Тема 8. Судова промова
Судова промова як обов’язковий компонент судових дебатів. Поняття судових дебатів. Учасники судових дебатів у кримінальних справах, у цивільних справах, в адміністративних справах. Поняття судової аудиторії. Її склад: професійні учасники судового процесу; представники громадськості; інші учасники процесу; родичі, друзі підсудного і потерпілого; публіка. Особливості судової аудиторії, які має враховувати судовий оратор: неоднорідність аудиторії за рівнем професійних знань, за направленістю інтересів, соціально-політичних і моральних настанов; підвищена емоційна напруженість аудиторії тощо. Поняття судової промови. Мета судової промови: сприяти формуванню внутрішнього переконання судді, допомогти йому встановити істину в справі. Предмет судової промови. Матеріал судової промови: обставини, пов’язані з конкретною кримінальною, цивільною, адміністративною справою, факти, докази. Зміст судової промови: сукупність питань, які вирішує суд при розгляді кримінальних справ у суді першої інстанції, цивільних справ у суді першої інстанції, адміністративних справ, при розгляді справ у касаційному порядку. Завдання судової промови: забезпечити повне, всебічне, об’єктивне дослідження обставин справи; сприяти ухваленню законного, обґрунтованого і справедливого вироку; аргументовано вплинути на думку присутніх у залі судового засідання громадян тощо. Особливості судової промови: сувора процесуальна регламентованість; полемічність; спрямованість (до суду); попередня обумовленість змісту (справа, яку слухає суд); аргументованість і переконливість; оцінювальний характер промови; морально-правова спрямованість. Підготовка судової промови, її основні етапи: збір матеріалів, аналіз матеріалів, систематизація матеріалів, письмова підготовка промови. Збір матеріалів. Досудовий збір матеріалів: вивчення матеріалів справи (речових доказів, свідчень осіб, висновків експертизи тощо); поглиблене вивчення чинного законодавства, юридичної літератури з питань, що розглядатимуться на суді; аналіз матеріалів аналогічних справ; проведення необхідних консультацій, бесід; підбір ілюстративного матеріалу. Збір матеріалів під час судового слідства: фіксування окремих показань підсудного, свідків та ін., активна участь у дослідженні доказів тощо. Постановка питань як спосіб збирання матеріалів під час судового слідства. Класифікація питань за семантикою (коректні і некоректні), за функцією (з метою уточнення і з метою доповнення), за структурою (прості і складні), за відношенням до теми, що обговорюється (ті, що стосуються теми, і ті, що не стосуються теми), за ставленням до адресата (доброзичливі і недоброзичливі). Класифікація питань за ступенем зростання їх впливу (нейтральні, розподільчі, альтернативні, непрямого навіювання, неправдивого змісту). Вимоги до питань, що ставляться в процесі судочинства: однозначність, простота конструкції, лаконічність, належність до предмета розгляду, відсутність впливу тощо. Аналіз матеріалів (доказів і джерел їх отримання) з точки зору їх належності до даної справи; допустимості їх використання при розгляді справи (чи передбачено джерело доказу процесуальним законодавством, чи не було порушень закону при отриманні доказу); їх достовірності, достатності для вирішення справи. Відокремлення установлених фактів від сумнівних. Встановлення внутрішнього зв’язку подій. Погляд на факти і обставини з точки зору протилежної сторони. Систематизація матеріалів як вміння раціонально і переконливо розподілити докази в промові. Думки відомих ораторів, юристів про правильне розташування доказів (аргументів) у промові (Цицерон, Квінтіліан та ін.). Використання спеціальних прийомів при композиційній побудові судової промови: «ораторське поширення», повторення тощо. Письмова підготовка промови. Проблема обов’язковості/необов’язковості складання попереднього письмового тексту промови.
|