Рекомендовано до друку 15 страница
г) підвищення пропускної здатності виробничих потужностей;
д) допускається брак у межах встановлених норм;
е) пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих переміщень.
11. Характеристиками традиційної концепції організації виробництва не є:
а) підтримка високого рівня виробничої інтеграції;
б) прагнення до підвищеної гнучкості й адаптації виробництва до кон'юнктури ринку;
в) оптимізація потокових процесів;
г) підвищення пропускної здатності виробничих потужностей;
д) допускається брак у межах встановлених норм;
е) пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих переміщень.
12. Переваги "штовхальних" систем:
а) важкість перебудови виробничої системи під час збоїв або збільшення попиту;
б) можливість застосування за умови масового розповсюдження обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій;
в) відсутність залежності роботи підприємства від своєчасності постачань;
г) спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.
13. Недоліки "штовхальних" систем:
а) важкість перебудови виробничої системи під час збоїв або збільшення попиту;
б) можливість застосування за умови масового розповсюдження обчислювальної техніки і сучасних інформаційних технологій;
в) відсутність залежності роботи підприємства від своєчасності постачань;
г) спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.
14. Переваги "тягнучих" систем:
а) не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва;
б) не потребують створення значних запасів матеріальних ресурсів;
в) передбачають високу дисципліну і дотримання усіх параметрів постачань;
г) вимагають підвищеної відповідальності персоналу всіх рівнів, особливо виконавців;
д) спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.
15. Недоліки "тягнучих" систем:
а) не вимагають загальної комп'ютеризації виробництва;
б) не потребують створення значних запасів матеріальних ресурсів;
в) передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань;
г) вимагають підвищеної відповідальності персоналу всіх рівнів, особливо виконавців;
д) спрощення контролю за організацією виробничого процесу, оскільки управління ними централізоване.
16. Сутність завдання "Зробити або купити" полягає в обґрунтованому вирішенні питання про:
а) самостійне виробництво предметів праці або закупівлі їх із зовнішніх джерел;
б) ступінь використання у виробничому процесі власних засобів праці;
в) вибір постачальника;
г) правильні відповіді "а" і "б".
17. Рішення на користь закупівель і проти власного виробництва може бути прийняте, якщо:
а) потреба у комплектуючих виробах стабільна і достатньо велика;
б) необхідно зберігати комерційну таємницю у сфері технології та виробництва;
в) наявна велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів-замінників;
г) наявні необхідні для виробництва потужності, адміністративний і технічний досвід.
Вписати пропущені слова, закінчити речення.
1. Метою виробничої логістики є ___________________________________
та супутніх їм _______________________________ та ___________________ потоків всередині ________________________, які створюють __________________ вартість.
2. Типовими логістичними рішеннями у виробничій фазі є:
– на стратегічному рівні – ________________________________________;
– на тактичному рівні – __________________________________________;
– на операційному рівні – ________________________________________.
3. Якісна гнучкість виробничих систем забезпечується за рахунок
наявності _____________________________________________________ персоналу і
______________________ виробництва.
4. "Штовхаюча" система є системою організації ______________________,
у якій предмети _____________________, які надходять на ______________________
________________, безпосередньо цією _________________________ у попередній
технологічній _________________________ замовляються.
5. Доповнити таблицю.
Таблиця 9.3. Порівняльна характеристика традиційної та логістичної концепцій організації виробництва*109
*109: {Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2003. – 189 с.}
6. Доповнити рисунок (рис. 9.4).
7. До недоліків "штовхальних" систем належать:
1) _______________________________________________;
2) _______________________________________________;
3) _______________________________________________;
4) _______________________________________________;
8. Переваги "штовхальних" систем:
1) _______________________________________________;
2) _______________________________________________.
9. Переваги "тягнучих" (витягуючих) систем:
1) _______________________________________________;
2) _______________________________________________.
10. Недоліки "тягнучих" (витягуючих) систем:
1) _______________________________________________;
2) _______________________________________________.
11. До "тягнучих" логістичних систем належать _______________________.
12. За змістом концепція MRP є протилежною концепції ________________
________________________________________________________________________.
Рис. 9.4. Блок-схема системи MRP І
13. Переваги MRP І: _______________________________________________
14. MRP II – це ______________________________________ системи, у яких
об'єднані ____________________________________ і __________________________.
15. Перевагами систем МЕР II перед системами МЕР І є:
________________________________________________________________________.
16. Мікрологістична система KANBAN, вперше застосована корпорацією
________________________ у _________________ році на заводі "______________".
17. Основний принцип ОРТ – виявлення у ____________________________
вузького ______________________ або критичних ____________________________.
18. Логістична концепція "Худе виробництво" є розвитком концепції _____
____________________________________________ і містить елементи таких систем,
як _____________________ і _______________________________________________.
19. Основні цілі концепції "Худе виробництво" у плані логістики:
________________________________________________________________________.
Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).
A. Виробнича логістика.
Б. "Штовхальна" внутрішньовиробнича логістична система.
B. "Тягнуча" внутрішньовиробнича логістична система.
Г. Картка відбору.
Д. Картка виробничого замовлення.
1. Система планування, організації та здійснення внутрішньозаводських вантажопотоків сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, готових виробів і продукції, яка включає внутрішньозаводський транспорт, тару багаторазового використання, технічні засоби механізації й автоматизації перевантажувальних, транспортних і складських робіт в основному технологічному процесі виробництва, управління цими вантажопотоками, їх інженерно-технічне, інформаційне, юридичне, науково-методичне, фінансове забезпечення.
2. Система організації виробництва, у якій предмети праці, які надходять на виробничу ділянку, безпосередньо цією ділянкою в попередній технологічній ланці не замовляються.
3. Система організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої за необхідністю.
4. Документ, в якому зазначається кількість деталей (компонентів, напівфабрикатів), яку потрібно взяти на попередній ділянці обробки (складання).
5. Документ, в якому зазначається кількість деталей, яку потрібно виготовити (скласти) на попередній виробничій ділянці.
Знайти правильні твердження.
1. Логістична концепція "Худе виробництво" (lean production, LP) є розвитком концепції "Точно у термін" і містить такі елементи, як система KANBAN і "Планування потреб/ресурсів".
2. Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем штовхаючого типу є MRP I, MRP II.
3. Концепція "Худе виробництво" отримала свою назву, тому що потребує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво.
4. Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги.
5. На макрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх основних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріальних, інформаційних та ін.
6. Якщо попит перевищує пропозицію, то впевненість у тому, що будь-яка партія виготовленої продукції буде реалізована, обумовлює функціонування витратного виробництва.
7. Логістична концепція організації виробництва передбачає оптимізацію потокових процесів.
8. Традиційна концепція організації виробництва передбачає усунення нераціональних внутрішньовиробничих переміщень.
9. Логістична концепція організації виробництва допускає брак у межах встановлених норм.
10. Логістична концепція організації виробництва передбачає пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих переміщень.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення виробничої логістики. Сформулюйте її мету.
2. Назвіть роль та завдання виробничих логістичних систем на макро- і мікрорівні?
3. Дайте порівняльну характеристику традиційної та логістичної концепції організації виробництва.
4. Розкрийте сутність "штовхальної" (виштовхуючої) і "тягнучої" (витягуючої) систем. У чому полягає їх принципова відмінність? Яка з них найбільш придатна для застосування на українських підприємствах?
5. Охарактеризуйте основні мікрологістичні системи "штовхального" типу: MRPI, MRPII.
6. Назвіть принципи роботи систем "тягнучого" типу: KANBAN і ОРТ.
7. Перелічіть переваги і недоліки "штовхальної" (виштовхуючої) та "тягнучої" (витягуючої) систем.
8. Назвіть відмінності мікрологістичних концепцій MRP І, MRP II.
9. Назвіть найчастіше використовувані мікрологістичні концепції на підприємствах України.
10. У чому полягає сутність мікрологістичної концепції "Худе виробництво"?
11. Які фактори впливають на вибір підприємствами мікрологістичної концепції?
Кросворд
По горизонталі: 3. Дія, що приносить користь споживачу. 8. Перелік назв окремих видів продукції. 10. Кошти, запаси, можливості, джерела будь-чого. 11. Вагони, призначені для перевезення великовагових і великогабаритних вантажів. 14. Частково впорядкована множина різних посередників, які здійснюють доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. 15. Різниця між доходами і витратами. 17. Ключова комплексна активність, пов'язана з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом. 19. Спосіб продажу та закупівлі товарів, розміщення замовлень на підрядні роботи тощо. 21. Виражена у грошах цінність будь-чого або величина витрат на будь-що. 24. Сукупність майнових прав та обов'язків певної особи. 27. Чинник виробництва, який використовується в обігу з метою отримання прибутку. 29. Процес, в якому взаємодіють робоча сила, засоби і предмети праці з метою створення продукції, виконання певних робіт або надання послуг. 32. Різниця між ціною продажу товару або послугами і витратами виробництва. 34. Позика на певний строк грошей або товарів з умовою повернення. 35. Кількість об'єктів потоку, які проходять через пункти за одиницю часу. 36. Кількість грошей, яку покупець сплачує продавцю за товар чи послугу. 37. Продаж вироблених чи перепродуваних товарів і послуг з одержанням грошового виторгу. 48. Одна з концепцій організації виробничої гнучкості. 49. Функціональна сфера логістики, метою якої є оптимізація потоків всередині підприємства в процесі створення додаткової вартості. 50. Синонімічна назва внутрішньовиробничої логістики. 51. Вид гнучкості. 52. Назва заводу, на якому вперше було застосовано концепцію KANBAN. 53. Вид карток, що застосовуються в мікрологістичній концепції KANBAN. 54. Характеристика виробничих систем, за умови досягнення якої виникає запас виробничої потужності. 55. Вид планування, що є завданням виробничої логістики. 56. Вид довгострокового планування, що входить у коло завдань виробничої логістики.
По вертикалі: 1. Співвідношення показників результатів і витрат. 2. Процес доцільної діяльності людини. 4. Діяльність, спрямована на одержання прибутку. 5. Будинок, призначений для приймання і збереження різних матеріальних цінностей і підготовки їх до споживання. 6. Визначення порядку оплати й обліку транспортних послуг при постачанні закупленої продукції споживачеві. 7. Юридичний документ, що регламентує міжгосподарські взаємини між підприємством-постачальником і підприємством-споживачем у сфері постачання продукції. 9. Цілісна система економічних відносин і зв'язків між покупцями і продавцями, що будуються на основі ринкових цін. 12. Підсистема підприємства, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи. 13. Забезпечення виконання зобов'язань. 16. Передбачення майбутнього стану зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. 18. Об'єкт купівлі-продажу, ринкових відносин між продавцем і покупцем. 20. Відокремлення і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції. 21. Затрати на обслуговування процесу обігу товарів. 22. Грошове вираження загальної суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. 23. Різні речові елементи, які використовують як предмети праці. 25. Пропозиція продажу, яку продавець надсилає потенційним покупцям своєї продукції. 26. Сума грошей, одержаних від продажу товару або наданих послуг, за певний період часу. 28. Все, чим володіє підприємство і що йому належить. 30. Сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням. 31. Кошти, витрачені фірмами в процесі господарської діяльності. 33. Комплекс послуг, які надаються в процесі замовлення, купівлі, постачання і подальшого обслуговування продукції. 38. Системи організації виробництва, у яких деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої за необхідністю. 39. Системи організації виробництва, у яких деталі і напівфабрикати виштовхуються на наступну технологічну ланку за наказом центральної системи виробництва. 40. Скорочена назва однієї з мікрологістичних концепцій тягнучого типу. 41. Вид гнучкості. 42. Назва міста, де вперше було застосовано мікрологістичну концепцію KANBAN. 43. Одна з концепцій організації виробництва. 44. Мікрологістична концепція тягнучого типу. 45. Скорочена назва мікрологістичної концепції "Планування потреб/ресурсів". 46. Інша назва тягнучих систем. 47. Країна, де найширшого застосування набула мікрологістична концепція KANBAN. 57. Скорочена назва мікрологістичної концепції "Планування потреб/ресурсів".
Розділ 10. ЛОГІСТИКА ПОСЕРЕДНИЦТВА
10.1. Сутність логістики посередництва та її види.
10.2. Види логістичних посередників.
10.3. Поняття про логістичний сервіс та логістичні послуги.
10.4. Організація логістики посередництва в підсистемі логістичного сервісу.
10.5. CASE-технології у логістичному менеджменті. 10.1. Сутність логістики посередництва та її види
Сьогодні підприємства або самі виконують функції посередників, або користуються їх послугами, зокрема і логістичними.
Згідно з твердженням А.Г. Кальченко*110 комерційне посередництво є процесом надання товаровиробникам і споживачам послуг з організації товарного обміну на еквівалентній основі. Ґрунтуючись на вищезгаданому твердженні дамо визначення логістики посередництва.
*110: {Кальченко АГ. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.}
Логістика посередництва – це функціональна сфера логістики, пов'язана з оптимізацією процесу надання виробникам і споживачам послуг із фізичного переміщення товарів та товарообміну.
Посередницька логістика вирішує такі завдання*111:
*111: {Там само.}
1) планування та організація закупівель товарів у товаровиробників (продавців);
2) планування та організація доставки закуплених товарів на бази і склади комерційних посередників;
3) організація приймання, розміщення, зберігання товарів на базах та складах комерційних посередників;
4) управління товарними запасами у сфері торгівлі;
5) планування і організація продажу товарів покупцям;
6) організація передпродажного та післяпродажного обслуговування споживачів.
Закордонні вчені вважають, що логістичні посередники є ефективним інструментом економії фінансових і матеріальних ресурсів, що необхідні для організації товароруху. В Україні логістика посередництва не отримала належного розвитку, за винятком торговельної логістики.
В Україні залежно від рівня попиту на нові послуги можна передбачити такі напрями розвитку логістичних посередників*112:
*112: {Там само.}
1) виникнення спеціалізованих логістичних посередників;
2) переорієнтація діяльності посередників, які виконують комплексне обслуговування клієнтів, на термінальні технології у режимі роботи транспортних терміналів;
3) за умов територіального тяжіння до великих транспортних вузлів посередницькі організації комплексного обслуговування можуть бути базою для створення логістичних транспортно-збутових центрів.
Логістика посередництва пов'язана з виконанням таких логістичних операцій:
1) створення інформаційних баз даних про стан товарних ринків та ринків логістичних послуг;
2) пошук потенційних покупців та організація господарських зв'язків між виробниками і споживачами продукції;
3) складування, зберігання, упакування, сортування продукції;
4) надання транспортно-експедиційних послуг;
5) розукрупнення вантажів;
6) надання консалтингових послуг;
7) надання фінансових послуг;
8) передпродажне та післяпродажне сервісне обслуговування.
За функціональним призначенням виділяють такі види посередницької логістики:
1) термінальна логістика посередництва;
2) транспортно-експедиційна логістика;
3) логістика посередництва у заготівлях;
4) торговельна логістика;
5) виробничо-лізингова логістика посередництва;
6) логістика складських послуг;
7) логістика фінансових і консалтингових послуг;
8) логістика сервісного обслуговування.
Структуру каналу розподілу визначають кількість рівнів каналу і конкретний склад членів каналу. Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу є наявність на ринку великої кількості посередників.
10.2. Види логістичних посередників
Логістичні посередники – це юридичні та фізичні посередники, що є продуцентами логістичних послуг.
Логістичні посередники в каналах розподілу виконують певні функції., які укрупнено можна розділити на*113:
*113: {Москвитина ТД. Логистика в торговле // Матер, міжнар. наук.-практ. конф. "Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики". — К.: Автоекспо, 1999. — С. 199— 201.}
– функції (операції) фізичного розподілу;
– функції обміну (купівлі-продажу);
– підтримуючі функції (стандартизації якості дистрибуції, фінансування, інформаційної підтримки, страхування ризиків і т. ін.).
Відповідно до функцій логістичних посередників виділяють такі їх групи:
1) Посередники в операціях фізичного розподілу (тема 13):
– транспортні фірми;
– експедиторські фірми;
– транспортно-експедиторські фірми;
– компанії фізичного розподілу;
– вантажні термінали і термінальні комплекси;
– вантажні розподільчі центри;
– підприємства сортування, затарювання та пакування готової продукції;
– вантажопереробні та інші підприємства.
2) Посередники, які виконують підтримуючі функції:
– підприємства та установи фінансового сервісу (банки, фінансові компанії, лізингові компанії, страхові компанії, клірингові та розрахункові центри і компанії та ін.);
– підприємства інформаційного сервісу (інформаційно-диспетчерські центри, обчислювальні центри колективного користування, підприємства зв'язку і телекомунікацій та ін.);
– установи стандартизації, ліцензування і сертифікації та ін.
3) Торгові посередники. які крім безпосередньо функцій обміну (купівлі-продажу) товару можуть виконувати й інші вищезазначені функції, наприклад, транспортування, експедирування, страхування, вантажопереробки, управління запасами, кредитно-фінансового обслуговування, передпродажного і післяпродажного сервісу і т. ін.
Найчастіше підприємства користуються послугами торгових посередників. Основними причинами, які зумовлюють використання торгових посередників під час формування логістичних каналів і ланцюгів є*114:
*114: {Крикавський Є.В. Логістика і сучасні виклики економіки 11 Економіка України у XXI столітті: ретроспектива і перспектива: Доп. Асоціації вчених "Еліта економічної науки Львова" / За ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. — Л.: Львівський національний університет ім. Франка, 2002. — С. 26.}
1. Управління потоковими процесами на основі логістичної концепції вимагає наявності певних фінансових, матеріальних, кваліфікаційних та інших ресурсів. Чим вищі вимоги до ефективності управління, тим більше засобів і ресурсів може знадобитися.
2. Формування оптимальної структури логістичних каналів і ланцюгів, а також подальше її удосконалення передбачає наявність знань і досвіду у сфері кон'юнктури ринку зі структури товарних потоків, методів реалізації та способів розподілу.
Класифікацію торгових посередників можна провести за поєднанням двох ознак: 1) від імені кого працює посередник; 2) за чий рахунок посередник проводить свої операції*115 (табл. 10.1) та 3) організаційних форм посередницької діяльності (табл. 10.2).
*115: {Кальченко А.Г. Основи логістики: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. — С. 194—197.}
Усі вищезгадані посередники залежно від обсягів реалізації виступають, як:
– оптові продавці, тобто комерційні підприємства, що функціонують з метою придбання великих партій товару, організації їх довгострокового зберігання і наступного перепродажу в меншій кількості від свого імені;
– роздрібні торговці, тобто посередники, які реалізують продукцію кінцевим споживачам здебільшого за готівку.
Таблиця 10.1. Типи торгових посередників у каналах розподілу (залежно від чийого імені і за чий рахунок працює посередник)
Таблиця 10.2. Типи логістичних посередників залежно від організаційних форм посередницької діяльності
|
