Права комунальної власності. Об'єкти комунальної власності

Право комунальної власності в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначається як право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого само­врядування.

Для аналізу права комунальної власності насамперед слід звернутися до норм Конституції України, яка закріплює, що ма­теріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є ру­хоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 142)'. Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України ру­хомими речами є такі, які можна вільно переміщувати в просторі². Більш детальне визначення закріплено в ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 лис­топада 2003 року N 1255-ІУ: «рухоме майно» - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки³. Термін «нерухоме майно» на

' Конституція України від 28.06.96 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. -№ 30. - Ст. 141.

^[1] Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

^[1] Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2004. - № 11. - Ст. 140.

законодавчому рівні закріплювався неодноразово, наприклад у За­коні України «Про іпотеку» під нерухомим майном (нерухомістю) розуміють: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на зе­мельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна та судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти'. Подіб­не визначення закріплене і в ст. 181 Цивільного кодексу України, різниця лише в тому, що згідно з кодексом режим нерухомої речі може бути поширений законом не лише на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також і на інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Відповід­но до ч. З ст. 66 Господарського кодексу України цілісний майно­вий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод². У Законі України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» не­рухоме майно - будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незаверше­ного будівництва, приміщення³. Наведені визначення «рухомого і нерухомого майна» можна застосовувати і для характеристики матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, однак необхідно враховувати, що часто терміни не мають універсально­го характеру, а застосовуються лише для цілей окремих законів. У законі про комунальну власність слід дати визначення термінів «рухоме майно» і «нерухоме майно», які б застосовувалися для ре­гулювання відносин у сфері місцевого самоврядування.

Матеріальною основою місцевого самоврядування є земля, яка знаходиться у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах (ст. 142) ⁴. Суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження землею регулюються Земельним

^[1] Про іпотеку: Закон України II Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 38. -Ст. 313.

^[1] Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відом. Верхов. Ради Ук­раїни. - 2003. - № 18-22. - Ст. 144.

^[1] Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 34. - Ст. 228.

^[1] Конституція України від 28.06.96 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

кодексом України¹. У комунальній власності перебувають усі зем­лі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розта­шовані об'єкти комунальної власності. У комунальній власності можуть бути землі резервного, природно-заповідного, лісового, водного фонду, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурно- го призначення, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетич­ної системи, оборони. Підставами виникнення права комунальної власності на землю можуть бути: а) набуття територіальними гро­мадами права власності на земельні ділянки за цивільно-правови­ми угодами; б) передача земельних ділянок державної власності в комунальну власність; в) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб; г) добровільна відмова власника земельної ділянки від прав на неї на користь територіальної гро­мади села, селища чи міста; ґ) розмежування земель державної та комунальної власності.

Матеріальною основою місцевого самоврядування є також при­родні ресурси. Згідно із чинним законодавством України ресурси поділяються на такі види: а) мінеральні й інші неживі ресурси морського дна та його надр²; б) природні рослинні'; в) природні енергетичні; г) біологічні; ґ) рекреаційні⁴; е) ресурси корисних копалин і компонентів. Природні ресурси України є власністю її народу, від його імені в межах, визначених Конституцією, права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а це у свою чергу є підставою для їхнього поді­лу на два види - загальнодержавного і місцевого значення. Виз­

' Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. // Відом. Верхов. Ради Ук­раїни. - 2002. - № 3^.- Ст. 27.

^[1] Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року: Закон України від 03.06.99 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - № 31. - Ст. 254.

^[1] Про рослинний світ: Закон України від 09.04.99р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. -№ 22-23. - Ст. 198.

^[1] Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів: Закон України від 22.03.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2001. - № 28. - Ст. 135.

начення природних ресурсів місцевого значення законодавцем здійснюється за залишковим принципом, тобто це всі природні ресурси, що не віднесені законодавством України до природних ресурсів загальнодержавного значення. У зв'язку із цим необхідно навести перелік природних ресурсів загальнодержавного значен­ня: а) територіальні та внутрішні морські води; б) природні ресур­си континентального шельфу та виключної (морської") економіч­ної зони; в) атмосферне повітря; г) підземні води; ґ) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більш як однієї області; д) лісові ресурси державного значення; е) природні ресурси в межах територій та об'єктів природно-заповідного фон­ду загальнодержавного значення; є) дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континен­тального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які поширюється дія Закону України «Про тваринний світ» і які перебувають у державній власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому законо­давством порядку набуті в комунальну або приватну власність і визнані об'єктами загальнодержавного значення; ж) корисні копа­лини, за винятком загальнопоширених, та інші природні ресурси, віднесені до ресурсів загальнодержавного значення законодавс­твом України'. Відсутність чіткого поділу природних ресурсів на загальнодержавні і місцеві стримує розвиток матеріальної основи місцевого самоврядування.

Конституційні приписи отримали подальшу деталізацію в За­коні України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким ус­тановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і не­рухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, закла­ди культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права кому-

¹ Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.91 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

нальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч. 1 ст. 60).

Законодавство постійно оновлюється, тому уникнути ситуацій, коли один закон не відповідає положенням іншого, дуже складно Детально визначивши в законодавстві про місцеве самоврядуван­ня види підприємств, установ, організацій, які можуть бути в ко­мунальній власності, парламент із самого початку створив умови для виникнення суперечностей. Так, деякі положення Закону Ук­раїни «Про місцеве самоврядування в Україні» суперечать нормам пізніше прийнятих законів і кодексів, і це стримує розвиток місце­вого самоврядування і його матеріально-фінансової основи.