Потребительский кредит

Потребительский кредит отражает отношения между кредитором и заемщиком по поводу кредитования конечного потребления. Он отличается от ссуд, предоставляемых предприятиям для производственных целей или для приобретения активов, порождающих движение средств. Потребительский кредит – средство удовлетворения потребительских нужд населения. Для населения кредит ускоряет получение определённых благ, которые оно могло бы иметь только в будущем – при условии накопления суммы денежных средств, необходимых для покупки данных товарно-материальных ценностей или оплаты услуг, строительства и др. Выдача потребительских кредитов населению, с одной стороны, увеличивает его текущий платежеспособный спрос, повышает жизненный уровень, а с другой, ускоряет реализацию товарных запасов, услуг, способствует созданию основных фондов.

В процессе погашения потребительских ссуд у населения сокращается на соответствующую сумму платежеспособность, что необходимо учитывать при определении объема и структуры товарооборота, платных услуг, динамики доходов и расходов населения, денежной массы в обращении. Таким образом, размер кредитов тесно взаимосвязан с формированием покупательского фонда населения и его соответствия объему и структуре товарного фонда. В странах с рыночной экономикой потребительский кредит как удобная и выгодная форма обслуживания применяется широко.

Субъектами кредитных отношений являются физические лица (заемщики), а в роли кредиторов выступают банки, внебанковские кредитные учреждения (ломбарды, кассы взаимопомощи, пункты проката), предприятия и организации. Между банком и населением может существовать посредник (торговая организация). Объектами кредитования являются затраты, связанные с удовлетворением потребностей населения текущего характера, в том числе приобретение товаров в личную собственность, затраты капитального (инвестиционного) характера на строительство и приобретение недвижимого имущества.

Потребительский кредит тщательно регулируется со стороны государства, так как связан с потребностями населения, его уровнем жизни (процентные ставки, доступность кредита).

Классификация потребительских кредитов осуществляется по таким принципам: целевому характеру, субъектам кредитных отношений (банковские и небанковские ссуды), способу организации предоставления ссуженных средств (ссуды организованные и неорганизованные), формам выдачи (товарные и денежные кредиты), степени покрытия кредитом стоимости потребительских товаров и услуг (ссуды на полную стоимость или их частичную оплату), способу погашения кредита (погашаемые постепенно или разовым платежом), срокам выдачи (кратко-, средне- и долгосрочные).

В зависимости от целевого назначения потребительские кредиты подразделяются на: инвестиционные, для покупки товаров или оплаты услуг, на развитие личных хозяйств, целевые кредиты отдельным социальным группам, чековые – под банковские кредитные карточки.

Особенностью использования потребительского кредита является рост использования банковских кредитных карточек. Кредитные карточки предусматривают участие в торговой сделке трех сторон: владельца карточки, банка и торговой организации. Карточка выдается клиенту, если состояние его депозитных и заемных операций удовлетворительно. Эти карточки не приспособлены для покупки дорогостоящих вещей, которые поглощают всю величину лимита карточки.

(За Ивановым М.И. Деньги и кредит: Курс лекций. – К. МАУП, 1999. – С 56.)

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ
СЛОВНИК-МІНІМУМ
ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

Російський термін	Український термін	Дефініція
А
Ава́нс (в сче́т за́робтной пла́ты, в счёт платежей; в размере)	ава́нс (у раху́нок за́робітної пла́ти, за раху́нок платежі́в; ро́зміром)	фр. avance – грошова сума, що видається в рахунок майбутніх платежів.
Ави́зо	аві́зо	італ. avviso – письмове повідомлення, що його надсилає банк своєму клієнтові або іншому банкові про виконання операції.
А́жио	а́жіо	італ. aggio – відхилення курсу цінних паперів від їх номінальної вартості.
Ажиота́ж	ажіота́ж	фр. agiotage – спекулятивна гарячка на біржах і ринках.
Аккредити́в	акредити́в	лат. accreditivus – платіжний документ, за яким кредитна установа (банк) дає розпорядження іншій кредитній установі згідно з заявкою клієнта і за його рахунок виплатити певну суму грошей пред’явникові.
Акци́з	акци́з	фр. accise від лат. accido – обрізаю – вид непрямого податку на предмети широкого вжитку (алкоголь, тютюнові вироби), а також комунальні, транспортні та інші послуги.
Акционе́рное о́бщество	акціоне́рне товари́ство	підприємство, капітал якого утворюється з внесків пайовиків (акціонерів) шляхом купівлі ними акцій.

 

 

Російський термін	Український термін	Дефініція
А́кция	а́кція	лат. actio – цінний папір, який є свідоцтвом про участь його власника в капіталі акціонерного товариства і дає право на одержання певної частини щорічного прибутку товариства у вигляді дивіденду.
Алло́нж	ало́нж	фр. allonge – аркуш паперу, що прикріплюється до векселя і служить для здійснення додаткових передатних написів, якщо на вексельному бланку вони не вміщуються.
Амортиза́ция	амортиза́ція	лат. amortisatio – поступове перенесення вартості основних фондів на продукт, що створюється за їх допомогою.
Аре́нда аренда́тор	оре́нда оренда́р	лат. arendo – наймання приміщення, виробничих площ, землі, машин, устаткування у тимчасове користування.
Ассигнова́ние ассигнова́ние по бюдже́ту	асигнува́ння асигнува́ння за бюдже́том	лат. assignatio – виділення певної суми коштів на витрати.
Ауди́т	ауди́т	лат. auditus – інститут незалежного зовнішнього контролю фінансово-господарської діяльності фізичних і юридичних осіб.
Б
Бала́́нс (бухгалтерский)	бала́нс (бухгалтерський)	фр. balance – документ бухгалтерського обліку, який в узагальненому грошовому виразі дає уявлення про стан справ фірми на певну дату шляхом порівняння коштів, що використовуються в процесі підприємницької діяльності, з одного боку, і джерел фінансування – з іншого.

 

Російський термін	Український термін	Дефініція
Банк-гара́нт	банк-гара́́нт	італ. banca – банк, що поручився за свого клієнта і несе відповідальність за його зобов’язання.
Банкро́т	банкру́т	фр. banqueroute – той, хто зазнав фінансового краху, став платонеспроможним.
Безвозвра́тный (трансферт)	безповорóтний (трансферт)	– метод виділення коштів із бюджету; трансферт, який не спричинює й не відшкодовує зустрічних фінансових вимог.
Безвозме́здный (кредит)	безоплáтний (кредит)	– сума, яка видається підприємцям-початківцям на розвиток.
Безде́нежный (вексель)	безгрошóвий (вексель)	– видається з метою поповнення коштів, шляхом їх урахування в банках.
Безнали́чный (оборот)	безготівкóвий (обіг)	– це такий обіг, де гроші переміщуються за рахунками в банках не виходячи за межі банківської системи.
Бартер	бартер	англ. barter – система послуг, що передбачає передачу товарів і надання послуг без сплати грошима (натуральний обмін).
Бе́сса	бе́са	англ. bessa – біржева спекуляція, здійснювана з метою різкого пониження курсу цінних паперів або товарів.
Беспла́тный	безкоштóвний	– який не потребує оплати.
Беспри́быльный	неприбуткóвий	– який не дає прибутку, дивідендів.
Бил-бро́кер	біл-бро́кер	англ. bill broker – комерсант, традиційним бізнесом якого є купівля-продаж цінних паперів.
Би́ржа	бі́ржа	нім. börse – державна або акціонерна організація, яка надає приміщення, розрахункові та інформаційні послуги для операцій з цінними паперами.

 

Російський термін	Український термін	Дефініція
Бро́кер	бро́кер	англ. broker – офіційний посередник під час укладання угод між покупцями та продавцями на біржах і валютних ринках.
Бру́тто	бру́тто	італ. brutto – 1) вага товару з упакуванням; 2) валовий дохід без вирахування витрат.
„Быки”	„бики”	– біржові гравці, які грають на підвищення курсу цінних паперів.
Бюдже́́т	бюдже́т	англ. budget – грошовий вираз збалансованого кошторису доходів та витрат на визначений період.
В
Валю́та (свободно конвертируемая, падающая, необратимая, свобо́дно пла́вающая валю́та)	валю́та (вільно конвертована, знецінювана, необігова, ві́льно змі́нна валю́та)	італ. valuta – грошова система та грошова одиниця країни.
„Валютная змея”	„валютна змія”	– система погоджених валютних курсів між європейськими державами, введена 1972; нині замінена євро.
„Валютная пила” („курсовая пила”)	„валютна пилка”, „курсова пилка”	– штучно спровоковане різке коливання валютного курсу з метою змусити населення купувати валюту за завищеним курсом, а продавати за заниженим; викликати ажіотажний попит на певну валюту і таким чином стимулювати валютні скачки.
Ве́ксель векселеда́тель векселедержа́тель векселеполуча́тель векселепредъяви́ тель ве́ксель к опла́те (предъяви́тельский; с опла́той по предъявле́нию; к получе́нию)	ве́ксель векселедáвець векселевлáсник векселеоде́ржу вач векселепред’я́в ник, векселепода́вець ве́ксель на опла́ту (на подавця́; з опла́тою за подання́м; на отри́мання)	нім. wechsel – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає його власникові (векселевласнику) безспірне право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у векселі суми грошей у вказаний у ньому строк.
Взаи́мно погаша́ющиеся платежи́	взає́мно спла́чувані платежі́	– які не потребують грошей, оскільки сплачуються шляхом взаємного зарахування боргів
Взаимозачё́т	взаємозáлік	– документально оформлена сторонами угода про взаємне погашення зобов’язань про оплату послуг, товарів, робіт
Взаиморасчё́ты	взаєморозраху́н ки	– взаємне погашення боргів між підприємствами, організаціями тощо.
Взаймы́	у по́зику	див. займ – позика.
Взима́ние	стя́гнення	– примусове вилучення, обов’язкова сплата грошей, податків тощо.
Взнос взнос в бюджет	вне́сок вне́сок до бюдже́ту	– сума грошей (або інших цінностей), яка добровільно вноситься юридичною або фізичною особою у певні фонди або на певні цілі.
Вклад вклад в денежной форме (до востре́бования)	вклад вклад гроши́ма (до запита́ння)	– грошова сума, внесена в ощадний банк на збереження на певних умовах.
Вкла́дчик	вкла́дник	– приватний підприємець, організація або держава, які здійснюють інвестицію.
Владе́лец	вла́сник	– особа, яка володіє чим-небудь.
Вложе́ния (капитальные)	вкла́дення (капітальні)	– сукупність витрат матеріальних, трудових та грошових ресурсів на відтворення основних фондів підприємств, організацій, господарств.
Вне конкуре́нции	поза конкуре́нцією	див конкуренция – конкуренція.
Внесме́тный	позакошто́рис ний	– який не внесено до кошторису.
Возвра́т (налогов),   возвратность	пове́рнення (податків), поворотність	– виплата сум оплат експортерам товарів, вироблених і ввезених напівфабрикатів, сировини або матеріалів, уже обкладених митом.
Возмеща́ть возмещение (затрат; потерь; кредита)	відшкодо́вувати покриття витрат; відшкодування втрат; повернення кредиту	– головна форма відповідальності за невиконання договірних зобов’язань.
Всего́	ра́зом
Вы́борка (бухг.)	ви́бірка	– частина сукупності економічних об’єктів або показників, відібраних для вивчення, щоб зробити висновок про всю сукупність.
Вы́куп по номина́лу	ви́куп за номіна́лом
Вы́платы по контра́кту (по креди́ту, неторго́вые)	ви́плати за контра́ктом (за креди́том, неторгове́льні)	– міжнародні розрахунки з неторговельних операцій.
Вы́ручка	ви́торг	– гроші, одержані від продажу будь-чого або як прибуток, дохід.
Вы́чет (налоговый)	вирахува́ння (податкове)	– податкова пільга, яка дозволяє зменшити розмір оподатковуваної бази.
Г
„Горячие деньги”	„гарячі гроші”	– кошти, капітали, власники яких терміново переміщують їх з однієї галузі до іншої з метою уникнути наслідків інфляції або одержати високий прибуток, що спричинює міграцію капіталів.
Д
Двойна́я де́йствующая ста́вка	подві́йна ді́юча ста́вка
Де́бет	де́бет	лат. debet – ліва сторона бухгалтерських рахунків.
Дебито́р	дебіто́р	лат. debitor – боржник.
Девальва́ция	девальва́ція	лат. devaluatio – зменшення офіційного золотого вмісту грошової одиниці країни або зниження її курсу щодо валют інших країн, здійснюване у законодавчому порядку.
Дезинвести́ции	дезінвести́ції	лат. – падіння капіталовкладень в економіці, негативні нетто-інвестиції, нові капіталовкладення, які сумарно менші від зносу й вибуття основного капіталу фірми.
Дезинфля́ция	дезінфля́ція	лат. – зниження темпів зростання інфляції або її повне припинення.
Деклара́ция о дохо́дах	деклара́ція про дохо́ди	лат. declaratio – офіційна заява платника податків про одержані ним за звітний період доходи і поширювані на них податкові знижки й пільги.
Демпи́нг	демпі́нг	англ. dumping – реалізація товарів за заниженими цінами з метою усунення конкурентів та захоплення ринків збуту.
Денационализа́ция	денаціоналіза́ція	фр. denationalisation – передача у приватну власність державної власності.
„Денежная вуаль”	„грошова вуаль”	– тлумачення ролі грошей як ціннісної оболонки реальних матеріальних процесів.
Деномина́ция	деноміна́́́ція	лат. denominatio – зміна номінальної вартості грошової одиниці країни відповідно масштабу цін з метою спрощення й полегшення платіжного обігу.
Де́ньги денежный голод	гро́ші нестача готівки	– металеві та/або паперові знаки, що є мірою вартості під час купівлі-продажу й виконують роль загального еквівалента, тобто виражають вартість усіх інших товарів і обмінюються на будь-який з них.
Депози́т	депози́т	лат. depositum – кошти або цінні папери, віддані на збереження у фінансово-кредитні установи.
Дефици́т	дефіци́т	лат. deficit – 1) перевищення витрат над доходами; 2) нестача, брак чого-небудь.
Дефля́ция	дефля́ція	лат. deflatio – вилучення з обігу надлишкової кількості паперових грошей, випущених у період інфляції, а також загальне зниження цін у країні.
Диверсифика́ция	диверсифіка́ція	лат. diversificatio – 1) розсередження капіталу між різними об’єктами вкладень з метою зниження економічних ризиків; 2) маркетингова стратегія, спрямована на розширення числа сфер діяльності фірми.
Дивиде́нд	дивіде́нд	лат. dividendum – частина прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється щорічно між акціонерами у вигляді доходу на належні їм акції у відповідності з їх кількістю.
„Дилемма заключенного”	„дилема ув’язненого”	– ціноутворення за принципом, коли всі учасники ринку, які мають подібну продукцію намагаються змінити ціну, з метою утримання конкурентних переваг. Виграють за таким принципом лише досить великі фірми.
Ди́лер	ди́лер	англ. dealer – особа (фірма), яка здійснює біржове, торговельне, фінансове посередництво за свій рахунок та від свого імені.
Диско́нт	диско́нт	фр. discompte – у практиці валютних і товарних ринків – знижка з курсу валюти під час термінових готівкових операцій.
Дистрибью́тор	дистриб’ю́тор	англ. distributor – фірма, яка здійснює збут на основі оптових закупівель у промислових фірм-виробників готової продукції.
Доба́вленный (сто́имость)	до́дадана (ва́ртість)
„Дойная корова”	„дійна корова”	– підприємство, що дає постійний прибуток, забезпечуючи стабільне надходження податків до бюджету.
Долг должник	борг боржник	– сторона в зобов’язанні, від якої сторона-кредитор має право вимагати зробити певну дію (передачу майна, виконання роботи, уплату грошей) або утриматися від неї.
Доля (в капитале)	ча́стка (в капіталі)
Досто́инство (достоинством в один рубль)	ва́ртість (вартістю один карбованець)
Дохо́д	дохі́д	– грошові або матеріальні ресурси, що надходять державі, підприємству, закладу або окремій особі в процесі розподілення національного доходу.
Е
Ё́мкость (товарного рынка)	мі́сткість (товарного ринку)	– можливий обсяг реалізації товару.
Ж
Жи́ро	жи́ро	лат. giro – вид безготівкових розрахунків; передавальний напис на звороті чеків, векселів або інших кредитних засобів.
„Жирный кот”	„жирний кіт”	– фінансова фірма, що одержує надвисокий прибуток завдяки ризиковим операціям.
З
Зада́ток	завда́ток	– грошова сума, що сплачується заздалегідь у забезпечення виконання своїх зобов’язань.
Задо́лженность (по основному долгу) по процентам; по кредиту; по счёту	заборго́ваність (з основного боргу) за процентами з кредиту; за рахунком	– сума використаного і ще не сплаченого кредиту на певну дату.
Заём зае́мный зае́мщик заимода́тель заимодержа́тель	по́зика позико́вий позича́льник позикода́вець вла́сник по́зики	– угода, за якої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у власність або оперативне управління гроші чи речі, а позичальник зобов’язується повернути отриману суму грошей або речі.
Закладна́я	заставна́	– іменний цінний папір, який засвідчує право її законного власника на отримання виконання за грошовим зобов’язанням.
Заку́пка (встречная) заку́почный	закупі́вля (зустрічна) закупіве́льний	– одна з форм зустрічної торгівлі, за якої країна реципієнт розраховується постачанням товарів безвідносно до ввезеної продукції.
Зало́г зало́говый	заста́ва заста́вний	– один із способів забезпечити виконання договірних зобов’язань. У випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання кредитор має право одержати вартість закладеного майна.
Затра́ты	затра́ти	– витрати, які виникли в процесі виробництва товарів і виконання послуг з метою одержання прибутків.
И
Избы́ток (бюджетный)	надли́шок (бюджетний)	– перевищення надходжень до державного чи місцевого бюджету над його видатками.
Извлека́ть (прибыль)	ма́ти прибу́ток
изде́ржки изде́ржки по хала́тности, предельные, накладные, допустимые, переменные, непроиводительные,	ви́трати ви́трати через недба́лість, граничні, додаткові, допустимі, змінні, позавиробничі,	– сукупність виражених у грошовій формі витрат об’єднань, підприємств, організацій на виробництво і реалізацію продукції, надання послуг, виконання робіт і т.п.
Изли́шек	ли́шок	– різниця між ринковою ціною всіх активів компанії і ринковою вартістю її зобов’язань.
И́мпорт	і́мпорт	лат. importo – закупівля і ввезення іноземних товарів, технологій і послуг в країну з-за кордону для реалізації їх на внутрішньому ринку.
Инвести́ция	інвести́ція	нім. investition – довгострокове вкладання капіталу в яке-небудь підприємство, справу тощо з метою одержання прибутку.
Индосса́т	індоса́т	лат. indossat – особа, на користь якої робиться передатний напис на зворотному боці чеків, векселів тощо.
Индосса́нт	індоса́нт	лат. indossaтt – особа, яка робить на звороті чеків, векселів передатний напис.
Инкасса́ция	інкасація	італ. incasso – збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученнями клієнтів.
Инка́ссо	інка́со	італ. incasso – вид банківської операції, який полягає в одержанні банком грошей за різними документами (векселями, чеками тощо) за дорученням клієнтів та зарахування цих грошей на їх банківські рахунки.
Инъе́кции (денежные)	ін’є́́кції (грошові)	лат. injectio – разові "вливання" в економіку грошових коштів, капіталовкладень.
Инфля́ция галопи́рующая ползу́́чая предви́денная уме́́ренная	інфля́ція нава́льна повзу́ча передба́чена помі́́рна	лат. inflatio – знецінення паперових грошей, які знаходяться в обігу, тобто спад їх купівельної спроможності, що виявляється у підвищенні цін на всі товари та послуги.
Ипоте́ка	іпоте́ка	грец. – різновид застави нерухомого майна з метою одержання позики.
Иск	по́зов	– вимога, яку висуває відповідач у судовому або арбітражному порядку.
Исчисле́ние (налога)	обчи́слення (податку)	– процедура нарахування податку відповідно до чинного законодавства.
Итого́	ра́зом
К
Калькуляция	калькуляція	лат. calculatio – обчислення собівартості одиниці продукції (послуг) за видами витрат.
Казна́ (государственная)	скарбни́ця (державна)	– державний фінансовий орган, головною функцією якого є касове виконання бюджету.
Кли́ринг	клі́ринг	англ. clearing – система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні взаємних грошових вимог.
Конкуренция Конкурентоспосо́б ный	конкуренція конкурентоспромо́жний	лат. concurrentia – боротьба товаровласників на ринку.
Консалтинг	консалтинг	англ. consulting – консультування продавців та покупців із широкого кола питань економічної діяльності.
Конъюнктура (рыночная)	кон’юнктура (ринко́ва)	італ. cogniuntura – сукупність економічних умов та чинників, які формують в той чи інший період структуру, динаміку попиту та пропозиції товарів, капіталів, робочої сили тощо.
Котиро́вка котироваться	котува́ння котуватися	фр. coter – встановлення курсів іноземних валют, цінних паперів відповідно до чинних законодавчих норм і усталеної практики.
Кредит кредитование кредитоспособность	кредит кредитування кредитоспроможність	лат. credit – позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення і частіше за все зі сплатою відсотка.
Кри́зис (финансовый)	кри́за (фінансова)	лат. crisis – глибокий розлад державних фінансів, що виявляється у незбалансованості державного та місцевих бюджетів, зростання боргів, порушенні структури витрат державного бюджету.
Кругооборо́т (произво́дственных фо́ндов)	кругоо́́біг виробничих фо́ндів	– рух вартості фондів підприємств, завдяки якому створюється нова споживча вартість.
Л
Ли́зинг	лі́зинг	англ. leasing – довгострокова оренда устаткування, машин, споруд виробничого призначення.
Лице́́нзия	ліце́́нзія	лат. licentia – дозвіл на проведення торговельної діяльності.
Лице́́нция	ліце́́нція	лат. licenсia – поступка з тарифного мита при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів.
„Львиная доля”	„левова частка”	– найкраща частина капіталовкладень, найбільша частина доходів, прибутків.
Льго́та	пі́льга	– часткове або повне вивільнення від виконання певних зобов’язань на весь термін або на певний час.
М
Ма́ржа	ма́ржа	фр.marge – різниця між цінами товарів, курсами цінних паперів, відсотковими ставками, іншими показниками.
Ма́ркетинг	ма́ркетинг	англ. marketing – система організації та управління діяльністю фірми, спрямована на забезпечення максимального збуту продукції, досягнення його високої ефективності.
„Медведи”	„ведмеді”	– біржові спекулянти, що грають на зниження курсу.
Монопо́лия	монопо́лія	гр. – виключне право виробництва, тогівлі, промислу тощо, належне одній особі, певній групі осіб або державі.
Н
Надба́вка	надба́вка можливе: наки́нення (дія), на́кидка (сума)	– частина роздрібної ціни, що йде на покриття витрат з реалізації товарів та утворення прибутку торговельних посередників.
Найм	найма́ння, найняття́	– передача права володіння чого-небудь на певний термін з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди.
Накопле́ние (норма) нака́пливать (деньги)	нагрома́дження нагрома́джувати (гроші)	– відношення нагромаджувальної маси додаткової вартості до діючого капіталу або до всієї маси додаткової вартості.
Нали́чные, нали́чность нали́́чный (товар)	готі́вка ная́́вний (товар)	– сума випущених в обіг паперових і монетних грошей.
Нало́г налогообложе́ние налогоплате́льщик налогоспосо́бный	пода́ток оподаткува́ння пла́тник пода́тків пода́ткоспромож-ний	– встановлений державою обов'язковий збір, який сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачені законодавством.
Нанима́емый	на́йманий	див. найм.
Нарица́тельная (стоимость)	номінальна (вартість)	– вартість акції, яка встановлюється на момент первинного випуску (розміщення) акцій і обчислюється як результат ділення загальної грошової вартості частини статутного капіталу, що розміщується, на кількість акцій при розміщенні.
Насыще́ние (спроса)	наси́чення (попиту)-	– категорія, яка відображає характерне для багатьох товарів та послуг суттєве скорочення чи навіть припинення попиту на них за даним рівнем доходів і цін, а також накопиченим запасом тих благ.
Наце́нка	наці́нка	– накидка до ціни продукції, яка виплачується покупцем на користь постачально-збутової організації.
Наче́т	нарахува́ння	– засіб впливу майнового характеру, застосовуваний до посадової особи за певні господарські або дисциплінарні порушення.
Недовы́ручка	недови́торг	– неповний, недостатній виторг порівняно з очікуваним.
Недои́мка (налоговая)	недопла́та (податко́ва)	– не внесена після закінчення встановлених строків сплати сума податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Неплатежеспосо́б ность	неплатоспромо́жність	– фінансовий стан фірми або особи, за якого вони не можуть своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання.
Не́тто	не́тто	італ. netto – вага товару без упакування.
Неупла́та	неспла́та	– несвоєчасна сплата платежів.
Неусто́йка	неусто́йка недотри́мка	– визначена угодою або законом грошова сума, яку одна сторона повинна сплатити іншій стороні у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань.
Нуллифика́ция	нуліфіка́ція	лат. nutlificatio — знищення) — один із заходів повернення довіри до національної валюти після гіперінфляції, який передбачає відмову від мільйонних і тисячних купюр.
О
Обанкро́титься	збанкрутува́ти	– стати неплатоспроможним, не мати можливості обслуговувати свої фінансові зобов’язання.
Обесце́нивание (денег)	знеці́нення (грошей)	– падіння купівельної спроможності грошей.
Обла́гать (налогом) Облага́емый налогом	оподатко́вувати оподатко́вуваний	див. налогообложение – оподаткування
Облига́ции	обліга́ції	лат. obligatio – цінний папір, що дає його власнику дохід у вигляді фіксованого відсотка від його номінальної вартості.
Обора́чиваемость (капитала) оборо́т	оборо́тність оборо́т	– періодично поновлюваний процес, який послідовно охоплює його авансування (на придбання засобів виробництва й оплату праці), використання у виробництві, реалізацію виробленого товару і повернення до висхідної форми.
Обраще́ние	о́біг	– характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці, грошей та інших об’єктів власності через кпівлю-продаж.
Обсче́т	обрахува́ння
О́бщество (с ограни́ченной отве́тственностью)	товари́ство (з обме́женою відповіда́льністю)	– об’єднання осіб, що беруть участь у діяльності фірми, в якому відповідальність кожного з учасників за її зобов’язанням обмежується його внеском в однаковому для віх учасників кратному відношенні до суми внесків.
Объе́м (капиталовложений)	о́бсяг (капіталовкла день)	– рівень капіталовкладень у щось.
Обяза́тельство (долговое, финансовое)	зобов’я́зання (боргове, фінансове)	– документ оформлюваний позичальником під час одержання кредиту або позики.
„Овца”	„вівця”	– біржовий гравець, що веде гру наосліп.
Огово́рка (валютная)	застере́ження (валютне)	– умова в міжнародній торговельній, кредитній або іншій угоді, яка фіксує курс однієї валюти відносно іншої, щоб уникнути втрат від девальвації.
Окупа́емость (валютная)	оку́пність (валютна)	– принцип зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій, що передбачає покриття їхніх витрат у валюті за рахунок власних валютних доходів.
Олигополия	олігополія	гр. – групова монополія, панування на ринку або в будь-якій галузі господарства невеликої кількості великих підприємств, що ведуть між собою переважно нецінову конкуренцію.
Олига́рхия фина́нсова	оліга́рхія фіна́нсова	гр. невелика група фінансових магнатів (найбільших власників банківських і промислових монополій), яка панує в економіці й політиці.
Оприхо́довать оприхо́дование	заприбуткува́ти заприбуткува́ння	– первинний облік, початкова стадія облікового процесу, під час якої відбувається вимірювання даних господарських операцій і їх реєстрація в документах.
Опт опто́во-ро́зничный	гурт гурто́во-роздрібни́й	– торгівля великими партіями товару.
Оста́ток (брокерский) оста́точный	за́лишок (брокерський) залишко́вий	– сума коштів на окремому брокерському рахунку клієнта біржі, яка може бути використана для купівлі або продажу нових контрактів чи знята з рахунку.
Отсрочка	відстрочення	– продовження раніше встановленого терміну.
Отступны́е	відступні́	– кошти, сплачувані за відмову від претензій або від своїх прав.
Отчи́сления	відрахува́ння	фінансові операції, що полягають у визначенні грошових сум і перерахуванні їх з одного рахунку на інший.
Оце́́нка (товаров)	оцінка (результат), оці́́нення (товарів) (процес)	– розрахунок кількісного показника конкурентоспроможності товару на основі вибраної методики.
П
Пай па́йщик	пай пайови́к	тюрк. pay – сума внеску, яка вноситься у загальну справу окремим її учасником (пайовиком).
Парите́т	паріте́т	лат. paritas – рівність сторін у їхніх взаємовідносинах, рівноправне представництво сторін під час розгляду питань або розв’язання конфліктів.
Пасси́вы	паси́ви	лат. passivus – частина бухгалтерського балансу, яка відображає джерела утворення коштів підприємства або установи та їх призначення (власні резерви, позики інших установ).
Пе́ня	пеня́	лат. poena – санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань, що застосовується, коли прострочено сплати податків і неподаткових платежів.
Перево́д (банковский)	перека́з (банківський)	– доручення банку від однієї особи переказати певну суму на користь іншої особи.
Перезало́г	перезаста́ва	– кредитна операція, яка здійснюється між банками й за якою банк-кредитор видає позичку банку-позичальнику під цінні папери, взяті раніше під забезпечення кредиту, виданого клієнтам.
Переоце́нка (основных средств)	переоці́нення (основних коштів)	– змінення початкової вартості основних коштів (фондів).
Перерасхо́д	переви́трата	– перевищення видатків коштів порівняно із запланованим.
Перерасче́т	перераху́нок, перерахува́ння
Перечисления в бюджет	перерахування до бюджету	– планові відрахування до бюджету з доходу організацій, підприємств тощо.
Платежеспосо́бный	платоспромо́ж ний	–який має достатньо коштів, щоб не порушувати своїх боргових зобов’язань, вчасно робити платежі.
Плате́жные сре́дства (международные)	платі́жні засоби (міжнародні)	– грошові одиниці, які використовуються у зовнішньоекономічних зв’язках і міжнародних розрахунках.
Погаша́ть погаше́ние	спла́чувати спла́чування	– повернення позичальником кошті ⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒ Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 859. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы! Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса... Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар... Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения... Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности... Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач... Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора... Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления.... ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре... Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2   Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК. Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления К = a2См/(1 –a) =... Экспертная оценка как метод психологического исследования Экспертная оценка – диагностический метод измерения, с помощью которого качественные особенности психических явлений получают свое числовое выражение в форме количественных оценок...