Студопедия — Види оборони. Вимоги до оборони. Умови переходу до оборони
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Види оборони. Вимоги до оборони. Умови переходу до оборони






Оборона — вид бою, який застосовується з метою відбиття наступу переважаючих сил противника, нанесення йому значних втрат, утримання зайнятих позицій і створення умов для переходу в рішучий наступ.

Уміло використовуючи умови місцевості, вогневі засоби, особливо протитанкові, бронетранспортери (БМП), а також загородження, підрозділи здатні в короткий термін організувати міцну оборону. Заняття вигідних для оборони природних рубежів, використання захисних властивостей місцевості, її інженерне устаткування дають тим, хто обороняється ряд вогневих і тактичних переваг, при вмілому і своєчасному використанні яких оборона може протистояти наступу переважаючих сил.

Підрозділи повинні завзято обороняти позиції, що займаються, навіть поза тактичним зв’язком із сусідами й в оточенні. Підрозділ не має права залишати позицію, опорний пункт або рубіж і відходити без наказу старшого командиру.

Вимоги, які пред’являються до оборони: оборона повинна бути стійкої й активної, здатної відбити удари противника з застосуванням усіх видів зброї.

Стійкість і активність оборони досягаються:

- витримкою, стійкістю і завзятістю підрозділів, що обороняються, при відбитті атак противника, їх високим моральним духом;

- досконало організованою обороною і системою вогню;

- швидким знищенням противника, що вклинився в оборону;

- умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним устаткуванням і ретельним маскуванням;

- виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, підготуванням особового складу до ведення бою на зараженій місцевості на протязі тривалого часу;

- чіткою взаємодією;

- усебічним забезпеченням бою і умілим керуванням підрозділами.

Можливості досягнення мети оборони, тобто відбиття наступу переважаючих сил противника, обумовлюється перш за все тим, що ті хто обороняється має ряд сильних сторін, що полягають в наступному.

Підрозділи, що обороняються у порівнянні з тими, що наступають, можуть більш ефективно використовувати захисні властивості місцевості і підготувати їх в інженерному відношенні. Найпростіші фортифікаційні споруди знижають уразливість, а отже, і втрати особового складу і бойової техніки від звичайних засобів ураження, що застосовуються противником, в сім разів і більше. Ті, хто обороняється, вибирають місце для бою, тобто вигідні по умовам місцевості рубежі і райони, можуть надійніше здійснювати маскування, скриваючи дійсне і показуючи хибне розташування, краще вивчити місцевість і підготувати маневр.

Для боротьби з противником, особливо з його танками, ті, що обороняються можуть широко застосовувати мінно-вибухові загородження, в той час як у наступаючих їх застосування обмежено.

Способи досягнення мети оборони залежать від конкретних умов обстановки і визначаються перш за все порядком застосування засобів ураження і характером дій загальновійськових підрозділів. Вибраний варіант зриву або відбиття наступу противника, його вогневого ураження, утримання важливих районів, проведення контратак і розгрому противника, що вклинився, складають спосіб розгрому противника.

Основу способу розгрому противника складає ураження противника зосередженим, масованим, загороджувальним вогнем артилерії і вогнем прямою наводкою всіх видів зброї, а також ударами авіації, упорне утримання важливих районів оборони і розгром противника, що вклинився в оборону, контратаками механізованих і танкових підрозділів.

В способах досягнення розгрому противника важливу роль грає нанесення переважаючим силам противника значних втрат по його головному угрупуванню, особливо по його танкам. Танки противника уражаються в районах зосередження, при висуванні до переднього краю, на рубежах розгортання, в вихідному положенні для наступу і при вклиненні в глибину оборони.

В способах розгрому противника передбачається нанесення максимального ураження противнику, що наступає, особливо при відбитті атак його танків і БМП (БТР), вогнем всіх видів зброї, в тому числі високоточної. Танки та інші броньовані бойові машини противника знищуються ПТКР, танками, БМП, гарматами, протитанковими гранатометами, бойовими вертольотами, вогнем артилерії і ударами авіації.

Розгром противника досягається також широким маневром вогнем і підрозділами. Маневр дозволяє тим, хто обороняється досягти співвідношення, яке необхідно для відбиття атак противника, і тим самим стабілізувати положення на вирішальних напрямках, а також добитися переваги над ним на напрямках контратак і знищити противника, який вклинився в оборону.

Маневр вогнем здійснюється для одночасного або послідовного його зосередження по важливим цілям противника, що наступає або розосередження для одночасного або послідовного ураження декількох цілей противника.

Маневр силами і засобами застосовується:

- для закриття проломів, що з’явилися в бойових порядках;

- для заміни підрозділів, що втратили боєздатність;

- для протидії прориву військ противника в глибину і в сторони флангів;

- для посилення підрозділів, що понесли тяжкі втрати;

- для створення угрупувань, що призначені для проведення контратак.

Здійснюється маневр перш за все розміщеними в глибині оборони другими ешелонами і резервами, а також силами і засобами з не атакованих противником напрямків.

В способах розгрому противника важливе значення приділяється контратакам. Це обумовлюється великою кількістю танків у загальновійськових підрозділах, які складають основу контратакуючих військ.

Способи розгрому противника передбачають також міцне утримання важливих районів, які звичайно включають вигідні в тактичному відношенні пункти і ділянки місцевості, що знаходяться на напрямку наступу противника. Утримуючи ці райони, підрозділи, що обороняються, сковують маневр противника, ускладнюють розвиток його наступу в глибину і в сторони флангів і тим самим складають вигідні умови для нанесення противнику найбільших втрат всіма видами зброї, а також для здійснення необхідного маневру в ході бою.

З усього вище сказаного слідує, що в способах розгрому противника, утримання важливих районів місцевості тепер засновується не тільки на використанні бойових можливостей розміщених в них сил і засобів, але і на широкому маневрі вогнем і підрозділами, розміщеними поза цими районами, а також на контратаках.

Умови переходу роти до оборони — це сукупність факторів тактичної обстановки, у якій буде здійснюватися організація оборони і сам перехід до неї. Визначальним же, як правило, є положення і характер дій противника. В залежності від цього та отриманої задачі оборона роти може підготовлюватися завчасно або в ході бою, при відсутності безпосереднього зіткнення із противником і в умовах зіткнення з ним.

Завчасно підрозділи в складі частин будуть переходити до оборони в період загрози чи на початку війни для відбиття вторгнення противника, прикриття прикордонних районів, забезпечення проведення заходів бойової готовності і розгортання військ у тилу.

У ході бою найчастіше механізована рота буде переходити до оборони при безпосередньому зіткненні із противником. Такий перехід до оборони може бути в ході наступу для відбиття контратак переважаючих сил противника, закріплення захоплених рубежів, забезпечення флангів наступаючих угруповань і при невдалому результаті зустрічного бою.

Підрозділи будуть переходити до оборони, як правило, під вогнем артилерії, відбиваючи одночасно атаки противника. Тому механізована рота і батальйон, переходячи до оборони в цих умовах, будуть змушені відбивати атаки противника, а також захоплювати більш вигідне положення (рубежі).

При відсутності безпосереднього зіткнення із противником підрозділи можуть переходити до оборони: на тих напрямках, де потрібно забезпечити висування, розгортання і перехід у наступ головних сил; там, де наступ з ряду причин не передбачається, але можливі наступальні дії противника, а також на морському узбережжі й островах. Рота, що діє в складі другого ешелону (резерву) батальйону, теж буде переходити до оборони при відсутності безпосереднього зіткнення зіткненням із противником.

28.1.2.Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону

Під місцем роти в обороні розуміється її розташування в бойовому порядку батальйону.

Механізована рота може займати оборону в першому чи в другому ешелоні батальйону, складати загальновійськовий резерв. Якщо старшим командиром (начальником) створюється смуга забезпечення чи передова позиція, то рота в складі батальйону може одержати задачу на її оборону. Крім того, рота може знаходитися в протидесантному резерві. При виході з бою і відході рота може бути призначена в тильну (бічну) похідну заставу або для дії як підрозділ прикриття.

Механізованій роті, що обороняється в першому ешелоні на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, може придаватися артилерійська батарея, танковий взвод, до протитанкового і гранатометного взводів. З інженерно-саперних і вогнеметних підрозділів вона може одержати на підсилення одне-два відділення. Танкова рота може одержати на підсилення артилерійську батарею, до механізованого взводу й одне-два інженерно-саперних відділення.

Опорний пункт роти і район оборони батальйону. Механізована рота обороняє опорний пункт до 1500 м по фронті і до 1000 м у глибину. Опорний пункт роти — це район місцевості, підготовлений до оборони і зайнятий ротою, для відбиття атак противника. Опорний пункт механізованої роти складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів і приданих підрозділів. Опорний пункт роти готується до кругової оборони.

Механізований батальйон обороняє район до 5 км по фронті і до 3 км у глибину. Оборону він будує в межах однієї позиції, основу якої складають опорні пункти рот, підготовлені до кругової оборони. На місцевості, не скрізь доступної для дій наступаючих військ, а також при обороні в смузі забезпечення і на передовій позиції, фронт оборони батальйону може бути більшим.

Район оборони механізованого батальйону складається з опорних пунктів механізованих рот, позицій вогневих засобів батальйону і приданих підрозділів.

У залежності від виконуваного завдання і характеру місцевості батальйон може мати різне розташування рот. Одна з рот може бути висунута вперед чи назад, утворюючи вогневий мішок, а на відкритому фланзі розташовуватися уступом. У побудові оборони не повинно бути шаблону.

Ширина і глибина опорного пункту роти, відстань між підрозділами і вогневими засобами в ньому повинні забезпечувати: відбиття атак танків і піхоти противника перед переднім краєм і знищення їх при вклиненні в глибину опорного пункту; розосередження підрозділів в опорному пункті з метою найменшої уразливості від ядерних ударів, вогню артилерії й ударів авіації, високоточної зброї противника і можливість проведення маневру як вогнем, так і підрозділами. Тому обґрунтування тактичних нормативів опорного пункту роти включає: розрахунки вогневих можливостей механізованої роти і батальйону по відбиттю атак танків і піхоти противника; визначення оптимального розосередження підрозділів з метою найменшої уразливості підрозділів роти і батальйону від ядерної зброї противника і забезпечення взаємодії між ними.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 5480. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Функциональные обязанности медсестры отделения реанимации · Медсестра отделения реанимации обязана осуществлять лечебно-профилактический и гигиенический уход за пациентами...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия