Тема 11. Створення сприятливих умов праці

 

 

11.1. Поняття, фактори і значення умов праці на виробництві.

11.2. Державне регулювання умов праці згідно з Законом України «Про

охорону праці».

11.3. Організаційно-технологічні умови праці.

11.4. Санітарно-гігієнічні умови праці.

11.5. Соціально-психологічні умови праці.

11.6. Способи компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці.

 

Сприятливі умови забезпечують як соціальну гармонію людини, так і її ставлення до праці та задоволення цією працею. Зростання рівня освіти працівників вимагає для них змістовної роботи в небезпечних умовах.

Тому створення сприятливих умов праці повинно стати однією з головних завдань суспільства, невід'ємною частиною державної соціальної та економічної політики, важливою складовою менеджменту персоналу.

На державних підприємствах трудовим колективам надані великі повноваження щодо поліпшення умов праці. Вони мають право брати участь в обговоренні та затвердженні комплексних планів інженерно-технічних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; ставити питання про притягнення до відповідальності за порушення норм з охорони праці тощо.

В умовах розвитку ринкових відносин поліпшенню умов праці сприяє необхідність використовувати в конкурентній боротьбі новітні технології, які базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, прагненні досягти зниження витрат на виробництво продукції і відповідного зростання прибутку на підприємствах будь-якої форми власності.

 

Умови праці поділяються на соціально- економічні, які розглядаються в широкому контексті і характеризують суспільне ставлення до них, та виробничі, тобто умови праці безпосередньо на робочих місцях.

На формування умов праці впливають фактори, які діляться на три групи:

 

Виділяють такі елементи умов праці:

Санітарно-гігієнічні елементи характеризують виробниче середовище, на яке впливають предмети та засоби праці, а також технологічні процеси (промисловий шум, вібрація, токсичні речовини, промисловий пил, температура тощо.)

Психофізіологічні елементи обумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, психологічно-нервово-психологічна напруга, монотонність трудового процесу тощо).

Естетичні елементи (конструктивне-художньо-конструктивне рішення робочого місця, освітлення, функціональна музика тощо).

Соціально-психологічні елементи характеризують взаємовідносини в трудовому колективі, створення відповідного психологічного настрою працівників (соціальний клімат).

Технічні елементи визначаються рівнем механізації праці.

 

Література до вивчення: [8, 10, 12, 15]