Поняття про термін та метамову.

Терміном називається одиниця історично сформованої термінологічної системи, що виражає поняття та його місце серед інших понять, позначається словом або словоспо­лученням, служить для спілкування людей, пов'язаних міжсобою єдністю спеціалізації, належить до словниково­го складу мови і підпорядковується всім її законам. Тер­мін вживається для точного вираження поняття певної галузі знань: клітина, діагональ, девальвація, додана вартість, інформаційна структура тощо.

Терміни бувають загальнонаукові, які з однаковим значенням вживаються в багатьох галузях (аналіз, аргумент, категорія), і галузеві, що вживаються тільки в од­ній галузі (дієприкметник, доконаний вид, флексія — у мовознавстві). Якщо той самий термін вживається в різ­них термінологічних системах, то відповідно до цього ви­дозмінюється і його значення. Наприклад, термін реакція в хімії має значення «взаємодія між двома і більше речо­винами», у фізіологи — «відповідь на подразнення», у політиці — «повернення до старих суспільних порядків». Для терміна характерні такі ознаки:

· однозначність у межах однієї системи термінів;

· точність і незалежність від контексту;

· стилістична нейтральність;

· чітка дефініція;

· відсутність синонімів та омонімів (у межах однієї
терміносистеми).

Система всіх термінів мови або якоїсь галузі називаєть­ся термінологією. Термінологія поділяється на: суспіль­но-політичну — використовується в таких галузях знань, як філософія, економіка, фінанси, політологія, суспільст­вознавство, логіка, психологія, педагогіка, історія, право, дипломатія; мистецьку — охоплює музику, театр, кіно­мистецтво, образотворче мистецтво, архітектуру, літера­турознавство; наукову — стосується таких наук, як мате­матика, фізика, кібернетика, хімія, біологія, фізіологія, ботаніка, зоологія, географія, геологія, астрономія; тех­нічну — обслуговує такі галузі техніки й виробництв, як металургія, машинобудування, електротехніка, радіотех­ніка, електроніка, гірнича справа, текстильне вироб­ництво.

Виділяється також термінологія сільськогосподарська, медична, спортивна, військова.

Метамова — мова, якою говорять про мову (мову-об'єкт), мова, об'єктом якої є зміст і вираження іншої мови. У кожній мові (суспільно-політичній, мистецькій, науковій, технічній тощо) є своя система понять. Відповід­но мова документів теж має свій набір термінів і понять: факс, циркуляр, сальдо, цінні папери, прибуток, прото­кол, договір тощо.

7.2. Способи творення та особливості використання документознавчої термінології.

Утворення документознавчої термінології обіймає всі структурні типи термінів: терміни-однослови, терміни-композити, терміни-словосполучення. Найпоширенішим способом творення термінів-однословів терміносистеми, що нас цікавить, є морфологічний словотвір — найпродуктивніший спосіб збагачення словникового складу мови, що полягає у поєднанні афіксальних морфем з корене­ною або похідною частиною слова, основоскладанні.

Терміни можуть утворюватися:

1. Суфіксальним способом творення: дієслово+суфікси (-ач, -ник, -к(а), -н(я), -нок, -ок, -атор, -ант (-ент), -ер (-ор)): читати — читач, користуватися — користувач, укладати, — укладач, розділити —роздільник, нотувати —
нотатка, дарувати — дарунок, класифікувати - класифі­катор, рецензувати — рецензент, редагувати — редак­тор тощо;

2. П рефіксальним способом творення за допомогою префіксів під-, перед-, до-, без-, поза-, після-, супер-, контр-, де-, дез-, аван-, ан-, фор-, напів-, пів-, спів-: підзаголовок, передплата, передмова, післяплата, контртитул, аван­титул, фортитул, суперобкладинка, декодування, дезінфеція, дезінформація, підрозділ, піврічний, співавтор,
співбесіда тощо. У документознавчій термінології префікс
ре- має два значення: 1) протилежність опредмеченої дії:
рскаталогізація (повне перероблення каталогу із заміною
кнталогових карток); 2) повторюваність дії: репродукція
(ІІідтворення малюнка, друкованого тексту);

3. Префіксально-суфіксальним способом творення:

· префікс під- та суфікс -ник-: підручник, підрядник;

· префікс при- та суфікси -ок-, -ов-, -єв-, -ев-, -н-: прилавок,, прикнижковий, прикінцевий, прилюдний;

· префікс над- та суфікс -ість-: надлишковість;

· префікс між- та суфікси -н-, -ч-, -ев-; міжмовний, між­відомчий, міжгалузевий тощо;

· префікси перед-, після- та суфікс -н-: післямашинний, передмашинний;

· префікс над- та суфікси -ов-, -н-: надлишковий, надактивний;

4. Безафіксним способом творення: запитати — за­пит, відбирати — відбір, видавати — видача, шукати — пошук.

Терміни-композити, об'єднуючи в одному слові кілька основ, дають можливість точно характеризувати предме­ти, явища за кількома ознаками: стародрук, малотираж­ний, літописний, самоосвітній, краєзнавчий, загально­політичний, тризначний тощо.

Важливе місце у процесі творення документознавчих термінів посідає абревіація, яка полягає у складанні по-різному усічених основ: культпросвітній, військко­мат, МП (мале підприємство), €С (Європейський Союз), НАНУ (Національна академія наук України) тощо.

Розвиток та ускладнення документознавчих понять та їх термінологізація, поповнення терміносистеми суміжно-галузевими термінами й загальновживаними словами зумовили необхідність конкретизації термінів-однословів шляхом домінування (чи заміни, чи доповнення) понять словосполученнями. Наприклад, родовий термін карто­тека конкретизується цілим рядом прикметників, які вказують на: цільове призначення, характер відображува­них відомостей, спосіб їх групування у картотеці, матеріа­ли, з яких вони виготовлені, — авторська картотека, бібліографічна картотека, допоміжна картотека, фак­тографічна картотека, хронологічна картотека, рейтерна картотека.