залежності від обстановки він може вестися на противника, який наступає, противника, що відходить і на противника, який обороняється. Наступ на противника, що наступає ведеться шляхом зустрічного бою. Наступ на противника, що відходить здійснюється головним чином шляхом його переслідування. Наступ на противника, який обороняється звичайно починається з прориву, який полягає у зламі оборони ударами авіації, вогнем артилерії і рішучою атакою механізованих і танкових підрозділів з подальшим просуванням в глибину і сторону флангів. У залежності від обстановки наступ може здійснюватися з ходу або з положення безпосереднього зіткнення з противником. Місце і роль взводу в наступі. Механізований (танковий) взвод в наступі діє, як правило, в складі роти, а при знаходженні в резерві батальйону, в штурмовій групі і бойовому розвідувальному дозорі може діяти і самостійно. Крім того, механізований взвод може виконувати завдання в передовій групі від тактичного повітряного десанту. Механізованому взводу в наступі вказуються об’єкт атаки і напрямок подальшого наступу. Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу звичайно є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудах опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери), кулемети і інші вогневі засоби противника. Бойова задача. Бойова задача взводу визначається задумом бою старшого командира, характером оборони противника, ступінню його ураження і наявністю засобів підсилення. Засоби підсилення. Взводу можуть придаватися танк, кулеметне відділення, відділення автоматичних гранатометів і вогнемети. При виконанні бойових задач механізований взвод в залежності від обстановки діє в передбойовому, бойовому і похідному порядках. Бойовий порядок. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танкового взводу складається з бойової лінії бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків з інтервалом між ними до 100 м і засобів підсилення, які діють у бойовій лінії або поза нею. Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає в пішому порядку, складається з цепу, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і засобів підсилення (мал. 2). При атаці в пішому порядку особовий склад діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані, що забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримує просування танків вогнем стрілецької зброї. При розвитку наступу в глибині побудова відділень в бойовому порядку може бути різною. Досвід бойових дій і практика бойової підготовки в сучасних умовах показують, що найбільш доцільними формами побудови бойових порядків підрозділів при розвитку успіху в глибині оборони противника будуть ті, які менш вразливі від флангового і перехресного вогню, забезпечують швидкий маневр, використання вигідних умов місцевості просування у вказаному напрямі і одночасне ефективне застосування максимальної кількості озброєння. Бойові можливості. Бойові можливості взводу не є постійними величинами. Навіть при повній укомплектованості взводу особовим складом, бойовою технікою і озброєнням вони будуть залежати від стану зброї і техніки, від рівня бойової підготовки, морально-психологічного стану особового складу, злагодженості взводу і від інших чинників, що визначають стан бойової готовності. Крім цього, на бойові можливості значний вплив мають характер протидії противника, місцевість, стан погоди, час року і доби і інші чинники. У всіх випадках неодмінною умовою для визначення величини бойових можливостей взводу є виконання ним бойової задачі із збереженням боєздатності. Складовою бойових можливостей взводу є: вогнева міць; ударна сила; маневреність. Вогневі можливості взводу виражаються сумарним об’ємом вогневих задач, які можуть бути виконані штатними і приданими вогневими засобами. До показників вогневих можливостей звичайно відносять кількість знищених танків і інших броньованих об’єктів, а також ступінь ураження живої сили противника вогнем стрілецької зброї. Розрахунки вогневих можливостей взводу по боротьбі з танками і іншими броньованими об’єктами засновуються на використанні коефіцієнтів бойової ефективності протитанкових засобів, бойових машин піхоти, танків (табл. 1). Шляхом досвіду встановлено, що коефіцієнт бойової ефективності показує, яку кількість танків і інших броньованих цілей може знищити той або інший засіб, до того як він сам буде знищеним або ушкодженим. Таблиця 20.1. Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі
|
