Порядок виконання роботи. Дослідження спонтанного ністагму

Дослідження спонтанного ністагму. Обстежуваний повинен зафіксувати погляд на пальці досліджувача, який знаходиться на рівні й збоку спочатку одного, а потім другого ока. Відмічається наявність або відсутність спонтанного ністагму (швидкого компонента). Поява ністагму або його відсутність свідчить про ступінь збудливості вестибулярного аналізатора. У нормі спонтанний ністагм відсутній.

Дослідження горизонтальних каналів. Обстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними очима та нахиленою на 30⁰ донизу головою. У такому положенні досліджується функція горизонтальних півколових каналів. Здійснюють 10-разове обертання протягом 20 секунд. Після чого крісло раптово зупиняють та пропонують обстежуваному подивитись на палець досліджувача. Палець повинен знаходитись на відстані 50-60 см від обличчя обстежуваного з боку, протилежного обертанню. Після обертання праворуч, ністагм у нормі повинен виникати ліворуч і тривати 25-30 секунд. При збільшенній збудливості він може тривати більше, при пригніченні функції лабіринту може бути скороченним або зовсім відсутнім.

Дослідження вертикальних каналів. Для виявлення функції вертикальних каналів, голову нахиляють на 60⁰ назад і обертають так, як і при дослідженнях горизонтальних каналів. Для виявлення функцій передніх і задніх вертикальних каналів, необхідно нахилити голову на 90⁰ праворуч та обертати у такому положенні.

Дослідження статолітового аппарату. Обстежуваний сідає в крісло Барані з заплющеними очима та нахиленим тулубом на 90⁰ вперед і донизу. Його рівномірно обертають 5 разів протягом5 секунд. Після раптової зупинки крісла обстежуваному пропонують відкрити очі та випрямитися. Ступенем відхилення корпусу та вегетативних явищ оцінюють стан статолітового апарату. Розрізняють три ступені реакції: 1 – слабка – відхилення 5⁰, бліде обличча та зниження пульсу; 2 – середня – відхилення 5-30⁰, холодний піт та нудота; 3 – відхилення більше 30⁰, можлива втрата рівноваги, блювання та непритомність – сильна реакція.

 

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Одержані результати записати в протокол і зробити висновки за схемою:

1. Чому при дослідженні горизонтальних каналів ністагм виникає в сторону протилежну напрямку обертання обстежуваного?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які реакції були в обстежуваного та як їх можливо пояснити?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

 

Тестування за системою „Крок - 1”

1. Після травми у людини були пошкоджені півколові канали внутрішнього вуха з обох сторін. На які подразники не зможе реагувати ця людина?

A. На зміну руху з кутовим прискоренням.

B. На шкірні подразники.

C. На світло.

D. На звук.

E. На зміну швидкості прямолінійного руху.

3. Після травми у людини було пошкоджено статолітовий апарат внутрішнього вуха з обох боків. На які подразники не зможе реагувати ця людина?

A. На світло.

B. На зміну руху з кутовим прискоренням.

C. На шкірні подразники.

D. На зміну швидкості прямолінійного руху.

E. На звук.

2. Людину тривало обертають у кріслі Барані. З рухом якої рідини пов’язаний постротаційний ністагм?

A. Водянистої вологи над війковим тілом в оці.

B. Спиномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містить присінкові ядра.

C. Ендолімфи в напрямі до гелікотреми.

D. Ендолімфи у півколових каналах з послідовним згинанням купули й подразненням волоскових клітин.

E. Перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

4. Під час обертання на каруселі у жінки 25 років з’явилися: нудота, блювання, посилення потовиділення. Активація яких рецепторів зумовила рефлекторний розвиток цих симптомів?

A. Вестибулярних півколових каналів.

B. Пропріорецепторів скелетних м‘язів.

C. Кортієвого органу.

D. Отолітових.

E. Вестибулярних.

5. Кошеня перевернули спиною до низу. Тварина рефлекторно повертала голову тім’ям до верху. З подразнення яких рецепторів починається рефлекс?

A. Отолітових.

B. Пропріорецепторів кінцівок.

C. Тактильних.

D. Півколових каналів.

E. Вестибулорецепторів

Ситуаційна задача

1. Людину посадили в крісло Барані й обертають із частотою 1 об/с. До якого стану це може призвести? Опишіть усі прояви цього стану та причину їх виникнення.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тема 25. Узагальнююче заняття з фізіології сенсорних систем

Практичні навички

1. Визначення просторових порогів шкіри.

2. Визначення і оцінка гостроти зору.

3. Визначення і оцінка найближчої точки чіткого бачення

4. Визначення і оцінка поля зору.

5. Оцінка кольоросприйняття.

6. Оцінка звукової провідності.

7. Визначення наявності спонтанного ністагму.

 

Теоретичні питання

1. Загальна характеристика сенсорних систем. Роль відділів аналізаторів.

2. Властивості сенсорних систем.

3. Зорова сенсорна система, її відділи.

4. Заломлюючі середовища ока. Еметропічне око.

5. Аномалії рефракції ока (міопія, гіперметропія, астигматизм).

6. Зіничний рефлекс, його значення.

7. Акомодація ока, причини виникнення, механізм. Пресбіопія.

8. Фотохімічні процеси сітківки. Механізм збудження рецепторів.

9. Адаптація зорової сенсорної системи до світла й темряви.

10. Гострота зору, метод визначення.

11. Поле зору. Метод визначення та його значення.

12. Теорії кольоросприйняття.

13. Слухова сенсорна система, її відділи та їх значення. Вікові особливості.

14. Функціональне значення зовнішнього, середнього й внутрішнього вуха.

15. Механізм сприйняття звуків різної частоти. Вікові особливості.

16. Вестибулярна сенсорна система, її відділи.

17. Механізм збудження рецепторів присінку й півколових каналів.

18. Реакції, обумовлені зв’язками вестибулярних ядер з іншими центрами ЦНС.

19. Біль. Класифікація, механізми, значення.

20. Віділи больової сенсорної системи.

21. Антиноціцептивна система, значення. Фізіологічні механізми знеболювання.

22. Сомато-сенсорна система, її відділи.

23. Смакова сенсорна система.

24. Нюхова сенсорна система.

 

Схеми, які студент повинен вміти малювати та пояснювати з фізіології аналізаторів

1. Схему побудови зображення в еметропічному оці.

2. Схему ходу променів у міопічному та гіперметропічному оці.

3. Схему рефлекторної дуги зіничного рефлексу та рефлексу акомодації.

Література

Основна:

· Фізіологія /За ред. В.Г. Шевчука.–Вінниця: Нова книга, 2012.– С. 188-220.

· Нормальна фізіологія / За ред. В.І. Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 80-140.

· Фізіологія людини / За ред. В.Ф. Ганонга. - Львів.: Бак, 2002, - С.159 -170.

Додаткова:

·Людина. Навчальний посібник з анатомії та фізіології.- Львів.- (2-ге оновлене видання) //За ред. О. Заячківської, М. Гжегоцького.- 2002.- 240 с.

·Физиология человека: В 3-х томах. Пер. с англ., издание 2-е дополненное и переработанное /Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - М.: Мир, 1996.- Т.1 – 323 с., Т.2 – 313 с, Т.3 – 198 с.

·Физиология человека /В 2-х томах. Т.1. /Под ред В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.: Медицина, 1997. – 448 с.

·Основы физиологии человека. /В 2-х томах. Т.1./Под ред. Б.И.Ткаченко.– С.Пб, 1994.- 413с.

·Посібник з фізіології /За ред. В.Г.Шевчука.- Вінниця; НОВА КНИ ГА, 2005.- 576 с.

·Орлов Р.С., Ноздрачев А.Д. Нормальная физиология: Учебник.- ГЭОТАР-Медиа, 2005.- 696с.

·Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии.- М.: Медицинское информационное агентство, 2002.- 958 с.

·Физиология человека: Учебник (В двух томах) В.М. Покровский, Г.Ф. Коротько, В.И.Кобрин и др.; Под ред. В.М.Покровского, Г.Ф.Коротько.- М.:Медицина, 2002.- Т.1- 448 с., Т.2. – 368с.

·Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека.- М.: Медицинская книга, Н. Новгород: Издательство НГМА, 2001.- 526 с.

·Физиология человека: учебник /В.И.Филимонов.- К.: Медицина, 2008.- 816 с.

·Физиология с основами анатомии человека: Учебное пособие /В.И. Филимонов, А.Н. Бражников.- Запорожье.- 2000.- 411 с.

 

 

Тема 26. Вища нервова діяльність (ВНД), фізіологічні основи поведінки. Умовні рефлекси. Гальмування умовних рефлексів

1. Теоретичні питання заняття

1. Поняття про вищі інтегративні функції нервової системи, методи її дослідження. Внесок І.М. Сєченова, І.П. Павлова в розвиток наукових досліджень ВНД.

2. Фізіологічні основи поведінки. Внутрішні потреби організму. Біологічна мотивація. Мотиваційне збудження. Потреби й мотивації, їх фізіологічні механізми, роль у формуванні поведінки.

3. Вроджені (безумовно-рефлекторні) форми поведінки. Інстинкти, їх значення для пристосувальної діяльності організму.

4. Набуті (умовно-рефлекторні) форми поведінки, їх значення для пристосувальної діяльностіорганізму. Механізми утворення тимчасового зв’язку.

5. Безумовне гальмування умовних рефлексів. Згасаюче й незгасаюче гальмо.

6. Умовне гальмування, класифікація. Значення тренування гальмівних процесів у вихованні дитини. Закон силових відносин. Позамежне гальмування та його роль у клінічній патології.

7. Емоції, їх види, нейрофізіологічні механізми формування, біологічна роль, теорії емоцій: центральна теорія У.Кеннона, інформаційна теорія П.В. Симонова. Розвиток емоцій. Вплив тривалого емоційного напруження при дії стресових факторів на стан вісцеральних систем організму.

8. Тестування за системою «КРОК-1».

9. Ситуаційні задачі.