Кожен студент повинен мати оцінку за всі практичні заняття.
Відповіді студентів на практичних заняттях оцінюються за п’ятибальною шкалою. Результати модульних контролів оцінюються за п’ятибальною шкалою. За кредитно-модульною системою навчання семестровий залік оцінюється за сукупними результатами практичних занять та всіх модульних контролів.
Контроль успішності студентів здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в ОНЮА, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
Рівень A отримують студенти, 75 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 5 балам. Рівень B отримують студенти, 50 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 5 балам, а 50 % - 4 балам. Рівень С отримують студенти, 25 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 5 балам, а 75 % - 4 балам. Рівень D отримують студенти, 75 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 5 та 4 балам, а 25 % - 3 балам. Рівень Е (достатньо мінімальний рівень)отримують студенти, 50 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 5 та 4 балам, а 50 % - 3 балам. Рівень FX отримують окремі студенти, 20 % оцінок яких у процесі поточного та підсумкового контролю дорівнювали 2 балам. Цей отриманий студентами рівень означає, що студентам необхідно додатково попрацювати (додатково перездати окремі теми дисциплін) для того, щоб бути допущеними до складання семестрового заліку. Рівень F отримують студенти (в окремих випадках), які не були допущені до складання заліку через те, що в ході поточного контролю вони отримали більш, ніж 20 % незадовільних оцінок, або не отримали жодних оцінок завдяки пропускам без поважних причин, тобто не виконали вимог навчального плану й потребують повторного проходження дисципліни або відраховуються з ОНЮА. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Основна література 1. Абрамович С. та ін.. Риторика загальна та судова. – К., 2002. 2. Александров Д. Риторика. – М., 2000. 3. Анисимова Г., Гимпельсон Е. Современная деловая риторика. – М., 2004. 4. Апресян Г. Ораторское искусство. – М., 1982. 5. Безменова Н. Очерки по теории и истории риторики. – М., 1991. 6. Введенская Л., Павлова Л. Риторика для юристов. – Ростов н/Д., 2002. 7. Гурвич С., Погорелко В., Герман М. Основы риторики. – К., 1988. 8. Зарецкая Е. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. – М., 2001. 9. Зубенко Л. Ораторське мистецтво: Практичний посібник. – К., 2002. 10. Ивакина Н. Основы судебного красноречия (риторика для юристов). – М., 2003. 11. Иванова С. Говори!: Уроки развивающей риторики. – М., 1997. 12. Клюев Е. Риторика. (Инвенция. Диспозиция. Элокуция). – М., 1999. 13. Колотілова Н. Риторика. – Харків, 2007. 14. Кохтев Н. Основы ораторской речи. – М., 1992. 15. Кульч З. Риторичний словник. – К., 1997. 16. Леммерман Х. Учебник риторики. Тренировка речи с упражнениями. – М., 1998. 17. Львов М. Риторика. – М., 1995. 18. Мацько Л., Мацько О. Риторика. – К., 2003. 19. Молдован В. Судова риторика. – К., 1998. 20. Осипова Н. Ораторське мистецтво. – К., 2006. 21. Порубов Н. Риторика. – Минск, 2004. 22. Сагач Г. Риторика. – К., 2000. 23. Сергійчук З. Риторика. – К., 2007. 24. Сопер П. Основы искусства речи. – М., 1995. 25. Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1986. 26. Хазагеров Т., Ширина Л. Общая риторика. – Ростов н/Д., 1999. 27. Чибісова Н., Тарасова О. Риторика. – К., 2003. 28. Шейнов В. Риторика. – Минск, 2000. 29. Шенберг В., Савкова З. Риторика. – СПб., 1997.
Інтернет-ресурси
Додаткова література До теми 1. 1. Михальская А. Педагогическая риторика: История и теория. – М., 1998. 2. Панов М. Зачем сегодня нужно искусство красноречия? // Бузук Г., Ивин А., Панов М. Наука убеждать: Логика и риторика в вопросах и ответах. – М., 1992. 3. Рождественский Ю. Теория риторики. – М.. 1997. 4. Сагач Г. Золотослів. – К., 1993.
|
