Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Позачергові президентські вибори 2012 р. в Німеччині (ФРН).




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

У лютому 2012 р. Президент Німеччини Крістіан Вульф змушений був передчасно залишити свою посаду унаслідок корупційного скандалу. У відставку він пішов після того як прокуратура Ганновера подала клопотання до Бундестагу щодо позбавлення його імунітету від кримінального переслідування через підозри в корупції. Офіційно у телезверненні до народу Вульф заявив, що не може ефективно виконувати свої повноваження президента країни, оскільки довіра німецького народу до нього була серйозно підірвана унаслідок останніх подій. При цьому він зазначив, що завжди діяв в межах закону і хоч робив помилки, але був чесним*. К. Вульф пішов у відставку, але залишився впевнений у своїй правоті, чим показав, що його особисті переконання та інтереси важать менше, ніж інтереси країни.

Скандал навколо К. Вульфа виник після того як газета Bild опублікувала матеріал про низьковідсотковий кредит в розмірі 500 тисяч євро, який він брав у 2008 р. у дружини великого бізнесмена Егона Гіркенса. Після цього Вульф намагався запобігти оприлюдненню інформації з цієї справи у газеті Bild, залишивши погрози на автовідповідачі головного редактора видання. Згодом Вульф приніс журналістові вибачення. У ЗМІ також з’явилася інформація про автомобіль Audi, який політик взяв в оренду на дуже вигідних умовах, про його відпустки на віллах друзів і навіть звинувачення в тому, що він робив рекламу фірмі знайомого підприємця.

Спосіб відставки Вульфа не мав аналогів в історії Німеччини. Адже вперше було пред’явлено вимогу щодо скасування недоторканості носія найвищої посади в державі. У більшості випадків політики подають у відставку ще перед тим, як буде остаточно порушено авторитет посади та довіру до політичного класу загалом.

Загалом Президент ФРН має обмежені повноваження, зокрема він позбавлений права вето на схваленні парламентом закони. Глава ФРН тільки підписує і перевіряє закони на відповідність їх Конституції країни. Він здатний відхилити закон або запобігти його дії тільки шляхом не підписання документу, за умови, що в ньому є суттєві помилки. Відмова Президента оформити закон підлягає перевірці Федеральним конституційним судом. Тому оформлення закону Президентом ФРН – це своєрідна державно-нотаріальна дія, головним призначенням якої є засвідчення главою держави автентичності тексту.

Глава держави в Німеччині – загальновизнаний авторитет, в суспільстві його ще називають «моральною інстанцією». Не маючи широких владних повноважень, він є надпартійним лідером країни. Проте два останні президенти залишили свої посади завчасно саме через порушення цих принципів. Так, передостанній голова держави Горст Келер – через невдале висловлювання щодо участі бундесверу у військовій місії в Афганістані, а останній президент Кристіан Вульфф пішов у відставку через корупційний скандал.

18 березня 2012 р. у ФРН відбулися позачергові президентські вибори. Новим федеральним президентом Німеччини став 72-річний Йоахім Гаук – колишній протестантський пастора з Ростока, який став відомим правозахисником завдяки критиці комуністичного уряду Східної Німеччини (Німецької демократичної республіки – НДР). Він також був одним з лідерів мирної революції у НДР. Від 1991 до 2000 рр. Й. Гаук очолював відомство з архівів міністерства держбезпеки НДР «штазі». Він був єдиним кандидатом як від керівної коаліції в складі блоку ХДС/ХСС та Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП), так і від опозиції в особі Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) і партії «Союз 90/зелені». Тобто, Й. Гаука висували п’ять з шести парламентських партій.

Суперник Гаука – 73-річна Беате Кларсфельд представляла ультраліву партію «Die Linke». Б. Кларсфельд все своє життя переслідувала колишніх нацистів і домагалася суду над ними.

Й. Гаук вже висувався в президенти в 2010 р., проте тоді він програв Крістіану Вульфу.

Й. Гаук був номінований на пост президента ФРН 19 лютого – через два дні після відставки попереднього глави держави – К. Вульфа. Серед німців Гаук користується великою повагою. Його головними гаслами і темами є свобода і відповідальність.

 







Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 245. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия