Правила милозвучності української мови. Чергування префіксів-прийменників у/в, сполучників і/й, прийменників з/із/зі
У-В
Чергування у з в може відбуватися, коли це не змінює значення слова: увесь - ввесь, упасти - впасти, уночі - вночі, учений – вчений.
упишеться:
|
а) на початку речення перед приголосними
| У місті було свято; Увійшли до кімнати.
|
б) між приголосними
| наш учений; залишились у сусіди
|
завжди перед в, ф і букво-сполученнями льв, св, тв, хв та ін.
| кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли у фойє; виникла у Львові; події у світі
|
в) після паузи перед приголосним
| Це трапилося.., у Батурині; Зустрів друга, учителя з Харкова.
|
вуживається:
|
а) на початку речення перед голос-ним
| В Охтирці працює мій товариш.
|
б) між голосними
| Я живу в Одесі вже сім років.
|
в) після голосного перед приголос-ним (крім в, ф, буквосполучень льв, св, хв та ін.)
| Прийшла в місто весна
|
Чергування у з в не відбувається:
а) у словах, у яких чергування може змінити значення: удача, уклад, укладати, уникати, упливати, управа, уступ, уступати, усувати, ураження і вдача, вклад, вкладати, вникати, впливати, вправа, вступ, вступати, всувати, враження — з іншими значеннями;
б) у словах, які вживаються тільки з в, або тільки з у: взаємини, взуття, влада, власність; удар (іменник), узбережжя, увага, указ, учень та ін., а також у похідних утвореннях: взаємність, владар; уважний, ударний та ін.;
в) у власних назвах та словах іншомовного походження: Угорщина, Удовенко, Ужгород, Умань, Урал; увертюра, ультиматум, утопія та ін,; Вдовенко, Владивосток, Врубель та ін.
Увага! У деяких власних назвах чергування можливе: Влас - Улас, Всевишній - Усевишній, Вседержитель — Уседержитель. Україна - Вкраїна чергується тільки в поетичній мові.
І-Й
Чергування і з й може відбуватися, коли це не змінює значення слова: імовірно — ймовірно, імення - ймення, іти — йти, ішлося - йшлося.
іпишеться:
|
а) на початку речення
| І восени, і взимку бюджет не було затверджено; Ідуть осінні дощі.
|
б) між двома приголосними та після паузи перед приголосними
| Минув і тиждень після звіту, і другий, а документи так і не було підготовлено.
|
йуживається:
|
а) на початку речення перед голосним
| Й уранці, й удень, і ввечері я не зміг відпочити.
|
б) між голосними
| Школа й академія надіслали поздоровлення до ювілею.
|
в) після голосного перед приголосним
| Його ймення було мені відоме; Сьогодні й завтра завод не працюватиме.
|
Чергування і з й не відбувається:
а) при зіставленні понять: Батьки і діти; Війна і мир; Дні і ночі; Живі і мертві;
б) перед словами, що починаються на й, е, ї, ю, я: Сьогодні і йому треба бути у школі; Іван і Ярина - друзі; Уночі і їхати будемо.
З — ІЗ — ЗІ (ЗО)
З уживається:
|
перед голосним початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова
| 3 одним рибалкою він дуже подружив (Глібов); Диктант з української мови.
|
перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення.
| Плугатарі з плугами йдуть (Шевченко); З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка).
|
із уживається:
|
між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними)
| Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (Коцюбинський); Лист із Бразилії (Франко); Місив новий заміс із тіста старого (Драч); Родина із семи чоловік; А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Нар. пісня); Із шовку виготовили вітрила.
|
Зі вживається:
|
перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова
| Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Яновський); Зі школи на майдан вивалила дітвора (Головко); Війнув зі Сходу легіт волі (Павличко); Балада зі знаком запитання (Драч).
|
Примітка. Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив зо дві сотні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова.