Оцінка умов праці на робочих місцях

 

Фактичний стан умов праці оцінюється на тих робочих місцях, де виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з тяжкими умовами праці, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці.

Оцінка стану умов праці проводиться на основі даних атестації робочих місць або спеціальних інструментальних вимірів рівнів факторів виробничого середовища, які можуть відбиватися в Карті умов праці на робочому місці.

Аналіз санітарно-гігієнічної обстановки проводиться за відхиленими параметрами фактора середовища від санітарних норм. Тому що абсолютні розміри відхилень можуть коливатися у великому діапазоні, їх прийнято розподіляти за трьома зонами: сприятлива, несприятлива, неприпустима. Визначивши питому вагу показників, що визначаються до сприятливої зони, можна скласти уявлення про стан умов праці.

Основою аналізу є порівняння санітарних норм і факторів умов праці, включених у Карту умов праці на робочому місці, показники якої після зіставлення із ПДК відносять до однієї із трьох зон. Після такого співвіднесення розраховуються коефіцієнти, що характеризують умови праці.

Аналіз проводиться у формі таблиці, що включає наступні показники:

· Санітарно-гігієнічні умови (температура повітря, пил, шум, вібрація, випромінювання, і ін.);

· Психофізіологічні (фізичне динамічне навантаження, статичне фізичне навантаження, робоча поза, змінність роботи, напруженість зору, режим праці й відпочинку).

1. Питома вага робочих місць, віднесених за умовами праці до сприятливої зони:

(5.2)

де – кількість робочих місць зі сприятливими умовами праці;

– загальна кількість робочих місць.

 

2. Питома вага показників санітарно-гігієнічних умов праці, що мають відхилення від ПДК у гіршу сторону:

(5.3)

де – число показників, що мають відхилення в гіршу сторону.

 

3. Питома вага робітників, які працюють у несприятливих умовах праці:

(5.4)

де – число робітників, працюючих у несприятливих умовах праці.

– загальна чисельність робітників.

 

4. Коефіцієнт використання робочого часу з урахуванням скорочення робочого дня й надання додаткових відпусток робітникам, зайнятих у несприятливих умовах праці:

(5.5)

де – загальна кількість відпрацьованого часу, людино-годин.

n – сумарний час, невикористаний у зв'язку зі скорочення робочого дня й наданням додаткових відпусток, людино-годин.

 

5. Коефіцієнт забезпеченості санітарно-гігієнічним обладнанням:

(5.6)

де n – число i- х видів санітарно-гігієнічних обладнань;

– фактична кількість санітарно-гігієнічних обладнань i- го виду;

– нормативна кількість санітарно-гігієнічних обладнань i- го виду.

 

6. Інтегральний коефіцієнт умов праці:

(5.7)

Аналіз умов праці по структурних підрозділах, виробничих цехах дозволить виявити, де є несприятлива або неприпустима санітарно-гігієнічна обстановка, визначити питому вагу зайнятих там робітників. А це, у свою чергу стане основою для розробки заходів щодо покращення умов праці. Основні соціальні результати від удосконалювання санітарно-гігієнічної обстановки такі: ріст числа працівників, робочі місця яких відповідають нормативним умовам праці; зниження профзахворювань і виробничого травматизму; зниження плинності кадрів через несприятливі умови праці.