Тема 9. Види судових промов, їх зміст і структура

Види судових промов в залежності від того, хто з учасників судових дебатів їх виголошує, від справи, яку розглядає суд, і від судової інстанції. Репліка як частина судової промови, її основне призначення.

Зміст і побудова обвинувальної промови.

Вступна частина промови: оцінка суспільно-політичного значення справи, яка розглядається; вказівка на характерні особливості справи; виклад програми виступу та ін.

Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи). Способи викладу фактичних обставин справи: хронологічний, систематичний, мішаний.

Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів з позиції обвинувачення. Аналіз доказів з точки зору їх належності до даної справи; їх достовірності; допустимості їх використання при розгляді справи; достатності для вирішення справи. Характерні обставини, аспекти, риси, на які треба звертати увагу, аналізуючи показання свідків (свідчення за чутками, суперечливість показань, припущення свідків; свідчення родичів; показання свідків, зацікавлених у результатах справи; показання свідків, що ворожо ставляться до підсудного, свідків, що перебувають у підлеглості підсудного; показання малолітніх і неповнолітніх свідків); показання підсудного (самообмова, обмова, алібі, повне або часткове визнання своєї вини); показання потерпілого; висновки експертизи.

Обґрунтування кваліфікації злочину. Відсутність альтернативи в юридичній оцінці встановлених фактів. Необхідність публічного аналізу елементів складу злочину.

Характеристика особи підсудного (ставлення до праці, навчання, поведінка на виробництві та в побуті, працездатність, стан здоров’я, сімейний стан, дані про минулі судимості тощо). Вимоги до характеристики підсудного (аргументованість, об’єктивність тощо).

Обґрунтування пропозиції про міру покарання, цивільний позов. Проблема обов’язковості/необов’язковості зазначення прокурором точної міри покарання. Форма, у якій прокурор має звертатися до суду з пропозицією про міру покарання. Питання цивільного позову, які мають бути висвітлені в промові прокурора.

Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину (конкретні обставини і умови; особа, що несе відповідальність; заходи запобігання). Випадки, у яких прокурор має порушити клопотання перед судом про винесення окремої ухвали.

Заключна частина промови, її факультативність. Зміст заключної частини.

Захисна промова, її значення в судових дебатах. Зміст захисної промови. Шляхи захисту підсудного: заперечувати обвинувачення в цілому; заперечувати обвинувачення щодо окремих його частин; заперечувати правильність кваліфікації; обґрунтовувати менший ступінь вини і відповідальності підсудного; доказувати неосудність підсудного.

Структура захисної промови.

Вступна частина захисної промови: оцінка суспільно-політичного значення справи; вказівка на специфічні особливості справи; виклад програми промови; відсилка до окремих положень промови прокурора тощо.

Установлення фактичних обставин справи. Види справ, у яких виклад фабули доречний як самостійна частина захисної промови (справи, у яких фабула складна і допускає різні тлумачення; справи, у яких захисник доказує наявність обставин, що усувають протиправність діяння; справи, у яких, на думку адвоката, відсутні суб’єктивні умови відповідальності).

Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів. Аналіз доказів в аспекті їх належності до даної справи; допустимості їх використання; їх достовірності; достатності для вирішення справи. Послідовність аналізу доказів, вироблена багаторічною адвокатською практикою. Побудова аналізу доказів в залежності від обраної адвокатом лінії захисту. Прийоми аналізу доказів: зіставлення показань однієї і тієї ж особи на попередньому слідстві і в суді; зіставлення показань різних свідків; зіставлення показань учасників процесу і документів тощо. Висновки адвоката на підставі аналізу і оцінки доказів.

Обґрунтування кваліфікації злочину. Підходи в запереченні правильності кваліфікації злочину в залежності від обраної лінії захисту.

Характеристика особи підсудного, її роль у захисній промові. Аналіз мотивів скоєного злочину як основа характеристики підсудного. Вимоги до характеристики особи підсудного адвокатом.

Міркування про цивільний позов, міру покарання; значення їх для захисту підсудного.

Заключна частина, її роль у захисній промові.

Репліка – не обов’язкова частина судових дебатів. Обставини, за яких прокурор виступає з реплікою; вимоги до репліки обвинувача. Зміст репліки адвоката.