Бойові можливості механізованої роти в обороні

Розрахунки вогневих можливостей механізованих підрозділів по боротьбі з танками й іншими бронеоб’єктами противника в обороні показують, що механізована рота на БМП (БТР) вогнем штатних засобів боротьби з броньованими бойовими машинами противника здатна знищити до 26–27 (6–8) його танків або 40–41 (10–11) БМП, БТР.

Досвід бойових дій показує, що для відбиття атаки танків і інших броньованих бойових машин противника досить знищити до 50% засобів, що атакують. Порівнюючи розраховані вогневі можливості з кількістю танків і БМП (БТР), що знаходяться в підрозділах противника, можна зробити висновок, що механізована рота на БМП здатна відбити атаку до двох танкових чи до трьох мотопіхотних рот противника. Механізована рота на БТР здатна відбити атаку до танкової роти або до двох мотопіхотних рот противника. Танкова рота спроможна успішно відбити атаку до двох танкових або до трьох мотопіхотних рот противника. Така кількість танків і БМП (БТР) у складі підрозділу противника може наступати на фронті до 1500 м і більш.

У ході відбиття атаки противника механізовані підрозділи також будуть вести боротьбу і з його піхотою. Досвід бойових дій показує, що для успішного відбиття атак піхоти противника необхідно створити щільність до 3–5 куль на 1 м фронту атаки в хвилину. Механізована рота на БМП (БТР), відбиваючи атаку піхоти противника, здатна випустити близько 7000 куль у хвилину. З огляду на мінімально необхідну щільність куль (3–5) на 1 м фронту атаки противника в хвилину, механізована рота на БМП (БТР) здатна відбити його атаку на фронті до 1500 м (7000 ÷ (3–5) = 1400 – 2333).

Зроблені розрахунки вогневих можливостей механізованої (танкової) роти показують, що вона може успішно обороняти опорний пункт по фронту до 1500 м.

Розосередження підрозділів по фронту в глибину повинне бути таким, щоб одними ядерними боєприпасами надмалої потужності (від 0, 1 до 1 кт) не уражалося більше одного взводу, малої потужності (від 1 до 10 кт) — більше роти і середньої потужності (до 100 кт) — більше двох рот. У відношенні механізованих (танкових) підрозділів такий ступінь розосередження забезпечується при розмірах: опорного пункту взводу по фронті до 400, у глибину до 300 м із проміжками між взводними опорними пунктами до 300 м; опорного пункту роти по фронті до 1500 м, у глибину до 1000 м із проміжками між ротними опорними пунктами до 1500 м. З урахуванням розмірів ротних опорних пунктів, проміжків між ними, характеру місцевості механізований батальйон здатний обороняти район оборони по фронту до 5 км.

Глибина ротного опорного пункту, крім того, створюється за рахунок уступного положення взводів. Сили і засоби, що знаходяться в глибині, повинні знаходитися на такому віддаленні, щоб вони своїм вогнем могли підтримати підрозділи, що ведуть бій на передньому краї. З урахуванням дальності ефективного вогню БМП (БТР) глибина ротного опорного пункту повинна складати до 1 км.

Тактичний взаємозв'язок між ешелонами бойового порядку батальйону припускає таке взаємне віддалення, при якому забезпечувалася б можливість швидкого застосування сил і засобів підрозділу, розташованого в глибині, для нарощування зусиль на будь-якому напрямку загрози й одночасне надання допомоги першому ешелону. Як показує досвід проведених навчань з підрозділами, видалення між ешелонами в бойовому порядку батальйону складає до 1 км. Таке віддалення забезпечує своєчасне висування другого ешелону (резерву) як для підсилення оборони підрозділів першого ешелону і закриття проломів, утворених ядерними ударами противника, так і для проведення контратак. Отже, з огляду на глибину ротного опорного пункту (до 1000 м), загальна глибина району оборони батальйону повинна складати до 3 км.