Тобто необхідно максимально скоротити різницю

(8.12)

і наблизити значення до одиниці. Величина резерву вдосконалювання організації праці у відносному вираженні:

Цей резерв − як і резерви росту продуктивності праці потрібно диференціювати за факторами.

Одним із головних резервів удосконалювання організації праці є усунення недоліків у поділі й кооперації праці. Наявність таких недоліків веде до втрат або зайвих витрат робочого часу; останні викликаються непогодженістю роботи окремих виробничих ланцюжків між собою, виконавцями усередині підрозділів. При повній або частковій ліквідації таких втрат фонд використаного робочого часу зростає на величину усунутих втрат − . Тоді очікуваний рівень організації праці складе:

(8.13)

До цієї ж групи належать заходи щодо поєднання трудових функцій (професій) і збільшення зон обслуговування, організації багатоверстатного обслуговування.

Однак, при поєднанні професій треба дотримуватися встановлених дослідженнями правил – поєднання двох функцій одним працівником доцільно тільки в тому випадку, якщо час активної зайнятості з основної професії становить приблизно 50 % змінного часу. Якщо перший більше 50 %, то поєднання може призвести до погіршення якості роботи, поганого обслуговування встаткування та ін. При наявності 30 % часу пасивного спостереження рекомендується поєднувати функції одному із трьох працівників, при 20 % − одному із чотирьох і тощо.

Можна розрахувати відносну економію чисельності працівників за рахунок розширення масштабів поєднання професій і функцій:

осіб (8.14)

де Ч – чисельність робітників, які за умовами виробництва не можуть бути повністю завантажені протягом зміни з основної професії (з урахуванням нормованого часу на відпочинок і особисті потреби), осіб;

− чисельність робітників, що поєднують професії, осіб;

− середній час зайнятості i- го робітника з основної професії, що й поєднує годину у зміну;

− середній час зайнятості i- го робітника з основної професії при непоєднанні професій і функції з врахуванням , година;

− середня встановлена тривалість зміни, година.

Приклад розрахунків:

Економія за рахунок більш повного використання часу вільного від виконання основної роботи в робітників, які поєднують професії й функції:

осіб (8.15)

умовні позначки ті ж, що й у попередній формулі.

Приклад. осіб

Ріст продуктивності праці в аналізованої групи робітників за двома факторами складе:

Δ

Друга група заходів щодо покращення організації праці пов'язана з усуненням недоліків в організації обслуговування робочих місць за такими функціями як транспортна, налагоджувальна, інструментальна й ремонтна.

Для використання внутрішньовиробничих резервів у цьому напрямку розробляється найбільш економічна система обслуговування робочих місць на кожній з функцій обслуговування. Така система включає заходи щодо: своєчасної доставки на ділянки й робочі місця необхідних матеріалів, напівфабрикатів, заготовок, а також швидкого вивозу готової продукції; якісного й своєчасного ремонтного обслуговування встаткування; забезпечення робочих місць енергоносіями, інструментами, пристосуваннями; своєчасного видалення від робочих місць відходів виробництва та ін.

Критерієм ефективності впроваджуваного заходу є приріст раціонально використовуваного робочого часу − :

= осіб- година, (8.16)

де − тривалість основного часу в робітників, що обслуговуються, за зміну до й після впровадження, година;

− планова кількість робочих днів одного робітника за рік;

− чисельність основних працівників, осіб;

− сумарний ріст трудомісткості обслуговування після впровадження заходів, людино-година.

 

Далі розглянемо заходи, зумовлені вивченням і широким поширенням передових прийомів і методів праці – що є також важливим резервом росту продуктивності праці на підприємстві. Дослідження показують, що різниця між виробленням досвідчених, передових робітників і робітників середньої й низької кваліфікації досягає іноді дворазової й більшої величини. Тому, основне завдання при використанні цього резерву – оперативно вивчити, а потім також швидко й у широкому масштабі впровадити найбільш ефективні прийоми й методи праці, зацікавити робітників у найшвидшому освоєнні передового досвіду.

Конкретні заходи в цій галузі можна згрупувати в такий спосіб:

- детальне вивчення ефективних методів і прийомів праці фахівцями з організації праці й швидке їхнє впровадження на підприємстві;

- організація освоєння передових методів уже конкретними виконавцями (робітниками);

- організація індивідуального навчання на робочих місцях досвідченими робітниками молодших працівників;

- організація обміну передовим досвідом;

- використання засобів масової інформації для широкого ознайомлення з передовими методами праці.

Оцінка ефективності заходів щодо використання передового досвіду може проводитися з відносної економії витрат на виробництво продукції. За вихідну величину ухвалюється середній час, затрачуваний всіма робітниками на виробництво кожного виду продукції. Цей час рівняється з витратами робочого часу на ті ж види продукції досвідченими робітниками. Отримана різниця у витратах і дасть той резерв, який може бути використаний для росту продуктивності праці.

Розрахунки величини корисно використовуваного робочого часу проводяться за формулою:

= (8.17)

де − витрати робочого часу на одиницю продукції в середніх і передових робітників, включаючи витрати робочого часу на виправлення браку;

− обсяг продукції в натуральному вираженні за планом за розрахунковий період.

 

Можна розрахувати й на основі порівняння відсотків виконання норм у середніх робітників і в передовиків

осіб, (8.18)

де − середній відсоток виконання норм у передовиків і в середніх робітників, %

− чисельність робітників із середнім рівнем виконання норм (тобто “середніх” робітників), осіб.

 

Приклад осіб.

Наступна група заходів пов'язана з оптимізацією режимів праці й відпочинку, забезпеченням ритмічності роботи підприємства.

Аналіз показує, що при неритмічній роботі, неупорядкованому тижневому режимі праці й відпочинку, внаслідок роботи у вихідні й святкові дні, а також надурочно, продуктивність праці в інші дні тижня знижується. Тому, для використання цих резервів росту продуктивності праці розробляються заходи щодо забезпечення ритмічності виробництва, усунення непланових робочих днів, змін; виключення порушень у наданні днів відпочинку.

Важливі заходи щодо вдосконалювання й внутрішньозмінного режиму праці й відпочинку. Відомо, що працездатність людини протягом зміни постійно змінюється.

Крім того, навіть у період стійкої працездатності через 60 − 90 хв інтенсивної роботи вона падає й відповідно падає й годинна продуктивність праці. Для запобігання цього надаються короткочасні внутрішньозмінні перерви на відпочинок – мікропаузи (5 − 7 хв). Але вони скорочують тривалість оперативного часу й зменшують змінну продуктивність праці. Тому, при проектуванні змінних режимів необхідно передбачати перерви такої тривалості, щоб зниження змінного вироблення за рахунок збільшення часу на відпочинок було меншим, ніж її ж ріст.

(8.19)

де − ріст продуктивності праці після надання додаткових перерв на відпочинок;

− базисний оперативний час за зміну, хв;

− збільшення часу відпочинку за зміну, хв.

Уже було сказано, що недоліком в організації виробництва є нерівномірність випуску продукції протягом місяця або кварталу. Наведемо приклад розрахунків заходів щодо підвищення ритмічності роботи підприємства.

Таблиця 8.1