Правила скорочень у текстах документів.

Скорочення найменувань, яке нерідко застосовується в текстах документів, має відповідати нормативним вимо­гам орфографії та пунктуації, а також принципам абревіа­турного утворення, викладеним у державних стандартах. Абревіація — це спосіб утворення складноскорочених слів шляхом додавання усічених основ чи усічених і пов­них слів. Цей спосіб діє тільки в системі іменників. За зна­ченням абревіатури еквівалентні твірним словосполучен­ням.

Розрізняють кілька типів складноскорочених слів: 1) абревіатури, що утворилися з початкових літер кож­ного слова словосполучення: УЗС, ВДТ, СПУ та ін.; 2) абревіатури, утворені з початкових звуків слів, які входять до словосполучення: З АЗ, НОН та ін.; 3) абревіатури, складові частини яких становлять початкові склади чи частини основ слів, що утворюють словослучення: міськрада, обком, військкомат і т. ін.; 4) абревіатури змішаного типу, які утворюються з абревіатури і повного слова: НДІвугілля, завкадрів, замдиректора та ін.; 5) абревіатури, що складаються з частини основи і пов­ій ті слова: Дніпроспецсталь, Укрвугілля тощо; 6) абревіатури, запозичені з інших мов: Бі-Бі-Сі, АПН та ін.

Абревіатури можуть писатися як з великої, так і з малої літери.

З великої літери завжди пишуться буквені абревіатури (КНР, МТС, СП та ін.) і складноскорочені слова — назви установ і організацій, якщо вони походять від власних імен (ДУМ, Євросоюз, Профвидав тощо). Причому всере­дині абревіатур крапки після скорочень не ставляться.

Від абревіатур слід відрізняти умовні графічні скорочення, які вимовляються повністю й скорочуються тільки на письмі. Скорочуватися практично може будь-яке слово. Не скорочуються віддієслівні іменники зі значенням абстрактної дії.

Скорочені слова можуть походити від простих слів. Перш за все, це скорочені позначення посад, звань, геогра­фічних понять, топонімічних найменувань, які вжива­ються поряд з іменами власними і після яких ставиться крапка: с. Іванівка, ст. Кайдак, Котелевський р-н, Полтавська обл., інж. Семенов, проф. Петренко, акад. Шевченко, доц. Лановий.

До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі: ім. — імені, і т. д. — і так далі, і т. ін. — і таке інше, напр. — наприклад, пор. — порівняй тощо.

Не ставиться крапка на позначення фізичних, метрич­них величин, валют лише після цифрових назв: 17 год 45 хв, 250 г, 200 грн, ЗО м, 20 мм, 10 см. При цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів, як і в повних назвах: півн.-сх. (північно-східний}, півд.-зах. (південно-західний).

Не ставиться крапка після скороченого слова, яке по­значає одиницю часу: 17 год 45 хв. Слово «рік» скорочуєть­ся тільки після цифр: 2001 р.

Періоди позначаються таким способом:

· за відсутності прийменників «з...до»: 1999—2000 рр.;

· за наявності прийменників «з...до»: з 1999р. до 2000р.;

· при позначенні облікових (адміністративно-господарських, навчальних) років: 1999/2000 н. р. (можливий варіант — 1999/00 н.р.)

· в інших випадках: 1999—2000 рр.;

· при написанні дати змішаним способом: 15 травня
1999р.

Не вживаються в тексті документів:

· слово «місяць» у контексті з назвою місяця: у жовтні 2001р.;

· скорочення «ц. р.» (цього року) — потрібно вказати рік;

· подвоєне позначення параграфів, номерів, процентів: М 5, 7,12,17; 50—60 % — (варіант: 50... 60 %) і т. ін.

· лапки при назвах марок машин, механізмів, верстатів і т. ін.: ВАЗ-2107, ГАЗ-51 (якщо скорочення стоїть
після цифр, то індекс пишеться разом: МУЛ-18Д).

Написання повторюваних у тексті скорочень має бути уніфікованим (неможливо в одному тексті вживати різні скорочення на кшталт Ів.Ів. Петренко, І.І. Петренко, І. Петренко).

При скороченні слова треба зважати на те, щоб частина слова, яка залишається:

· давала змогу легко й безпомилково відновити повне
слово: філос., філол., не філ.; асист., асп., не ас.; дієприкм.,
дієприсл., не дієпр.;

· закінчувалася на приголосний (крім однолітерних
скорочень): архіт., не архіте.;

· за збігу в кінці двох однакових приголосних закінчу­
валася на одному з них: осін., не осінн. (від осінній);

· І) на збігу в кінці декількох різних приголосних закінчилася на останньому з них: геогр. не геог.

Якщо скорочення стосується декількох поспіль чисел, назв, імен та ін., то його ставлять тільки раз — перед таким рядом чи після нього: на рис. 5, 7,17; завдовжки 5, 25,50, 100 м тощо.