Основные проблемы и перспективы развития рынка банковских пластиковых карт в России…………………………………………………...…48 6 страницаДля обґрунтованого управління витратами та комплексного здійснення їх оптимізації необхідно забезпечити керівників релевантною інформацією та організувати комунікації між ними, що вимагає створення інформаційної системи управління витратами.
Рис.3.4 Основні шляхи оптимізації витрат ПАТ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904»
З одного боку, зменшення витрат підвищує економічну суб'єктивність діяльності підприємства але з іншого може призвести до погіршення якості пропонованих послуг. Тому головний принцип скорочення витрат - не нашкодити, адже більшість витрат напряму впливають на досягнення підприємством своїх заданих цілей. Якщо знизити відрахування на амортизацію будівель і устаткування, то збільшиться тривалість виробничого циклу, оборотність основних виробничих фондів; зменшення витрат на сировину й матеріали може негативно позначитися на якості продукції, а зниження зарплати й соціальних виплат - неприпустиме. Отже, необхідно оптимізувати ті витрати, що впливають на процес виробництва несуттєво. Таким чином, основним напрямом діяльності підприємства в сучасних умовах є ефективний підхід до оптимізації витрат, визначення оптимальної спеціалізації виробничих потужностей, реконструкція й технічне переоснащення виробництва для підвищення конкурентоспроможності підприємства та фінансового потенціалу.
3.4 Основні напрямки удосконалення управління фінансовим потенціалом підприємства на основі проведеної діагностики
В умовах все більшого зростання конкуренції між підприємствами великої уваги набувають практичні підходи до управління фінансовим потенціалом. Фінансовий потенціал можна охарактеризувати як стосунки, які виникають на підприємстві щодо досягнення якомога більшого фінансового результату за умови: - можливості залучення капіталу, в обсягах необхідних для реалізації ефективних інвестиційних проектів; - наявності власного капіталу, достатнього для виконання умов ліквідності і фінансової стійкості; - рентабельності власного капіталу; - наявності ефективної системи управління фінансами, яка забезпечує прозорість поточного і перспективного фінансового стану. На кожному підприємстві принципово важливим є аналіз фінансових потоків, пошук вигідних джерел фінансування та інвестування, забезпечення фінансової рівноваги дебіторської та кредиторської заборгованості, ефективна податкова і облікова політика. Виходячи з цього, стратегію із управління фінансового потенціалу підприємства слід розглядати, як комплекс заходів по управлінню фінансовими ресурсами підприємства для одержання економічної вигоди і безперебійного функціонування підприємства. Саме завдяки певному комплексу заходів стає можливим розроблення механізму по управлінню фінансовим потенціалом підприємства. Для аналізованого підприємства доцільним буде розробити такий фінансовий механізм управління, за допомогою якого здійснювався б контроль за діяльністю підприємства та підвищувалася ефективність його функціонування. Механізм управління фінансовим потенціалом підприємства складається з фінансових методів, фінансових інструментів і організаційного забезпечення, в поєднанні яких через координацію дій можна здійснювати управління фінансовим потенціалом підприємства (Додаток П). До фінансових інструментів віднесено фінансові показники, агреговані у визначені елементи фінансового потенціалу, а саме: – коефіцієнт покриття; – коефіцієнт абсолютної ліквідності; – коефіцієнт швидкої ліквідності; – коефіцієнт платоспроможності; – коефіцієнт фінансування; – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами; – коефіцієнт маневреності власного капіталу; – коефіцієнт оборотності активів; – фондовіддача; – коефіцієнт рентабельності активів; – коефіцієнт рентабельності діяльності. Це далеко не весь перелік фінансових показників за допомогою яких можна визначити фінансовий потенціал підприємства, але в даному випадку це найбільш узагальнюючі фінансові показники. Організаційну складову забезпечення розділено на дві частини єдиної системи, керуючу, це: фінансові стратегічні цілі; керівні органи; процес управління фінансовим потенціалом підприємства, та виконавчу частину: об’єкт управління; поведінка об’єкту управління; фінансова діяльність. Основними фінансовими методами, які використовуються при управлінні фінансового потенціалу є: – фінансове планування; – фінансове прогнозування; – самофінансування та кредитування; – оподаткування; – страхування; – інвестування; – матеріальне стимулювання; – відповідальність; – врахування інтересів інвесторів, кредиторів, співвласників та власників. При формуванні механізму управління фінансовим потенціалом підприємства необхідно розглядати і процес планування фінансового потенціалу як управлінську діяльність найвищого керівництва щодо визначення, формування та виявлення перспектив подальшого розвитку фінансових ресурсів і можливостей підприємства, страхування й управління економічними ризиками, а також головні цілі підприємства, за допомогою яких і будуть досягнуті поставленні завдання (рис. 3.5). Стратегічні цілі підприємства при формуванні фінансового потенціалу умовно можна поділити на фінансові та загальні. Основними фінансовими стратегічними цілями для досягнення необхідного рівня фінансового потенціалу є:
Рис. 3.5 Основні види цілей при формуванні фінансового потенціалу підприємства 1. Зростання доходів підприємства та запобігання можливим збиткам. 2. Мінімізація ризиків, виявлення факторів впливу на підприємство та їх усунення. 3. Поліпшення та оптимізація структури джерел доходів, розробка і впровадження нових фінансових інструментів. 4. Недопущення недоотримання прибутку підприємством та виникнення причин банкрутства. 5. Підвищення ефективності фінансових потоків на підприємстві. 6. Розробка та впровадження стратегії управління фінансовим потенціалом підприємства. 7. Виділення пріоритетних зон фінансування діяльності підприємства. Можна також скомпонувати загальні стратегічні цілі для формування фінансового потенціалу підприємства: 1. Наявність стабільної фінансово – економічної системи та визначення вірогідності виникнення економічних ризиків. 2. Збільшення частки фінансового потенціалу підприємства та мінімізація при цьому його ризику. 3. Досягнення конкурентоспроможної позиції на промисловому ринку та утримання частки своїх споживачів. 4. Ефективне раціональне використання фінансових ресурсів і запобігання можливим збиткам. 5. Визначення додаткових фінансових можливостей підприємства та можливостей недоотримання прибутку на підприємстві. 6. Оцінка можливостей залучення інвестицій та капіталу при визначенні ступеня небезпеки факторів, що впливають на підприємство. Одним із кінцевих результатів управління фінансовим потенціалом підприємства є його конкурентоспроможний фінансовий потенціал, що забезпечує сталий розвиток і подальші перспективи діяльності та запобігання виникненню банкрутства. Отже, система управління фінансовим потенціалом підприємства – це комплексна взаємопов’язана структура управління, спрямована на розробку загальних і довгострокових стратегічних фінансових завдань підприємства, заходів запобігання ризику, програм дій, орієнтованих на перспективу, в межах яких досягається виконання головної мети підприємства – забезпечення міцного фінансового потенціалу підприємства й утримання його стійких позицій в конкурентному середовищі. Для ПАТ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904» необхідно виявити взаємозв’язок між фінансовими та стратегічними цілями із мінімізацією економічних ризиків на його діяльність, недопущення можливого банкрутства та недоотримання частки прибутку. Досліджуване підприємство має прагнути до загального зміцнення свого фінансового потенціалу через зростання складових елементів фінансового потенціалу – потенціалу основних засобів, потенціалу фінансових ресурсів, потенціалу реалізації послуг, виконаних робіт та потенціалу кредитних можливостей. Саме визначені в дослідженні чотири складові елементи фінансового потенціалу підприємства і забезпечать досягнення бажаного його рівня. Принципово важливою при управлінні фінансовим потенціалом підприємства є роль фінансових ресурсів, оскільки без них підприємство не досягне бажаної мети. В цьому аспекті фінансові ресурси становлять основу фінансового потенціалу підприємства, оскільки стратегічне значення їх полягає, по-перше, в можливостях, які криються в них щодо розробки оптимальної для суб’єкта стратегії (джерело формування), по-друге, в принципово можливому впливі на зовнішнє середовище підприємства (характер використання). Механізм управління фінансовим потенціалом підприємства пов’язаний постановкою цілей підприємства і підтриманням відносин із навколишнім середовищем, що дозволяє йому досягати своїх фінансових завдань, мінімізувати економічний ризик і відповідає його внутрішнім фінансовим можливостям. В загальному по розрахунках можемо сказати, що діагностика фінансового потенціалу це досить складний процес, різні вчені по-різному трактують це поняття, але скориставшись методикою Фоміна П.А., Старовойтова М.К було визначено рівень фінансового потенціалу. За їх методикою рівень визначається за допомогою сукупності фінансових показників, але та сукупність показників, які було використано в роботі не є універсальною та довершеною, існує ще безліч показників, з допомогою яких можна визначити фінансовий потенціал підприємства. Проведений аналіз структури та складу майна, а також фінансових результатів, виявив недоліки та позитивні риси щодо політики управління фінансовим потенціалом підприємства, даний аналіз став основним джерелом для характеристики рівня фінансового потенціалу, визначення напрямків удосконалення управління фінансовим потенціалом підприємства, розробки механізму управління. Отже, фінансовий потенціал являє собою сукупність взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих елементів, що надають можливість для досягнення запланованих фінансових результатів в поточному періоді та майбутньому.
РОЗДІЛ 4 Використання інформаційних технологій для оцінки фінансового потенціалу підприємства
В наш час неможливо уявити собі підприємство без комп’ютерної техніки. Комп’ютеризується зараз усе, починаючи від виробництва і закінчуючи сферами, які здавалося б зовсім не зв’язані з комп’ютерною технікою. Створюючи електронні бази даних легше вести бухгалтерію фірми, з’являється менша імовірність помилкового заповнення та розрахунку різних економічних операцій. Потужні програми – апаратні засоби (бази даних, експертні системи, бази знань, системи підтримки прийняття рішень) створюють комфорт у роботі людини, дозволяють не тільки автоматизувати процес зміни форми подання інформації, а й змінити її зміст. Завдяки обчислювальній техніці підвищується продуктивність праці людини, зростає обсяг робіт, які вона може виконати. На ПАТ «САТП 0904» комп’ютерна система має розгалужену функціональну структуру, орієнтовану на ділянки обліку, інтегровану в єдину систему розрахунків і пристосовану для роботи на певній кількості комп’ютерів, з’єднаних в локальну обчислювальну мережу (ЛОМ). ЛОМ – відкрита система, яка включає електронні обчислювальні машини (ЕОМ), які пов’язані за допомогою одного передавального середовища і розміщені на незначні відстані одна від одної в межах одного приміщення. На ПАТ «САТП 0904» в наявності 20 комп’ютерів. Всі вони ввімкнені в комп’ютерну мережу. Моделі обчислювальної техніки: на робочих станціях – комп’ютери Сугіх М II РR 300/VІА Ароllо VРХ/32 МВ RАМ/НDD 4,3 Gb/Samsung Sync Master 550b. В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку та фінансів лежать облікові задачі, основна мета яких – отримання інформації про фактичний стан об’єкта, яким керують. Під інформацією розуміють сукупність корисних відомостей, які є об’єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення. Інформація є одним із ресурсів, який може накопичуватися, поновлюватися, є придатним для колективного використання та у процесі споживання не втрачає своїх якостей. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією уможливлює отримання ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень. Велике значення мають інформаційні технології, які базуються на застосуванні комп’ютерів, активної участі користувачів в інформаційному процесі, широкому використанні пакетів прикладних програм загального призначення, доступі до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ. Прийняття управлінських рішень пов’язане з постійним перетворенням інформації, а сам процес управління має інформаційний характер. При управлінні підприємством використовується конкретна вхідна інформація й одночасно формується результатна вихідна інформація. Широкий доступ користувачів до інформації на всіх стадіях управління можливий завдяки сучасним інформаційним технологіям, а також організації баз і банків даних, які забезпечують прямий і зворотній обмін інформацією. З прийняттям нових інструкцій по веденню обліку і підготовці звітності на підприємствах облік став більш аналітичним, значно зросла кількість звітних форм, а також і терміни представлення бухгалтерської звітності. Все це вимагає застосування сучасних засобів автоматизації для ведення обліку і підготовки звітності. В зв’язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку та фінансів і суттєвому коригуванню підлягають методологічні аспекти їх організації. В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерського обліку та фінансів бухгалтерська інформація використовується більш широко, ніж при ручній обробці даних. Це обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової інформації, здійснення вибірки інформації з великої кількості; виконання складних математичних розрахунків; одержання в лічені хвилини паперових копій будь – якого документу (первинних документів, форм звітності); багаторазове відтворення будь – яких дій. Автоматизація обліку та фінансів вносить певні зміни до організації роботи бухгалтерії та фінансових відділів як однієї з ланок управління. Одне з провідних місць в управлінні підприємством займає сучасний бухгалтер, що поєднує функції декількох суміжних ділянок управління. Він не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але і виконує певну роботу по плануванню, контролю, оцінці і перегляду напрямів господарської діяльності підприємства, з аудіювання і розробки управлінських рішень. Використання комп’ютерної техніки призвело до якісно нових тенденцій в побудові структури облікового апарату. Першою характерною відмінністю є використання автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМ). Під АРМ традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці. Якщо при побудові структури облікового апарату при без комп’ютерному способі обробки облікової інформації базовим її елементом є окремий обліковий працівник, то при застосуванні комп’ютерної техніки беруть до уваги не тільки обов’язки та кваліфікацію облікового працівника, але й характеристику АРМ, на якому він працює. Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп’ютеризації основних і облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання облікової інформації. Отже, АРМ бухгалтера представляє собою сукупність апаратних і програмних засобів, що забезпечують оперативне задоволення інформаційних і обчислювальних потреб бухгалтера, розміщених на його робочому місці, необхідна певна інформаційна технологія. Автоматизована обробка комплексів бухгалтерських задач на підприємствах ведеться на основі застосування взаємопов’язаних програм по окремих ланках обліку і організації автоматизованих робочих місць. АРМ бухгалтера обладнане обчислювальною технікою і інструментальними засобами, що забезпечують автоматизацію більшої частини операцій облікового процесу при виконанні ним професіональних функцій. За бухгалтером залишається лише невелика частка ручних операцій і прийняття управлінських рішень. До інструментальних засобів відносяться: технічне, інформаційне, програмне і технологічне забезпечення. Кожний бухгалтер має свій комплекс інструментальних засобів (програми, масиви даних), записаних на жорсткому магнітному диску або на магнітних дискетах. Бухгалтерія, забезпечена АРМ, є автоматизованою (комп’ютеризованою) бухгалтерією. Відносна простота освоєння і експлуатації дозволяє використати комп’ютери в якості персональної техніки, споряджати ними робітничі місце бухгалтерів і на їхній базі створювати автоматизовані робітничі місце (АРМ) бухгалтера. Одним з обов’язкових умов автоматизації обліково-обчислювальних робіт є програми реєстрації і обробки бухгалтерських даних. Вони включають розробку технологій автоматизованого одержання і обробки облікової інформації, в тому числі: первинні документи, пристосовані до їхньої автоматизованої обробки; документообіг, розрахований на обробку облікових даних на комп’ютерах; коди; звітні розробки, що одержуються автоматичні; програми робіт обчислювальної техніки; технологічні і інструктивні карти, які формалізують порядок виконання робіт на всіх етапах технологічного процесу машинної обробки облікової інформації, включаючи роботу облікового персоналу і персоналу інших функціональних служб підприємства по збору і передачі первинної облікової інформації на обробку і по використанню отриманих звітних розробок. При цьому програми реєстрації і обробки бухгалтерської інформації повинні бути адаптовані до діючих правил ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, це стосується подання бухгалтерських регістрів в зручному для читання вигляді, виключення можливості несанкціонованого виправлення рахунку в записах та ін. Розв’язання аналітичних задач діяльності підприємства потребує фактичної інформації як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище. Ця інформація є основою для аналізу і виконання планів, вивчення динаміки економічних показників та прогнозування діяльності ПАТ «САТП 0904» на майбутнє. Автоматизоване робоче місце бухгалтера зведеного обліку і складання звітності передбачає відображення господарських операцій, що змінюють стан активів і пасивів підприємства на рахунках бухгалтерського обліку. Останні служать засобом економічного угруповання господарських засобів і їхніх джерел, виражених у натуральному і вартісний (грошовому) вимірах, і дозволяють одержати в зручному виді інформацію, необхідну для керування підприємством. При цьому використовуються дві взаємозалежних системи рахунків бухгалтерського обліку - по синтетичному й аналітичному рахунках, що відрізняються ступенем деталізації обліку засобів і джерел, що має важливе значення як для посилення контролю за правильністю самого обліку, так і для ефективного використання цієї інформації в управлінні підприємством. Поруч з відображенням господарської діяльності підприємства комплекс задач зведеного обліку забезпечує автоматизоване складання бухгалтерського балансу і звітності, що є завершальним етапом облікового процесу і виконується систематично по закінченні звітного періоду (місяць, квартал, півріччя, рік). Раціональна організація синтетичного й аналітичного обліку господарські операції з застосуванням автоматизованого робочого місця бухгалтера забезпечує: - контроль за рухом статутного фонду в частині оборотних і необоротних активів підприємства; - оцінку ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства; - контроль за утворенням і порядком використання амортизаційного фонду, єдиного фонду оплати роботи, фондів спеціального призначення; - схоронність засобу і контроль за використанням їх по цільовому призначенню; - виявлення фінансових результатів діяльності підприємства і контроль за розподілом доходів; - систематизацію й узагальнення даних про виробничо-господарську діяльність підприємства в аналітичному і синтетичному розрізах для прийняття управлінських рішень. Рішення задач зведеного обліку і складання звітності базується на первинній інформації, що виникає в процесі фінансово-господарської діяльності, а також на інформації, що цілком формується в процесі рішення задач інших ділянок обліку. Метою автоматизації зведеного обліку є надання інформації, що задовольняє вимогам різних користувачів. Користувачів облікової інформації можна розділити на три категорії, їм відповідають три категорії автоматизованих робочих місць(далі АРМ) бухгалтера: 1. АРМ 1 категорії створюється для внутрішнього користувача, тобто для тих користувачів, що здійснюють облік; 2. АРМ 2 категорії створюється для управлінського складу підприємства (фінансового директора, головного економіста, заступника керівника по маркетингу, керівника підприємства); 3. АРМ 3 категорії використовується зовнішніми користувачами (керівниками філій, акціонерами і т.д.). На рис. 4.1 показано взаємозв'язок між інформаційною системою управління підприємством, автоматизованим робочим місцем бухгалтера зведеного обліку й інших автоматизованих робітників місцями бухгалтерії. В Україні використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку, найбільш поширеними з яких є: «Парус», «Fin Expert», «Lady Fin», «Фінанси без проблем», «1С:Бухгалтерія – Проф. для Windows», «1С: Бухгалтерія 7.7 для України», «1С: Бухгалтерія 8 для України» та ін.
Рис 4.1 Інформаційний взаємозв'язок автоматизованого робочого місця бухгалтера зведеного обліку і складання звітності
ПАТ «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 0904» для ведення бухгалтерського та фінансового обліку користується такими програмами як «1С: Бухгалтерія 8 для України», «1С-ЗВІТ», також для фінансового аналізу складаються в системі Microsoft Office Exel аналітичні таблиці по витратах підприємства, аналізу робочого часу та порівняння фінансових результатів діяльності по роках. Також на даному підприємстві обладнана система віддаленого банківського обслуговування «Клієнт-Банк». Детальніше про всі програми, які використовує підприємство йтиме далі. «1С: Бухгалтерія 8 для України» зараз це найбільш розповсюджена програма, що використовується для ведення бухгалтерського обліку і на основі його даних управлінського обліку. Схема автоматизованого бухгалтерського обліку в комп’ютерній програмі «1С: Бухгалтерія» наведена на рис.4.2.
Рис.4.2 Схема автоматизованого бухгалтерського обліку в комп’ютерній програмі «1С: Бухгалтерія»
Система «1С: Бухгалтерія» є універсальною бухгалтерською програмою. Схему роботи в «1С: Бухгалтерія» наведено на рис.4.3. Основні особливості програми «1С: Бухгалтерія»: - ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства; - можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку; - одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів із синтетичного і аналітичного обліку;
|
