Професійно-світоглядні уявлення естимативно-інтенційного програмування: інтенційно-програмуючий світогляд успішної професійної кар’єри молодого фахівця

У професіосфері суспільства «критична інверсія» фахових досягнень та її світоглядна трансформація необхідна, тому що «не всі соціальні позиції є релевантними» у молодих фахівців, що стоять «на позиції певних репрезентативних індивідів». Це безліч позицій, і тому дати адекватну «оцінку стільком конкуруючим преференціям неможливо» при здійсненні успішної фахової діяльності на основі професійної конкуренції [39, с. 143]. Тому й потрібні відповідні оцінювальні норми і механізм оцінювального нормування, що будуються на фіксованих професійних нормоцінностях та їх фаховому естимативно-інтенційному програмуванні (по типу інформаційно-технологічного ІТ-програмування). Подібне естимативно-інтенційне програмування розвитку професійних нормоцінностей дозволяє первинні комунікативно-ціннісні модуси трансформувати в когнітивні моделі практичних дій, в яких зливається-синтезується форма і норма. А вже на цій нормативно оформленій основі ‒ здійснити повноцінну і "впорядковану" професійну самореалізацію творчих суб’єктів в інтенційно-програмуючому модусі культурогенної "інформоціннісної самореалізації" в системі культурно-інформаційного суспільства [65, c.222]. Саме на таких підставах, на думку Дж. Ролза, «можна ідентифікувати певні позиції» як «більш чи менш основні», котрі відповідають нормам соціальної справедливості (у професійній життєдіяльності), нормативно реалізують «принцип рівної свободи і принцип чесної рівності можливостей» у конкурентному фаховому змаганні за успішність у професійній кар’єрі [39, с. 143-144]. Тобто змоделювати нормо-оціночні когніції фахово-практичних дій і досягти шляхом їх опредмечення нормативно-креативної професійної самореалізації. А вже на її основі здійснити критично-інтенційне програмування професійно-світоглядного розвитку молодих фахівців в професіосфері суспільства в нормах і нормоцінностях естимативних професійно-світоглядних уявлень. Вони мають інноваційний характер і по лінії зворотного зв’язку мають інтенцію на нормативно-комунікативні взаємодії більш високого рівня, що постають в якості професійної нормоціннісної комунікації. По суті починають функціонувати нормоцінності фахового самовдосконалення молодих фахівців, коли вони не втрачають власної професійної автентичності. Більш того, «намагається знайти соціальне визнання своєї автентичності» в успішній професійній кар’єрі при збереженні критичної фахової самооцінки [2, с.203-204]. Цей феномен зафіксовано у вигляді «переконуючої комунікації», котра «може викликати зміну установок» молодого фахівця на «центральному шляху переконання, коли людина бажає і здатна прислухатися до аргументів в комунікації», до «логіки аргументів», що мають здатність світоглядно переконувати як «логічно обґрунтовані аргументи» у своєму професійно-світоглядному статусі. Саме на цьому шляху на Заході й сформувалась професіосфера «критично-раціоналізованого» суспільства з високим нормоціннісним рівнем критично-естимативних світоглядних уявлень та зі здатністю професійно-світоглядно програмувати професіосферу діяльнісно-фахового суспільного розвитку, виходячи з високої професійно-діяльнісної культури "нормоціннісного соціуму".

У системно-світоглядному вимірі професійних нормативно-оцінювальних світоглядних уявлень і фахового «критичного контролю» за рівнем креативних досягнень та їх подальшого фахово-інтенційного програмування цей процес зворотного «системного зв’язку» можна подати таким чином:

· у професіосфері фахового «простого» критичного оцінювання формуються критично-раціоналізовані світоглядні уявлення на підґрунті збігання-злиття фахових предметних форм креативного самоздійснення й оціночних норм реалізаційних практик в професійно-естимативному світогляді;

· на рівні «складного» професійно-оцінювального нормування формуються нормоціннісні світоглядні уявлення на підґрунті «критично-ціннісної інверсії» у світоглядному розумінні фахового успіху;

· функціональне визначення критично-ціннісної трансформації професійних самооцінок постає у вигляді нормо-оцінювальних світоглядних уявлень в їх новій "інверсійній адекватності" (трансформаційній релевантності) до здійснення успішної професійної діяльності;

· структурне визначення нових нормо-оцінювальних світоглядних уявлень постає в різноманітному контрольно-ціннісному моделюванні, яке набуває модусу нормоціннісно-моделюючого професійного світогляд у, котрий оціночно нормує критично-раціоналізовані світоглядні моделі за різними «постінверсійними» мірами і критеріями фахового успіху;

· структурно-функціональна репрезентація постає у формотворенні світоглядного критично-інтенціального програмування за рівнем професійних досягнень і фахової самооцінки в предметній самореалізації − це критично-інтенційно-програмуючі світоглядні уявлення про успішну професійну кар’єру;

· системно-світоглядне визначення представлено у формотворенні інноваційних нормо-оціночних світоглядних переконань, які набувають інтегративного модусу програмуючої професійно-світоглядної макроінтенції на майбутній, більш вищий рівень життєтворчості в зрості нормоціннісної досконалості професіосфери суспільства і фахового самовдосконалення молодих спеціалістів як креативних інтерсуб’єктів.

Для професіосфери українського суспільства подібна програмуюча критично-оцінювальна макроінтенція також в певній мірі є характерною. Більш того, бажання збудувати все більш досконале суспільство іноді навіть заважає суспільному національному прогресу. Так, Україна за час демократичних перетворень пройшла більш ніж за два десятиліття шлях до становлення громадянського суспільства, на який західноєвропейському суспільству знадобилося кількасот років. Але, на жаль, українське суспільство дуже мало з цього скористалося, тому на даному напрямі громадянського розвитку треба робити якнайрішучіші кроки - вже не в політично-правовій сфері, а в професіосфері та інфосфері суспільного життя. Перш за все у цілеспрямованому становленні професійно-світоглядних уявлень, програмування розвитку професіосфери громадянського суспільства, виходячи з української національної культури, ментальності, фахово-діяльнісних традицій. А на цій основі – прогресувати розвиток світоглядних макроінтенцій професійної діяльнісної культури українського суспільства в єдиній соціокультурній професіосфері передових зразків фахової діяльності суспільств Східної і Західної Європи. Світоглядні трансформації, що здійснюються в українському суспільстві в процесі демократичних перетворень, відкривають реальні можливості для того, щоб Україна у професійно-світоглядному відношенні стала однією з найбільш розвинених держав світу, зайняла провідне місце в культурно-інформаційному розвитку та в професійно-світоглядних надбаннях досконалої і високоуспішної фахової діяльності у всіх інноваційних професіосферах.