РЕЖИМИ РОБОТИ ЛІНІЇ БЕЗ ВТРАТ. СТОЯЧІ ХВИЛІ
Дослідимо закон розподілу діючих значень напруги та струму вздовж лінії без втрат. З цією метою скористуємось рівняннями лінії (1.13) та (1.34) у комплексній та гіперболічній формах. Прийнявши в (1.13) уявний коефіцієнт розповсюдження g=jb=j2p/l, отримаємо для будь-якої точки лінії на відстані x' від кінця: (1.38) Вхідний в ці рівняння коефіцієнт відбивання подає собою в загальному випадку комплексну величину. Вирази (1.38) наочно свідчать про те, що комплексна напруга в будь-якій точці х1 складається з падаючої та відбитої хвиль напруги, амплітуди яких знаходяться в співвідношенні1:| n2|; в свою чергу комплексний струм рівний різниці падачої та відбитої хвиль струму з тим же співвідношенням амплітуд. Точкам x'=kl/ 2 (k - ціле число), що задовольняють умові (1.39) Відповідає максимальне діюче значення U, бо при цьому фази падаючої та відбитої хвиль напруги співпадають. На відстані l/4 від цих точок падаюча та відбита хвилі виявляються у протифазі й діюче значення напруги має мінімум. При цьому задовольняється умова (1.40) Координати максимумів та мінімумівнапруги, що є багатозначними функціями n2 і l, не залежать від часу, вони залишаються на одному і тому же місці; мінімумнапругирозташується посередині між двома сусідніми максимумаминапруги, причому відстань між найближчими максимумами (або мінімумами) складає l/2. Таким чином, крива діючих значень напруги вздовж лінії без втрат подає хвилеподібну криву, максимуми та мінімуми якої чередуються (рис. 11, б та г). Рис.11 Діючі значення напруги та струму вздовж лінії без втрат.
Аналогічні міркування наводять до висновку, що й крива діючих значень струму вздовж лінії без втрат подає хвилеподібну криву, зміщенну відносно кривої діючих значень напруги на чверть довжини хвилі. Місце максимумів напруги співпадають з місцем мінімумів струму, й, навпаки, мінімуминапруги співпадають з максимумами струма . За відсутності відбитої хвилі (n2 =0) діючі значеннянапруги таструма вздовж лінії без втрат не змінюються. Чим більше наближається коефіцієнт відображення½ n2 ½ до одиниці, тих більше різняться максимуми і мінімуминапруги (або струма ). При½ n2 ½=1, т. ч. при рівності амплітуд прямої та зворотної хвиль, в лінії встановлюються стоячі хвилі напруги та струму. Криві діючих значеньнапруги іструма вздовж лінії подають собою в цьому випадку «випрямлені» синусоїди; на лінії утворяться вузли, т. ч. точки, в якихнапруга таструм дорівнюють нулю, і пучності т. ч. точки, в якихнапруга абострум максимальні. Вузли напруги співпадають з пучностями струму і, навпаки, вузли струму співпадають з пучностями напруги. Відповідно вузли (або пучності) напруги та струму зсунуті на чверть довжини вільні відносно друг друга. На підставі наведеного вище виразу для коефіцієнту відбивання n2 можна укласти, що умова½ n2=1 ½ здійснюється у трьох випадках: при Z2 =¥(холостий хід), Z2 =0 (коротке замикання) і Z2 =jх (реактивне навантаження). Цим умовам відповідають стоячі хвилі, що виникають в лінії без втрат. Розподіл діючих значень напруги та струму вздовж лінії для холостого ходу і короткого замикання ілюструється на рис. 11. а і д. Для порівняння на рис. 11 показаний розподіл напруги та струму для других режимів роботи лінії. При активному навантаженні Z2 = r2 = 3Zв, n2 =0.5 (випадок б) максимуми і мінімуминапруги таструму співпадають по свойому місцеположенню з аналогічними значеннями для режиму холостого ходу, при активному навантаженні Z2 = r2 = Zв /3, n2 =-0.5 (випадок г) максимуми і мінімуми розміщені так же, як при короткому замиканні; при погодженому навантаженні Z2 = r2 = Zв, n2 =0.5 (випадок а) кривінапруги таструму зображаються прямими, паралельними осі абсцис. Стоячі хвилі легко досліджуються з допомогою рівнянь (1.34) ліній без втрат. При холостому ході (I2 =0) (1.41) Вузли напруги знаходяться в точках, для яких або звідки . Пучності напруги знаходяться в точках, для яких або звідки . Розімкнений кінець лінії співпадає з вузлом струму та пучністю напруги (рис 11, а). Як видно з (1.41), струм випереджає по фазі напругу на 900, коли sin (2х'p/l) і cos (2х'p/l) мають однаковий знак (0£ x'£l/4;l/2£ x'£ 3l/4 і т. д.), і відстає на 900 від напруги, коли знаки sin (2х'p/l) і cos (2х'p/l) різні (l/4£ x'£l/2; 3l/4£ x)'£l Вхідний опір розімкненої лінії без втрат (1.42) т. ч. число реактивне, і характер його визначається довжиною лінії та частотою (або довжиною хвилі). Зміна абсолютного значення і характеру вхідного опору в залежності від довжини лінії показана на рис.12. Від х=0 до х=l/4, від х=l/2 до х=3l/4 і т. д. лінія подає собою ємнісний опір, а від х=l/4 до х=l/2, від х=Зl/4 до х=l і т. д. - індуктивний опір. При х=0,l/2,l і т. д. лінія може бути представлена паралельним резонансним контуром, а при х=l/4, 3l/4, 5l/4 і т. д. - послідовним резонансним контуром. Рис. 12
При короткому замиканні, поклавши в (1.34) , отримаємо: (1.43) На замкнутому кінці лінії x'=0 і в точках, усунених від нього на ціле число півхвиль x'=kl/2, знаходяться вузли напруги і пучності струму, а в точках, усунених від кінця на непарне число чвертей хвиль x'=(2k+1)l/2 знаходяться пучності напруги та вузли струму (рис.11, д). Як видно з (1.43), струм відстає по фазі від напруги на 900, коли sin(2х'p/l) і cos(2х'p/l) мають однакові знаки (0£ x'£l/4;l/2£ x'£ 3l/4 і т. д.), і випереджає на 900 напругу, коли знаки sin(2х'p/l) і cos(2х'p/l) різні (l/4£ x'£l/2, 3l/4£ x'£l і т. д.). Вхідний опір короткозамкненої лінії без втрат (1.44) також чисто реактивне і в залежності від довжини лінії і частоти може бути індуктивним або ємнісним. Зміна вхідного опору в залежності від довжини короткозамкненої лінії показана на рис.13. Рис. 13
З нього видно, що від х=0 до х=l/4, від х =l /2 до х=Зl/4 і т. д. лінія подає собою індуктивний опір, а від х=l/4 до х=l/2, від х=3l/4 до х=l і т д. - ємнісний опір. При х=0,l/2;l і т. д. лінія може бути замінена послідовним резонансним контуром, а при х=l/4, 3l/4, 5l/4 і т. д. - паралельним резонансним контуром. Для одержання лінії, погодженої з навантаженням, необхідно вмикати індуктивні або ємнісні елементи паралельно і послідовно приймачу. В якості такого елемента при високих частотах може служити короткозамкнена або розімкнена лінія без втрат. Довжину розімкненої лінії без втрат х можна визначити при заданому Хc з формули Цю ж довжину х можна знайти і з кривої Zx наведеної на рис.12, якщо побудова виконана достатньо точно. Довжину короткозамкненої лінії без втрат х можна визначити пpи заданому XL з формули Довжину х можна також знайти прямо з кривої Zk., наведеної на рис.13. При чисто реактивному опорі навантаження в лінія також будуть стоячі хвилі. Дійсно, як було щойно показане, ємнісний та індуктивний елементи можуть бути замінені відрізками розімкненої чи короткозамкненої лінії. Отже, лінія з реактивним опором навантаження не відрізняється від розімкненої чи короткозамкненої лінії більшої довжини. Тільки в кінці лінії з реактивним опором навантаження не буде ні пучності, ні вузла струму чи напруги (рис. 14).
Рис. 14
Припустимо тепер, що у лінії без втрат активний опір навантаження Zн=rн. Позначивши Zв/rн = К і підставив у вираз (1.34), після простих перетворень отримаємо і при У цих рівняннях напруга та струм представлені сумами двох доданків. Перше з них - біжуча хвиля, а друге - стояча хвиля. Таким чином, якщо лінія не погоджена з навантаженням (К¹ 1), то напруга і струм в лінії можна представити сумою біжучих та стоячих хвиль. Чим сильніше К відрізняється від одиниці в ту чи іншу сторону, тим різче виявляються стоячі хвилі. При К=0 (холостий хід) і К =¥ (коротке замикання) в лінії спостерігаються тільки стоячі хвилі. Чим ближче К до одиниці, тих різче проявляються бегучі хвилі. Стоячі хвилі будуть відсутні при К=1 чи rн=Zв, т. ч. при погодженому навантаженні. Слідує зазначити, що наявність хоч би найменших втрат в лініях приводить до того, що діючі значеннянапруга таструм не знижуються до нуля, а сягають деяких мінімальних значень у точках, відповідних вузлам. Для кількісної оцінки ступеню погодження лінії з навантаженням використовується коефіцієнт біжучої хвилі, під яким розуміється відношення мінімуму в кривій розподілунапруги чиструму до максимуму тієї ж величини: У реальних умовах коефіцієнт бегучої хвилі звичайно не нижче 0.5 - 0.6. Криву розподілу діючих значень напруги вздовж лінії використовують на практиці для виміру довжини хвилі чи частоти. Довжина хвилі визначається подвійною відстанню між сусідніми максимумами або мінімумами кривої розподілу, а частота обчислюється по довжині хвилі.
|