Організм і фізичне оточення як середовища суспільства

Аналіз зв'язків соціальної системи з її органічною основою і за-тем з фізичним світом слід почати з розгляду необхідних фізичних умов органічного життя. Первинним, звичайно, явля-ется забезпеченість їжею і житлом, проте для усіх відомих об-ществ цей список значно ширший. Технологія, від відносно простих знарядь і навичок первісних людей до дуже складних сучасних систем, є соціально організованим способом активної дії на об'єкти фізичного середовища з метою удов-летворения бажань і потреб людей. У граничному випадку со-циальная організація включає лише навчання ремісників, що рабо-тающих індивідуально. Але якщо технологія грає істотну роль, то і в цьому випадку ремісник навряд чи може залишатися полно-стью ізольованим від інших ремісників (окрім майстра, що навчав його). Більше того, якщо його робота спеціалізована, повинна існувати організована система стосунків із споживачами його продукту і, цілком можливо, з постачальниками матеріалів і оборудо-вания. Насправді, не може існувати ремесла, повністю відокремленого від соціальної організації.

Технологічні процеси очевидним чином служать реали-зации людських потреб і бажань. Технічні навички залежать від культурної системы8: вклад окремої людини в сум-му технічних знань - це завжди приріст, а не створення повністю "нової системи". Більше того, технологічні завдання завжди вирішуються у рамках соціально певній ролі. Результа-ты в більшості випадків, хоча і не завжди, є наслідком колективно організованих процесів, а не праці одного челове-ка. Так, виконавські або координуючі функції реализу-ются у рамках різноманітних соціальних стосунків з потреби-телями, постачальниками, робітниками, дослідниками і т. д.

Технологія, таким чином, - це передусім фізичний эле-мент комплексу, ядром якого є економічна система. Економіка - це той аспект социетальной системи, який функ-ционирует не лише для соціального впорядкування технологиче-ских процедур, але, що більше важливо, і для включення їх в соціальну систему, і для контролю за ними в інтересах соціальних елементів, індивідуальних або колективних (Parsons and Smelser, 1956). Важ-ными інтегруючими елементами є тут інститути соб-ственности, договірних стосунків і регулювання умов занято-сти. У дифузних структурах первісних і архаїчних суспільств, в яких спорідненість, релігія і політичні інтереси являються преоб-ладающими, елементи цього комплексу жорстко фіксовані. Проте при певних обставинах в цих суспільствах развива-ются ринки разом з грошима як засобом обміну.

Технологічна організація, таким чином, повинна рассмат-риваться як погранична структура між суспільством як систе-мой і физико-органической середовищем. На социетальной стороні цієї межі розташовується економіка як головна структура, що забезпечує зв'язок з социетальным співтовариством. Тут, як диктує традиція економічної теорії, головної являється функ-ция розміщення. Ресурси повинні розміщуватися для задоволення найрізноманітніших потреб, наявних в будь-якому об-ществе, а можливості їх задоволення повинні розміщуватися між різними группамии населення. Соціально організовані технологічні розробки використовуються і в цілях реалізації вус-луг. Оскільки послуги індивідів стають рухливими і разме-щаемым ресурсом, вони утворюють економічну категорію, про що свідчить їх об'єднання з фізичними благами в улюбленому економістами вираженні "товари і послуги". Проте при включе-нии індивіда через систему найму в діяльність реалізовуючої послуги організації він тим самим залучається в те, що в аналити-ческих термінах називається політичним функціонуванням, т. е. у організаційний процес, орієнтований на досягнення специфічних цілей суспільства або його груп.

Ці міркування припускають, що технологія включається і в комплекс територіальних стосунків разом з місцем проживання. Дійсно, технологія відділяється від місця проживання тільки на пізніх східцях соціальної еволюції (Smelser, 1967), коли головним стає місце розташування "виробництва". Оскільки персонал виконує диференційовані професійні або сервісні ролі, люди повинні працювати там, де їх послуги потрібні, хоча це місце має бути скоординировано з місцем проживання. Проте місце розташування повинне залежати також від можливостей до-ступа до матеріалів і устаткування і від перспектив реалізації про-дукции. Розглянуті економічні міркування мають першо-статечне значення передусім для виробництва в строгому значенні слова. Але в аналогічних термінах може бути проаналізовано також і розміщення органів адміністративного управління або спеціалізованого релігійного персоналу.