Народилася у м. Вінниця в родині музикантів. Батько – скрипаль, педагог. Мати – грала на альті. Закінчила Київське музичне училище та консерваторію.

Творча спадщина різноманітна. Це інструментальні твори, твори для музичного театру, оркестру та інструментів з оркестром, для духових інструментів, романси, хори, музика до драматичних вистав, фільмів, а також твори для дітей – збірник «Дзвінка пісня», в який увійшло 14 дитячих пісень, 2 зошити «Обробки пісень народів світу», «Музична абетка», збірка пісень на народні тексти.

 

Колодуб Лев Миколайович (1930) – український композитор, педагог.

Левко Колодуб народився у Києві. З дитинства виховувався у музичному середовищі. Мати – оперна співачка, бабуся – вчителька музики, найближчі родичі причетні до мистецтва, музики.

Левко Колодуб закінчив Харківську консерваторію, працював у Києві – викладав у консерваторії.

Левко Колодуб автор опер, балетів, музично-драматичних творів, оркестрової музики (зокрема 10-ти симфоній), концертів, окремих п’єс для всіх інструментів (для фортепіано – «Альбом для дітей»), солоспівів та хорових творів, музики для театру, кіно та радіопостановок. Його музика звучить як в Україні, так і широко в світі.

Коломієць Анатолій Панасович (1918-1997) – український композитор, педагог.

Народився Анатолій Панасович на Полтавщині. Навчався в Київській та Ташкентській консерваторіях. Викладав у Київському музичному училищі, консерваторії.

Анатолій Коломієць написав твори: балет, кантату, твори для оркестру, фортепіано, хори, обробки українських народних пісень.

Компанієць Зіновій Львович (1902-1987) – російський композитор.

Народився Зіновій Львович в Ростовській області в родині музиканта. Закінчив Московську консерваторію. Виступав як піаніст-ілюстратор, грав в оркестрах кінотеатрів.

Зіновій Львович створив ряд творів на фольклорному матеріалі. Виявляв тяжіння до масової пісні, переважно маршового характеру. Велике місце в творчості займає дитяча тематика.

Зіновій Компанієць – автор циклів пісень на слова А. Блока, С. Маршака, 4 дитячих опер, камерно-інструментальних творів, естрадних п’єс. Популярність здобув піснями.

 

Кос-Анатольський Анатолій Йосипович (1909-1983) – український композитор, педагог.

Народився в родині лікаря в містечку Коломия. Мальовниче Покуття славилося не лише розкішною природою, але й своїми піснями та неперевершеними коломийками. Мама часто усаджувала маленького сина біля роялю, грала й співала різні твори, а малий Анатолій зачаровано слухав. Згодом вона подарувала свій рояль сину, і він зберіг цей інструмент, незважаючи на матеріальні труднощі.

Навчаючись у гімназії, Анатолій Йосиповичстворив хор, почав записувати пісні. Найбільшим святом для нього було відвідування оперного театру, де виконувались опери В. А. Моцарта, Ж. Бізе. Закінчивши Львівську консерваторію, працював у музичному училищі, музично-драматичному театрі концертмейстером, викладачем Львівської консерваторії.

Писав твори (більш ніж 500) у різних музичних жанрах, зокрема: оперу, балети, оперету, симфонічні твори, інструментальні ансамблі, музику до театральних вистав та обробки народних пісень. Крім того Анатолій Кос-Анатольський є автором ряду концертів та популярних хорів, сольних пісень, романсів.

 

Косенко Віктор Степанович (1896-1938) – український композитор, піаніст, педагог.

Народився Віктор Степанович у Петербурзі. Він був дитиною-вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух «Патетичну сонату» Бетховена. Вищу музичну освіту Косенко одержав у Петербурзькій консерваторії.

Після закінчення консерваторії Косенко працював у музичних навчальних закладах Житомира і Києва, зокрема у Київській консерваторії. Багато виступав як піаніст у різних містах України. У вільні від виконавства та викладацької праці години Косенко створював музику.

Віктор Косенко залишив по собі десятки творів, які увійшли у золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них альбом дитячих п’єс – «24 дитячі п’єси для фортепіано», на якому зростало багато поколінь юних піаністів, фортепіанний концерт, завершений пізніше Л. Ревуцьким та Г. Майбородою, інструментальні ансамблі, хори, пісні, обробки народних пісень, музика до фільмів.

 

Красев Михайло Іванович (1897-1954) – російський композитор.

Михайло Красев народився у Москві. Вже з трирічного віку його стали вивозити на оперні та балетні постановки у Великий театр, що визначило його захоплення музично-театральними жанрами. З 8 років почав займатися музикою, котра тривала менше трьох років. Проте захоплення театром вилилося у спробу хлопчика складати оперу. У 10 років написав першу оперу-казку. У 15 років Михайло Красев складав, крім опер, романси, а також ряд фортепіанних п’єс. Став займатися теорією музики з видатними музикантами.

Поряд із творчістю Михайло Красев займався музичною роботою з дітьми (створення самодіяльного лялькового театру), вивченням музичного фольклору народів СРСР, записував народні пісні в Криму, Білорусії, на Кавказі. Композитор багато працював над створенням репертуару для художньої самодіяльності (видано понад 260 хорів).

Михайло Іванович написав ряд творів для дітей і став одним з основоположників жанру дитячої радянської музики. Йому належать 10 дитячих опер («Казка про мертву царівну і сім богатирів», «Маша і ведмідь», «Півник», «Теремок», «Муха-Цокотуха» та інші), хорові твори, велика кількість пісень для дітей, фортепіанні п’єси.

 

Кушпет Володимир Григорович (1948) – кобзар, лірник, бандурист, композитор і аранжувальник.

Народився Володимир Григорович у Смоленській області. Закінчив Київське музичне училище, Київську державну консерваторію. Викладав у вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва. Був одним із засновників відомого ансамблю «Кобза».

Володимир Кушпет майстерно виконує пісні на кобзі, лірі, торбані та бандурі. Він автор багатьох публікацій на кобзарську тематику та підручнику «Самовчитель гри на старосвітських музичних інструментах».

 

Левицький Іван Омелянович (1875-1938) – український композитор, скрипаль, хоровий диригент і педагог.

Народився Іван Левицький на Тернопільщині в родині вчителя. Навчався в Тернопільській гімназії, де грав у струнному ансамблі та співав у хорі. Склав державний екзамен на вчителя співу та музики середніх шкіл у Львові. Працював учителем співу та музики Тернопільської української гімназії. Згодом працював педагогом музики та диригентом учнівського хору в Українській жіночій семінарії у Львові, викладав у Вищому музичному інституті.

Іван Левицький був мобілізований до австрійської армії, поранений опинився у Відні, де працював педагогом на вчительських курсах. Найкраще виявився талант композитора в написанні інструментальних творів для скрипки, які досі використовуються як педагогічний репертуар у музичних школах.

Іван Левицький написав твори для голосу (пісні, романси), скрипки, хору. У рукопису залишились підручники з хорового, а також церковного співу.

 

Леонтович Микола Дмитрович (1877-1921) – український композитор, хоровий диригент, педагог.

Микола Леонтович народився у Вiнницькій області в родині сiльського священика. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на рiзних музичних iнструментах, був досить освіченою людиною. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила Миколі любов до української народної пісні. За сiмейними традицiями Миколу вiддали навчатися до духовної семiнарiї. У семiнарiї юнака передусiм приваблювали нотна грамота i хоровий спiв. Тут вiн вперше почав записувати народнi пiснi, спiвав у хорi. У цей перiод вiн наполегливо опанував гру на роялi й скрипцi, вивчав музичну лiтературу, знайомився з бiографiями видатних композиторiв.

Після закінчення духовної семінарії Леонтович працював народним учителем, створював хори і оркестри, влаштовував прилюдні концерти, займався педагогічною та композиторською діяльністю.

Основу музичної спадщини Леонтовича складають хорові мініатюри – обробки українських народних пісень, яких у нього понад 150. У творчості Леонтовича знайшли своє місце майже всі пісенні жанри. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Найкращими зразками його хорових обробок, побудованих на народно-пiсенному матерiалi, є незабутнi «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної», «Зашумiла лiщинонька», «Мала мати одну дочку», «Женчок-бренчок», «Тече вода». Цi та iншi обробки Леонтовича часто виконуються в концертах народних самодiяльних та професiйних хорiв.

 

Лепешко Володимир Флорович – український композитор, автор збірок дитячих пісень.

Володимир Флорович – колишній офіцер Тихоокеанського військового флоту. Відомий на Далекому Сході самодіяльний композитор-пісняр. Нині пенсіонер, ветеран Великої Вітчизняної війни. Після виходу на пенсію мешкає у селищі Первомайське Миколаївської області. Тривалий час працював вчителем музики у місцевій школі. Його пісенники для дошкільнят та учнів початкових класів виходять друком у різних видавництвах.

 

Лисенко Микола Віталійович (1842-1912) – український композитор, педагог.

Народився Микола Віталійович на Полтавщині. Батько композитора був полковником, мати походила з полтавського поміщицького роду. Вона говорила по-французьки і прекрасно грала на фортепіано. Саме мати помітила в Миколі здібності до музики і в п’ятирічному віці посадила його за інструмент. Для нього запросили вчительку, а з 7 років Микола вчився в музичних класах приватних пансіонів у Києві. Маленький Микола робив успіхи в музиці: у 9 років він написав елегантну польку, яку батько надрукував у Києві.

Загальну освіту продовжив у Харківській гімназії, де також навчався музиці. Музичну освіту вдосконалював у Лейпцізькій та Петербурзькій консерваторіях. Ще з студентських років записував і обробляв народні пісні.

Музична спадщина М. В. Лисенка дуже велика. Написав 11 опер (серед яких «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка»), три дитячі опери («Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна), понад три десятки хорових творів, різноманітні фортепіанні твори, романси, пісні, понад 600 обробок українських народних пісень.

 

Лобова Ольга Володимирівна – педагог, композитор.

Ольга Володимирівназакінчила Сумський державний педагогічний університет. Ольга Лобова – один з провідних фахівців України у галузі музичної освіти школярів. Вона є автором діючої в Україні державної програми «Музика» для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також низки друкованих праць, серед яких підручники («Музика» для 2, 3 і 4 класів), навчальні та методичні посібники, наукові статті у галузі дидактики і методики музичної освіти школярів.

Ольга Володимирівна керує науковою роботою аспірантів, курсовими та дипломними проектами, педагогічною практикою студентів; регулярно бере участь у роботі наукових конференцій, міського методичного об’єднання вчителів музики, творчо співпрацює з вчителями та науковцями різних областей України щодо підвищення ефективності музичної освіти школярів.

 

Львов-Компанієць Давид Львович (1918) – російський композитор.

Народився Давид Львович у Азербайджані. Навчався Львов-Компанієцьв музичному училищі ім. Гнесіних. Служив у духовому оркестрі Московського Червонопрапорного піхотного училища. Закінчив Московську консерваторію.

Львов-Компанієць – автор творів для симфонічного і духового оркестрів, для фортепіано, баяна, хору, естрадного ансамблю, пісень, збірників дитячих пісень, музики до кінофільмів, вистав.

Май Наталія – автор, композитор і виконавець української пісні.

Наталія Май народилася у місті Свердловськ Луганської області. Ще зовсім маленькою дівчинкою співала українські народні пісні разом з бабусею і мамою.

Після закінчення Полтавського музичного училища починає писати перші пісні. Пісні Наталії Май пронизані любов’ю до рідної землі, вони світлі, прості і по-дитячому добрі. А ще ці пісні піднімають настрій, лікують душу і дарують надію на краще.

У доробку Наталії Май більше 200 пісень. Багато з них стали всенародними. Їх з задоволенням слухають і співають як на заході так і на сході України.

М'ясков Костянтин Олександрович (1921-2000) – український композитор і баяніст.

Народився Костянтин Олександровичу Полтаві. Закінчив Київську консерваторію. Працював баяністом-концертмейстером ансамблю Харківського військового округу (виступав на фронтах Другої світової війни), солістом Донецької обласної філармонії, солістом республіканської філармонії у Києві.

М’ясков Костянтин Олександрович– автор оперети, інструментальних творів, близько 100 популярних пісень, пісень для дітей (понад 200), обробок українських народних пісень, музичних комедій, музики до кінофільмів.