Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці

Нерідко у студентів-практикантів викликає труднощі організація опитування учнів. Навчальний матеріал уроку музики засвоюється в основному на уроці, у зв’язку з чим опитування, оцінювання знань і навичок дещо відрізняється від інших видів навчальної роботи. Враховуючи комплексність поняття музикальності, варто дати можливість учневі виявити себе в різних видах музичної діяльності і опитування проводити на кожному етапі уроку. Учитель повинен побудувати роботу так, щоб учні брали активну участь упродовж усього уроку. Учитель контролює діяльність дітей, а наприкінці оголошує оцінки.

Уміння оцінювати справляє великий вплив на мотивацію учіння школярів, їхню активність у навчальній роботі, моральні риси особистості.

Головне призначення оцінки в тому, щоб викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять.

Студенту-практиканту треба пам’ятати, що не можна переносити практику оцінювання учня на уроках з точних наук на уроки музики, бо про музику як живе мистецтво правильних відповідей учнів на одне й те ж запитання вчителя може виявитися багато, адже вони випливають із безпосередніх вражень і переконань учнів, їх життєвого й художнього досвіду.

На перший план висувається оцінка активності, самостійності, старанності й емоційного відгуку дітей на музику. Що стосується знань, то на чільне місце ставляться ті, що свідчать про засвоєння учнем основної теми чверті.

Гуманний учитель повинен у кожній дитині помітити і заохотити щось позитивне: в одних – правильне, виразне виконання пісні, в інших – уміння уважно слухати музику й розповідати про неї, у третіх – чітке виконання ритмічної вправи тощо. Навіть коли учень фальшиво співає, але при цьому активний, виявляє старанність, йому завжди можна поставити високу оцінку для заохочення.

Крім словесних оцінок, студент-практикант може використати й позначення-символи цікавих відповідей і вручати дітям протягом уроку:

Така система оцінок має певні переваги. Позначення-символи однакові за значенням: вони є заохочувальними, і, одержавши їх, діти не переживають негативних емоцій, як за традиційною формою оцінювання. Крім того, вона дає змогу диференційовано підходити до учнів: ті з них, хто неодноразово виявив себе протягом уроку, можуть одержати кілька оцінних позначень, а хто відповів невдало або був неуважний, не заслуговує на відзначення. Це – додатковий стимул для учнів, що активізує увагу й старанність. На основі позначень, одержаних школярами, учитель виставляє відмінні або добрі оцінки.

Таку систему оцінок із застосуванням символів можна також використовувати для фіксування успіхів школярів під час проведення змагань між рядами, між хлопчиками та дівчатами.

Щоб правильно оцінити результати навчальної діяльності учнів на уроці музики, студенту-практиканту необхідно скористатися критеріями оцінювання у Додатку 9.