Рекомендовано до друку 20 страницаВиділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:
– час доставки;
– частота відправлень вантажу;
– надійність дотримання графіка доставки;
– здатність перевозити різні вантажі;
– здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;
– вартість перевезення.
У табл. 12.2 подано оцінку факторів, які впливають на вибір виду транспортного засобу*129.
*129: {Гаджинский A.M. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — 375 е.; Леншин И А, Смольняков Ю.Й. Логистика: В 2 ч. — Ч. 1. — М.: Машиностроение, 1996. — 246 с.}
Експертні оцінки значущості різноманітних факторів показують, що при виборі транспорту в першу чергу враховують:
– надійність дотримання графіків завозу;
– час доставки;
– вартість перевезення.
Обираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета – мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.
Таблиця 12.2. Основні фактори, що впливають на вибір виду транспорту
Третє рішення – вибір перевізника. Якщо здійснено вибір на користь сторонніх перевізників, обрано вид транспортного засобу, то наступним етапом є вибір конкретної фірми-перевізника. Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції.
У цілому, під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності в системі розподілу, таких як складування і підтримка товарно-матеріальних запасів. Оскільки з часом відносні витрати різних видів транспорту змінюються, фірмам необхідно переглядати свої схеми транспортування з метою знаходження оптимального варіанта товароруху.
Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов'язана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень.
На практиці часто використовується модель абстрактного засобу.
Концепція моделі відображає проблему надання переваги якомусь одному перевізнику та засобу транспортування.
Ця модель охоплює чотири транспортні характеристики:
– витрати;
– величину відправлення;
– середній час перевезення;
– коливання цього часу.
Вплив характеристики змінюється залежно від товару і вимірюється за допомогою вартості і витрат на зберігання. Товари просуваються від джерела до споживача або отримувача. Якщо товар перевозиться франко-вагоном до місця призначення, то на відправника впливають транспортні витрати і транзитні матеріально-технічні запаси, на споживача – вибір засобу перевезення, вартість матеріально-технічних запасів, які перевозяться до місця призначення.
Загальні витрати на постачання одного ринку впродовж одного року, рухаючись від фабрики до споживача або дистриб'юторського центру є:
– витрати на транспортування;
– витрати на матеріально-технічні запаси;
– витрати на обробку замовлення;
– матеріально-технічні запаси у використанні.
Або математично:
12.4. Системи поставки вантажів
поставці вантажів, транспортні системи бувають унімодальні та інтермодальні (табл. 12.3).
При застосуванні інтермодальних перевезень кожен перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його від відправника або іншого перевізника до моменту передачі його суміжному виду транспорту або видачі вантажоотримувачу. Суть цієї логістичної інтермодальної транспортної системи полягає в єдності всіх ланок логістичного транспортно-технологічного ланцюга, що забезпечує поставку вантажів в усі кінці земної кулі з використанням наскрізного тарифу за єдиним перевізним документом під керівництвом єдиного оператора. Крім інтермодальних перевезень використовують змішані роздільні перевезення (табл. 12.4).
Таблиця 12.3. Характеристика систем доставки вантажів
Таблиця 12.4. Порівняльна характеристика змішаних, роздільних та інтермодальних перевезень
Інтермодальна система перевезень є більш досконалою порівняно зі змішаним розподільним перевезенням. Гарантом та організатором взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга в системі інтермодальних перевезень є оператор міжнародної інтермодальної поставки вантажів.
Наявність оператора визначає деякі відмінні ознаки, які належать до комерційно-правового аспекту функціонування інтермодальної транспортної системи:
– єдиний транспортний документ встановленого зразка;
– доставка "від дверей до дверей" або в інших мережах, передбачених єдиним транспортним документом;
– єдина відповідальність за виконання договору та збереженість вантажу;
– єдина наскрізна ставка фрахту.
При створенні мережі інтермодальних перевезень найбільше значення приділяється створенню терміналів. Відповідно до типів ринків різність у мультимодальних перевезеннях виявляється в ланках водних та наземних систем. Залежно від типу перевезень визначається тип термінала, його організаційна структура, функції та місця в транспортній мережі.
12.5. Транспортні витрати і тарифи
Розрахунок за послуги, що надаються транспортними організаціями, здійснюються за допомогою транспортних тарифів.
Тарифи включають:
– плату, що стягується за перевезення вантажів;
– збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів;
– правила обчислення платні та зборів.
Тарифи як економічна категорія є формою ціни на продукцію транспорту.
Транспортні тарифи мають забезпечувати:
– транспортному підприємству – відшкодування експлуатаційних витрат та можливість отримання прибутку;
– транспортним послугам – можливість покриття транспортних витрат.
Види залізничних тарифів.
1. Загальні тарифи: (визначають вартість перевезення основної маси товарів).
2. Залізничні тарифи: (встановлюються з відхиленням від загальних тарифів у вигляді спеціальних надбавок та знижок):
– підвищені;
– занижені.
3. Пільгові тарифи: (при перевезенні вантажів для певних цілей, а також вантажів для самих залізниць).
Місцеві тарифи: (встановлюють начальники залізниць, діють у межах цих залізниць).Основні фактори, що впливають на розмір плати при перевезенні вантажів залізницею:
– вид відправки (вантаж може бути відправлено вагонною, контейнерною, малотоннажною вагою до 25 т, обсягом до піввагону та дрібною відправкою – до 10 т і обсягом до 1/3 місткості вагона);
– швидкість відправки (висока, вантажна або пасажирська);
– відстань перевезення (плата стягується за відстань за найкоротшим напрямком (тарифна) – при перевезенні вантажів вантажною або високою швидкістю; за дійсно пройдений шлях – при пасажирській швидкості);
– тип вагона (універсальний, спеціалізований, ізотермічний);
– приналежність вагона чи контейнера (власність залізниці, вантажоотримувача, вантажовідправника);
– кількість вантажу у що перевозиться.
Види тарифів автомобільного транспорту:
– відрядні тарифи;
– тарифи на умовах платних автотонно-годин;
– тарифи за погодинне користування вантажними автомобілями;
– тарифи покілометрового розрахунку;
– тарифи за перевезення рухомого потягу;
– договірні тарифи.
Фактори, що впливають на розмір тарифної плати на автотранспорті:
– відстань перевезення;
– вага вантажу;
– об'ємна вага вантажу;
– вантажопідйомність автомобіля;
– загальний пробіг;
– час використання автомобіля;
– тип автомобіля;
– район, у якому здійснюється перевезення та ін.
Оптимізація поставки товару. Економія сукупних витрат – здійснюється шляхом включення оптимальних норм
товароруху в оперативні плани поставок та перевезень, у тому числі й разових.
Фактори, що впливають на планування разових поставок:
– вантажопідйомність (детермінована величина, яка є основою для формування нормативів разового відвантаження продукції);
– можливість перевезення контейнерами;
– перспективи розвитку міжміських автоперевезень;
– використання декількох автомобілів;
– використання декількох видів транспорту та ін.
– різні ситуації перевезення вантажів;
– інтереси транспортувальників;
– інтереси вантажовідправників та вантажоотримувачів;
– витрати на усіх стадіях переміщення продукції.
В умовах ринкових відносин набуває актуальності економічне стимулювання товароруху. Складові економічного стимулювання товароруху наведені на рис. 12.3. Розглянемо кожну з цих складових.
Рис. 12.3. Складові економічного стимулювання товароруху
1. Нормування транспортних витрат. Недоліки діючої системи:
– була розповсюджена тільки на ту частину продукції, яка реалізувалася за цінами, що включали витрати на перевезення;
– не стимулювалася робота закупівельно-торговельних та інших комерційно-посередницьких організацій;
– орієнтація на перевезення одним видом транспорту.
Нормативи транспортних витрат – витрати на перевезення
одиниці продукції, що регулярно коригуються та рекомендовані для використання закупівельно-торговельними та комерційно-посередницькими організаціями.
Нормативи повинні:
– стимулювати зниження транспортних витрат;
– бути максимально диференційовані продуктовими та регіональними ознаками (на відміну від середніх цін);
– відображати відмінності у витратах на перевезення (залежно від вантажопотоків і транспортних операцій).
Порядок розрахунків за поставку продукції при використанні нормативів наведено на рис. 12.4.
Рис. 12.4. Порядок розрахунків за поставку продукції при використанні нормативів
2. Взаємодія комерційних служб із транспортними організаціям досягається шляхом забезпечення спільної зацікавленості у підвищенні ефективності товароруху у взаємозв'язку з галузевими економічними інтересами.
3. Підвищення якості транспортного обслуговування. Вихідні передумови підвищення якості транспортного обслуговування:
– зацікавленість транспортних організацій;
– економічні гарантії транспортних організацій комерційно-посередницьким організаціям та вантажовідправникам, узгодження з ними планів перевезень.
Способи економічного впливу на транспортні організації:
– відповідальність за зменшення відстані перевезення;
– відповідальність за своєчасне задоволення потреб у перевезеннях.
Рис. 12.5. Система фінансових заходів раціоналізації процесів товароруху
З метою забезпечення дотримання транспортними організаціями зазначених видів відповідальності на державному рівні застосовується система фінансових заходів (рис. 12.5).
У випадку недотримання відповідальності держава застосовує фінансові санкції у вигляді:
– сплати транспортними підприємствами додаткових податків з прибутку, отриманого по тарифах за нераціональні перевезення;
– відрахування в бюджет усієї чи більшої частини фінансової виручки за нераціональні перевезення.
12.6. Сутність транспортних задач та методи їх вирішення
Транспортні задачі – це задачі вибору оптимального варіанта логістики товарів від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей.
Використання розрахунків транспортних задач, як правило, знижує транспортні витрати на 10–30%. Зазвичай її математичну модель можна розглядати як модель розподільної задачі лінійного програмування.
Групи транспортних задач за постановкою.
1. Задачі мінімізації вартості перевезень товару від пунктів виробництва до пунктів споживання.
2. Задачі мінімізації довжини маршруту при перевезенні від одного постачальника до кількох споживачів.
3. Задачі мінімізації строків перевезення товару від пунктів виробництва до пунктів споживання та ін.
Розглянемо два сучасних методи розв'язання транспортних задач:
– метод Вогеля;
– метод мінімальної вартості.
Метод Вогеля. У цьому методі використовується поняття штрафної вартості.
Штрафна вартість для кожного рядка та стовпчика – різниця між найбільш дешевим маршрутом та наступним за ним (з погляду критерію мінімізації вартості перевезень).
Суть методу – мінімізація цих штрафів. Порядок застосування методу:
1. Щоб обчислити значення штрафної вартості для кожного рядка та стовпчика, необхідно знайти клітинки з найменшою вартістю та найближчим до них значенням вартості. Для кожного рядка та стовпчика найменше значення вартості віднімається від найближчого до нього значення, знайденого за критерієм мінімізації вартості. Така процедура дає змогу отримати значення штрафів за відсутність перевезень у клітинках з найменшою вартістю.
2. Вибирається рядок чи стовпчик із найбільшим значенням штрафної вартості, і в клітинку з найменшим значенням вартості перевезення для цього рядка чи стовпчика розміщується найбільш можлива кількість продукту. Така процедура дає змогу уникнути призначення високих штрафів.
3. Як і в попередньому методі, здійснюється коригування підсумкових значень по рядках та стовпчиках таблиці.
4. У рядках чи стовпцях, в яких пропозиція чи попит набули нульового значення, ставиться прочерк в усіх клітинах, в яких відсутні перевезення, оскільки ці клітини не можна використовувати в процесі подальшого розподілу перевезень.
Вказані кроки повторюються до тих пір, поки увесь попит не буде задоволено.
Індекси, що відповідають кількості перевезень, відображають порядок вибору штрафних вартостей і розподілу перевезень.
Метод мінімальної вартості. Послідовність використання:
1. У клітинку з мінімальною одиничною вартістю записують найбільш можливу кількість продукту.
2. Здійснюється коригування обсягів пропозиції та потреб, що залишилися.
3. Вибирається наступна клітинка з найменшою вартістю, в якій фіксується найбільш можлива кількість продукту, та ін., поки попит та пропозиція не дорівнюватимуть нулю.
Якщо найменше значення вартості відповідає більш ніж одній клітинці таблиці, вибір здійснюється випадково. Початкове розподілення ресурсів, отримане методом мінімальної вартості, здійснюється у вигляді:
Рис. 12.6. Результат розподілу ресурсів
Зауважимо, що транспортні задачі використовуються для:
– досягнення регулярності вантажних перевезень;
– оптимізації складських запасів;
– зниження собівартості перевезень;
– оптимізації роботи транспорту та підйомно-транспортного устаткування. НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
Основні терміни: транспорт, транспортування, транспортна логістика, транспортний термінал, транспортні тарифи, модель абстрактного транспортного засобу, транспортні витрати.
Матеріал, який мають засвоїти студенти
Транспортування – це ключова комплексна активність, пов'язана з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, що включають експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т. ін.
Транспортна логістика – це функціональна сфера логістики, яка займається оптимізацією логістичних операцій на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюються з застосуванням транспортних засобів.
Слід пам'ятати, що за призначенням виділяють дві основні групи транспорту: транспорт загального користування та транспорт незагального користування.
Предметом вивчення транспортної логістики є вирішення комплексу завдань з організації переміщення вантажів транспортом загального користування.
Особлива увага має бути приділена вивченню факторів, які впливають на вибір виду транспорту:
– час доставки;
– частота відправлень вантажу;
– надійність дотримання графіка доставки;
– спроможність перевозити різні вантажі;
– спроможність доставити вантаж у будь-яку точку;
– вартість перевезення.
Потребують вивчення і наявні в логістичній практиці транспортні системи.
За кількістю видів транспорту, що беруть участь у поставці вантажів, транспортні системи бувають унімодальні (одновидові) та інтермодальні (багатовидові). При створенні мережі інтермодальних перевезень найбільше значення приділяється створенню терміналів нових типів.
Розрахунок за послуги, що надаються транспортними організаціями, здійснюються за допомогою транспортних тарифів.
Зауважимо, що тарифи включають:
– плату, що стягується за перевезення вантажів;
– збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів;
– правила обчислення платні та зборів.
У логістиці розв'язуються транспортні задачі, які є задачами вибору оптимального варіанта логістики товарів від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей. Використання розрахунків транспортних задач, як правило, знижує транспортні витрати на 10– 30%.
Є два сучасних часто використовуваних методи розв'язання транспортних задач, які потребують вивчення:
1) метод Вогеля;
2) метод мінімальної вартості.
Семінарське заняття
Питання до семінарського заняття
1. Дайте характеристику сутності і завданням транспортної логістики.
2. Охарактеризуйте специфіку транспортної логістики.
3. Назвіть основні логістичні рішення у транспортуванні.
4. Яка роль держави в організації транспортних перевезень?
Тематика рефератів
1. Сутність та рівень розвитку транспортної логістики в Україні і за кордоном.
2. Транспортні витрати і тарифи.
3. Сутність та можливості практичного застосування транспортних задач у логістиці.
4. Порівняльна характеристика видів транспорту.
Практичне заняття
Задачі
Методичні рекомендації
Для розв'язання задач слід використовувати модель абстрактного транспортного засобу (формула 12.1).
Загальні транспортні витрати можна представити ще й як суму витрат на подачу транспортного засобу (Впо), витрат на перевезення вантажу (Вп), витрат на перевалку (Впер). Формули для визначення цих складових транспортних витрат мають вигляд:
Задача 12.1
Визначити витрати на один тонно-кілометр при перевезенні 10 т вантажу на відстань 500 км автомобільним транспортом (собівартість доставки 2800 грн) та залізничним транспортом (900 грн).
Задача 12.2
Можливі два варіанти транспортування вантажу.
Перший – автомобільним транспортом. Умови перевезення: річний обсяг вантажу – 1500 т; тариф на перевезення 1 т вантажу – 30 дол.; витрати на зберігання матеріально-технічних запасів у дорозі становлять 3% від вартості поставки (ставка за день); вартість 1т – 480 дол.; вантаж перебуває в дорозі 7 днів; розмір одного замовлення – 10 т; витрати на оформлення одного замовлення 100 дол.; витрати на зберігання запасів на складі 10% від вартості товару.
Другий варіант – інтермодальне перевезення (повітряний і автомобільний транспорт). Умови перевезення: річний обсяг вантажу –1500 т; тариф на перевезення 1 т вантажу –100 дол.; витрати на зберігання матеріально-технічних запасів у дорозі становлять 1% від вартості поставки (ставка за день); вартість 1т – 480 дол.; вантаж перебуває в дорозі 12 годин; розмір одного замовлення – 500 т; витрати на оформлення одного замовлення 300 дол.; витрати на зберігання запасів на складі 10% від вартості товару.
Користуючись моделлю абстрактного транспортного засобу, визначити:
1) загальні витрати для обох варіантів перевезень;
2) оптимальний варіант перевезень.
Задача 12.3
Обсяг перевезень 1500 т; ціна 1 т вантажу – 250 грн. Транспортний тариф (з урахуванням витрат на зберігання вантажу в дорозі) на автомобільний транспорт 20 грн, а на повітряний – 80 грн за 1 т вантажу; додаткові транспортні витрати при перевезенні літаком – 100 000 грн. Середній запас на складі при використанні автомобільного транспорту 1200 т, а при використанні повітряного транспорту – відсутній. Норма витрат на утримання складських запасів – 30%. Визначити оптимальний варіант перевезень.
Задача 12.4
Транспортні послуги пропонують дві фірми "Укртранс" та "Алексавто". Оберіть найбільш привабливого перевізника. Критерієм вибору є вартість подачі транспортних засобів до місця завантаження (її слід визначити для обох фірм).
Вихідні дані:
1) тариф за подачу транспорту до місця завантаження становить у фірми "Укртранс" 2 грн/км, а у "Алексавто" – 1,5 грн/км;
2) загальний обсяг перевезень становить 21 000 т;
3) вантажопідйомність автомобілів обох фірм – 15 т;
4) відстань між замовником і транспортним підприємством "Укртранс" – 12 км; відстань між замовником і транспортним підприємством "Алексавто" – 20 км.
Задача 12.5
Здійснити розрахунок повних транспортних витрат (включають витрати на подачу транспортних засобів, здійснення перевезень та перевалку вантажу).
Вихідні дані:
– транспортний тариф – 5 грн/т;
– загальний обсяг перевезень – 20 000 т;
– тариф за подачу транспорту до місця завантаження – 2 грн/км;
– вантажопідйомність автомобіля – 15 т;
– відстань між замовником і транспортним підприємством – 20 км;
– тарифна вартість перевалки вантажу – 30 грн/т.
Ділова гра "Оптимізація процесу перевезень вантажів автомобільним транспортом"*130
*130: {Гаджинский A.M. Практикум по логистике. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Дашков и Ко, 2003. — 205 с.}
Мета: розробка маршрутів і графіків руху автомобільного транспорту в процесі товароруху з використанням критерію мінімуму вартості доставки.
Загальні відомості про ділову гру та порядки проведення
Ділова гра присвячена питанням управління транспортуванням у процесі оптового продажу товарів. Маршрути і графіки руху автомобільного транспорту складаються з метою пошуку шляхів досягнення максимального прибутку від використання ресурсів.
Досягнення компромісу між прийнятним рівнем послуг по товаропостачанню споживачів і лімітом транспортних витрат відноситься до розряду повсякденних проблем торговельних фірм і вимагає навичок оперативного планування.
|
