Студопедия — Юрій Іванович
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Юрій Іванович






(р. н. 1948)

Український політик, Прем’єр-міністром України з 22 вересня 2005 р. по 4 серпня 2006 р. (в.о. Прем’єр-міністра з 8 вересня 2005 р. – 22 вересня 2005 р.).

Народився 23 серпня 1948 р. у с. Белькачі Учурського р-ну, Якутська АССР, Росія.

У 1967 р. закінчив Київський будівельний технікум, у 1973 р. – Київський інститут народного господарства, у 1983 р. – аспірантуру Науково-дослідного економічного інституту Держплану УРСР. З 2002 р. – професор Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

З 08.1967 р. – майстер, з 07.1970 р. – начальник цеху, з 08.1972 р. – головний інженер, з 05.1974 – директор заводу залізобетонних виробів тресту “Київміськбуд-4” Головкиївміськбуду. З 04.1977 р. по 03.1978 р. – заступник керівника з виробництва тресту “Буддеталь” Головкиївміськбуду. З 03.1978 р. по 05.1985 р. – керівник тресту “Київміськбудкомплект” Головкиївміськбуду. З 05.1985 р. по 08.1988 р. – керівник тресту “Буддеталь” Головкиївміськбуду. З 08.1988 р. по 09.1991 р. – заступник начальника з економічних питань Головкиївміськбуду.

З 1990 р. – кандидат в депутати Київради. На той час – заступник начальника Київміськбуду. З 09.1991 р. по 04.1992 р. – завідувач відділу Державної економічної ради КМ України. З 04. по 11.1992 р. – заступник голови Колегії з питань економічної політики Державної думи України. З 11.1992 р. по 08.1993 р. – заступник глави – голова Департаменту економічних реформ та регіональних програм Київської міськдержадміністрації.

З 08.1993 р. по 08.1994 р. – заступник Міністра економіки України. З 20.09.1994 р. по 02.1997 р. – голова Фонду державного майна України. З 02. по 07.1997 р. – Міністр економіки України. З 07.1997 р. по 04.1998 р. – Голова Державного комітету України з питань розвитку підприємництва. Народний депутат України 3 скликання з 03.1998 р. по 02.2000 р. На час виборів: голова Державного комітету України з питань розвитку підприємництва, член НДП. Член фракції НДП (з 05.1998 р., уповноваж. представник з 05.1999 р.); заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з 07.1998 р.). Склав повноваження 22.02.2000 р.

З 30.12.1999 р. по 29.05.2001 р. – Перший віце-прем'єр-міністр України; голова Урядового комітету економічного розвитку (з 17.02.2000 р.); заступник голови Координаційної ради з питань політики фінансового сектору (з 11.2000 р.); голова Міжвідомчої комісії з реалізації реформи житлово-комунального господарства (з 12.2000 р.). З 06. по 11.2001 р. – перший заступник голови – керівник Головного управління організаційної і кадрової роботи та взаємодії з регіонами Адміністрації Президента України. Представник КМ України в ВР України (з 06.1999 р. по 01.2000 р.); голова Національної ради з питань статистики при Президентові України (з 02. по 07.2000 р.). Уповноважений Президента України з питань адміністративної реформи (з 07.2001 р. по 04.2002 р.). З 1998 р. – президент Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України. Член наглядової ради Міжнародного фонду сприяння мистецтву. Був членом Ради з питань економічної реформи при Президентові України (з 12.1994 р.); членом Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президенті України (з 03.1995 р.); членом Валютно-кредитної ради КМ України (з 09.1995 р. по 01.1998 р.); членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (з 07. по 08.1997 р.); членом Вищої економічної ради Президента України (з 07.1997 р. по 11.2001 р.); членом Експертної ради підприємців (з 02.1998 р.).

Член політвиконкому і Політради НДП (з 02.1996 р. по 09.2000 р.). Заступник керівника центрального штабу Виборчого блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” (з 11.2001 р. по 2002). Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. від блоку В.Ющенка “Наша Україна”. На час виборів: уповноважений Президента України з питань адміністративної реформи, безпартійний. Державний службовець 1-го рангу (07.2001 р.). З квітня 2005 р. – голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

З 8 по 22 вересня 2005 р. – виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України. З 22 вересня 2005 р. по 4 серпня 2006 р. – Прем’єр-міністр України.

Народний депутат України 5-го скликання квітень 2006 – червень 2007 р. від Блоку “Наша Україна”, № 1 в списку. Член Комітету з питань науки і освіти (з липня 2006), член фракції Блоку “Наша Україна” (з квітня 2006); 1-й заступник голови НСНУ (з березня 2007); член Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з липня 2005). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007 р.

18 грудня 2007 р. – 5 червня 2009 р. – міністр оборони України. Червень 2009 р. – лютий 2010 р. – перший заступник голови Секретаріату Президента України.

Нагороджений орденом “Знак Пошани”, Грамота Президії ВР УРСР, Почесною грамотою КМ України (06.2001 р.).







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 391. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Характерные черты официально-делового стиля Наиболее характерными чертами официально-делового стиля являются: • лаконичность...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Педагогическая структура процесса социализации Характеризуя социализацию как педагогический процессе, следует рассмотреть ее основные компоненты: цель, содержание, средства, функции субъекта и объекта...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Типовые ситуационные задачи. Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт. ст. Влияние психоэмоциональных факторов отсутствует. Колебаний АД практически нет. Головной боли нет. Нормализовать...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия