Роль постійних комісій місцевих рад у нормотворчому процесі

Постійні комісії є органами ради, що обираються з числа її де­путатів, для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рі­шень ради, її виконавчого комітету. Правову основу організації та діяльності постійних комісій місцевих рад становлять норми Кон­ституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», а також інших за­конів, що зачіпають окремі аспекти функціонування цих органів, та локальні правові акти. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регла­ментом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо реалізації повноважень ради в здійсненні де­

' Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяль­ності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV // Відом. Верхов. Ради. - 2004. - № 9. - Ст. 79.

^[1] Проблеми функціонування місцевих рад та їх виконавчих органів [Текст]: монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; Тацій В. Я. [та ін.]; за ред. Ю. М. Тодики. -X.: Право, 2009. - С. 514.

ржавної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради. Функції і компетенція постійних комісій мають похідний характер від функцій і компетенції відповідної місцевої ради, ос­кільки орган влади не може надати своїм структурним підрозділам більше повноважень, ніж має сам.

Різноманітність та складність питань, віднесених до компетен­ції місцевих рад, необхідність прийняття узгоджених рішень, які відповідають вимогам законодавства, правилам нормотворчої тех­ніки й інтересам територіальної громади, зумовлює необхідність їх детального аналізу та опрацювання. За дорученням ради або за власною ініціативою постійні комісії попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного й культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вив­чають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питан­ня, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки із цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. У разі необхідності постійні комісії забезпечують публікацію в місцевих засобах масової інформації проектів рішень місцевої ради, організують їх широке обговорен­ня; за дорученням ради проводять аналіз доручень виборців із пи­тань, віднесених до відання постійної комісії, розробляють пропо­зиції щодо їх реалізації, здійснюють й інші повноваження.

Нормотворча форма діяльності постійних комісій місцевих рад пов'язана з установленням, зміною або скасуванням нормативних приписів, зміст яких може мати внутрішньоорганізаційну спрямо­ваність або бути пов'язаним із нормотворчістю представницького органу місцевого самоврядування. Внутрішньоорганізаційна фор­ма роботи пов'язана з визначенням найбільш ефективних, опти­мальних шляхів організації діяльності постійних комісій, упоряд­куванням роботи самої комісії, її членів, структурних підрозділів. У зв'язку із цим постійними комісіями затверджуються положення про підкомісії, підготовчі комісії та робочі групи, встановлюється порядок надання висновків і рекомендацій, ведення діловодства, приймаються інші рішення внутрішньоорганізаційного характеру. Здійснюючи нормопроектувальну функцію, постійні комісії висту­пають, поряд з іншими суб'єктами, ініціаторами та розробниками

проектів актів місцевої ради - положень, правил, концепцій, прог­рам тощо. Крім того, в межах цієї форми діяльності комісії можуть надавати рекомендації нормативного харіктеру, наприклад, із пи­тань поліпшення роботи виконавчих органів місцевих рад щодо організації прийому громадян, розгляду їх звернень, реалізаціїтих чи інших процедур (спрощення порядку надання об'єктів кому­нальної власності в оренду, підготовки документів для їх прива­тизації) тощо¹.

Постійна комісія з вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії та робочі групи із залу­ченням представників громадськості, вчених і спеціалістів. У по­рядку, визначеному законом, постійні комісії мають право з пи­тань, які належать до їх відання, отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні матеріали й документи. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за до­рученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної в місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розгля­датися постійними комісіями спільно.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії го­тують висновки і рекомендації, які приймаються більшістю голо­сів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем ко­місії. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних пос­тійних комісій.

Важливою передумовою ефективності рішень, що приймаються органами місцевого самоврядування, є їх висока юридико-техніч- на якість, суворе дотримання встановленої процедури прийняття. Це зумовлює необхідність послідовного й точного застосування правил нормотворчої техніки з метою створення найбільш адек­ватних за формою, досконалих за структурою, змістом і викладом нормативно-правових актів, що були б узгоджені з чинною сис­

^[1] Проблеми функціонування місцевих рад та їх виконавчих органів [Текст]: монографія / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; Тацій В. Я. [та ін.]; за ред. Ю. М. Тодики. - X.: Право, 2009. - С. 439.

темою законодавства і сприяли ефективному вирішенню питань, віднесених до відання місцевого самоврядування.

Для розв'язання цих завдань видається необхідним прийняття місцевими радами положення про порядок підготовки та затверд­ження актів радою та її виконавчими органами, яке, зокрема, має шзначати: а) види актів (у яких випадках приймаються акти нор­мативного характеру, а в яких - індивідуального); б) принципи нормотворчої діяльності (обов'язковість, відкритість, загальна до­ступність актів), правова основа актів органів місцевого самовря­дування; в) суб'єктів права нормотворчої ініціативи; г) плануван­ня нормотворчої діяльності; ґ) порядок узгодження і попереднього розгляду проектів актів (у тому числі за участю населення); д) по­рядок прийняття актів та набуття ними чинності; е) процедуру оп­рилюднення актів; є) порядок здійснення контролю за виконанням актів; ж) порядок тлумачення актів; з) порядок систематизації, об­ліку та зберігання актів місцевого самоврядування.