Розвиток вольової регуляції поведінки у людини здійснюється в декількох напрямках. З одного боку - це перетворення мимовільних психічних процесів у довільні, з іншого - набуття людиною контролю над своєю поведінкою, з третього - вироблення вольових якостей особистості. Всі ці процеси починаються з того моменту життя, коли дитина опановує мову і вчиться користуватися нею, як ефективним засобом психічної та поведінкової саморегуляції. Всередині з кожного цих напрямків розвитку волі у міру зміцнення відбуваються свої, специфічні перетворення, поступово піднімають процес і механізми вольової туляціі на більш високий рівень. Приміром, усередині пізнавальних процесів воля спочатку виступає у формі зовнішньо-мовленнєвої регуляції і тільки потім - у плані внутріречевого процесу. В області формування вольових якостей особистості, розвиток волі можна уявити, як рух не від первинних до вторинних і далі - до третинним вольовим якостям.
Ще один напрямок у розвитку волі виявляється в тому, що людина свідомо ставить перед собою усе більш важкі задачі і переслідує усе більш віддалені цілі, що вимагають додатки значних вольових зусиль протягом досить тривалого часу. Наприклад, школяр у підлітковому віці може поставити перед собою завдання розвинути у себе такі здібності, до формування яких у нього немає виражених природних задатків. Одночасно він може поставити перед собою мету зайнятися в майбутньому складним і престижним видом діяльності, для успішного виконання якого необхідні такого роду здатності.
Розвиток волі в дітей тісним чином співвідноситься зі збагаченням їх мотиваційної і моральної сфери. Включення в регуляцію діяльності більш високих мотивів і цінностей, підвищення їхнього статусу в загальній ієрархії стимулів, керуючих діяльністю, здатність виділяти й оцінювати моральну сторону чинених учинків - усе це важливі моменти у вихованні волі в дітей. Мотивація вчинку, у яку включається вольова регуляція, стає свідомої, а сам вчинок довільним. Така дія завжди відбувається на базі довільно побудованої ієрархії мотивів, де верхню ступінь займає високоморальне спонукання, що дає моральне задоволення людині у випадку успіху діяльності.
Удосконалення вольової регуляції поведінки у дітей пов'язано з їх загальним інтелектуальним розвитком, з появою мотиваційної й особистісної рефлексії. Тому виховувати волю в дитини у відриві від його загального психологічного розвитку практично неможливо. В іншому випадку волі та наполегливості, як, безсумнівно, позитивних і цінних особистісних якостей, можуть виникнути і закріпитися їхні антиподи: упертість і ригідність.
Особливу роль у розвитку волі у дітей по всіх перерахованих напрямках виконують гри, причому кожен вид ігрової діяльності вносить свій, специфічний внесок в удосконалювання вольового процесу. Конструктивні предметні ігри, що з'являються першими у віковому розвитку дитини, сприяють прискореному формуванню довільної регуляції дій. Сюжетно-рольові ігри ведуть до закріплення в дитини необхідних вольових якостей особистості. Колективні гри з правилами, крім цього завдання, вирішують ще одну: зміцнення саморегуляції вчинків. Вчення, що з'являється в останні роки дошкільного дитинства і які перетворюються в провідну діяльність у школі, найбільший внесок вносить у розвиток довільної саморегуляції пізнавальних процесів.
