Студопедия — Основні характеристики трьох стадій історії людства
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основні характеристики трьох стадій історії людства






Назва стадії Доіндустріальна Індустріальна Постіндустріальна
Принцип, що керує розвитком Традиціоналізм Економічне зростання Освіта
Головний аспект соціального зв’язку Імітація дій інших людей Засвоєння знань і можливостей минулих поколінь Комплексні інтерперсональні взаємодії
Характер взаємодій Взаємодія людини з природою; людина — природа Взаємодія людини з перетвореною людьми природою; людина — машина Взаємодія між людьми; людина — людина
Форма людських спільнот Природна Технологічна Соціальна
Основний виробничий ресурс Сировина Енергія Інформація, знання
Головний сектор виробництва Заготівля сировини Обробка Послуги
Головна виробнича одиниця Родина, сім’я Завод, фабрика, підприємство Дослідний інститут, офіс
Головний континґент робочої сили Селянин, що освоює природне середовище Робітник, який виробляє матеріальні блага Службовець, що працює з інформацією, символами, знаннями
Характер виробничої діяльності Видобуток Виготовлення Обробка
Управлінська група, що об’єднує ресурси Господар, власник   Капіталомістка (капіталоємна); механізовані технології Наукомістка (наукоємна); інтелектуальні технології
Технологія Трудомістка (трудоємна); ручна праця Професійний керівник, підприємець Дослідник, спеціаліст, провідний адміністратор
Метод, який керує рішенням Здоровий глузд, «метод спроб і помилок», досвід Дослідження, емпіризм Модель, теоретична база ухвалення рішень
Вищий рівень потреб Основні побутові потреби Соціальні потреби Потреби у знаннях, самореалізації

Для індустріального суспільства провідним був принцип невтручання держави в економічний розвиток (laissezfaire), який мав регулюватися переважно ринком. У такому типі суспільства держава мала дбати про недоторканність приватної власності на засоби виробництва, свободу економічного вибору, конкуренції, а також основні напрями міжнародних відносин тощо. З часом у межах ще індустріального суспільства поволі відбувається розвиток і такої функції держави, як протидія монополізації виробництва і послуг, яка знаходить прояв у створенні державного антимонопольного законодавства й відповідних структур контролю за його дотриманням.

Перехід до формування постіндустріального суспільства ступенево змінює уявлення про функції державної влади та напрями і зміст її економічної політики. Влада поступово втрачає свій суспільний характер в умовах, коли стара приватна власність на засоби виробництва змінюється новою власністю — на інформацію і знання. Посилюється і стає дедалі активнішим соціальне регулювання. У цілому це призводить до перерозподілу й дифузії влади; у виробленні й ухваленні управлінських рішень участь тепер беруть зазвичай три суб’єкти: 1) держава; 2) спільноти й соціальні групи людей та їхні громадські організації; 3) окремі громадяни. Тенденція до зростання ваги й ролі середньої ланки — соціальних спільнот і їхніх організацій — дістала назву «ком’юнітаризації» (від англ. community — спільнота, громада) і часто аналізується в західній науковій літературі. Відбуваються зміни і щодо поняття демократія: якщо раніше основним принципом демократії була влада більшості, то тепер вважається, що й меншість (різноманітні групи меншин) має бути повноправним суб’єктом політики — тобто поняття демократії поглиблюється за змістом і розширюється просторово, передбачаючи прилучення до активної політичної діяльності нетрадиційних соціальних діючих осіб.

 

4.Структура суспільства.

Щоб якісно представити соціальну структуру суспільства, оберемо з багатьох визначень суспільства наступне:

Суспільство – це організована система взаємодіючих підсистем і їх елементів, соціальні зв‘язки в середині яких детермінуються статусно-рольовими позиціями та відповідними культурними взірцями, а поза межами утворень – специфікою виду діяльності. Всі соціальні підсистеми суспільства взаємопов‘язані між собою, наділені відповідною структурою, виконують певну функцію та зумовлюють функціонування певного типу суспільства.

В цьому визначенні чітко можна простежити дві локації у організації суспільства: 1. Структурна (складається із соціальних суб’єктів: індивідів, груп, організацій, інститутів, описаних у визначенні як підсистеми та їх елементи) і 2. Диспозиційна (складається із особливих соціальних явищ, що поєднують ці структури – у визначенні вказані як статусно-рольові позиції, культурні взірці, специфіка виду діяльності тощо).







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 182. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Этапы творческого процесса в изобразительной деятельности По мнению многих авторов, возникновение творческого начала в детской художественной практике носит такой же поэтапный характер, как и процесс творчества у мастеров искусства...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия