СИТУАЦІЯ 2. Петро Андрусишин був власником і керівником станції технічного обслуговування в Одесі
Петро Андрусишин був власником і керівником станції технічного обслуговування в Одесі. Тут же, у чудовому місці – на узбіччі міжнародного автошляху, знаходилась і автозаправочна станція. Потік автомобілів був досить значний. Петро протягом двадцяти років працював автомеханіком на одній з технічних станцій у Полтаві, доки не збулася його мрія – заснувати власний бізнес. Ця станція існує вже 24 роки, але Петро купив її лише три роки тому. Минулий власник мав досить значну кількість постійних клієнтів. Андрусишин відчував, що його власний досвід допоможе зберегти існуючих клієнтів та залучити нових. Його сподівання збулися. Протягом декількох років обсяг продажу зріс майже на 70 %. Більшість надходжень було отримано від ремонту пошкоджених автомобілів із ближніх районів. Однак, слід обов'язково відзначити, що прибутки зросли лише на 40 %. Це пояснюється зниженням маржі від продажу бензину. Андрусишин уперше задумався про конкуренцію тільки тоді, коли два роки тому за два квартали від нього відкрилася нова станція технічного обслуговування, наступного року зовсім недалеко почала працювати ще одна станція обслуговування автомобілів. Працівники нових станцій значно більше уваги надавали якості обслуговування клієнтів і менше – ціновій конкуренції. Як наслідок, ціни на пальне практично не змінилися. Незважаючи на незначне зниження рівня продажу пального, маржа все ще задовольняла Петра. Його ремонтний бізнес також приносив стабільний прибуток. Але головною турботою Петра було те, що хтось відкриє станцію та продаватиме пальне за заниженими цінами. Не чекаючи цього, Андрусишин зателефонував до місцевого підрядника і запропонував йому збудувати нову автозаправочну станцію на найближчій вільній території. Станція буде здаватися Петру в оренду, і на ній продаватимуть пальне та супутні товари. Невдовзі між ними було підписано угоду. Територія була куплена і робота вже майже почалася, коли більш крупний підрядник оголосив про будівництво автозаправочної станції, що буде продавати пальне за нижчими цінами. Нова станція буде знаходитись на тій же вулиці, де мала бути збудована станція Петра. Але найбільшою проблемою було те, що станція конкурента мала почати роботу на місяць швидше. Андрусишин опинився у складному становищі і був досить розчарованим. Крім цього, інша компанія здивувала Петра, запропонувавши йому нову станцію по продажу пального, включаючи ще й контракт з постачальником пального. Але Петро вже уклав угоду про оренду запланованої ним станції. Петро Андрусишин дивувався: " Чому ж так багато речей і так швидко вийшли з-під мого контролю? "
|