20. 20. Основними завданнями корекційного навчання в підготовчій групі для дітей з ФФНР в дитячому саду є:
Основними завданнями корекційного навчання в підготовчій групі для дітей з ФФНР в дитячому саду є:
1) формування звуковимови;
2) розвиток фонематичного сприйняття;
3) підготовка до навчання грамоті і засвоєння грамоти в обсязі, передбаченої програмою для першого класу загальноосвітньої школи.
Курс корекційного навчання розрахований на десять місяців (вересень - червень). У його основі лежить розвиток пізнавальної діяльності у зв'язку з активним наглядом. У дітей розвивається увага до мови, здатність до узагальнень у сфері мовних фактів. У загальному вигляді рішення поставлених завдань зводиться до наступного. У першу чергу, за допомогою спеціальних прийомів логопед виправляє вимова звуків або уточнює їх артикуляцію [16].
Засвоєння і закріплення артикуляційних навичок на основі усвідомленого контролю за власними кинестетическими і слуховими відчуттями на всіх етапах навчання поєднується з розвитком фонематичного сприйняття, тобто з вправами в розрізненні поставлених або уточнених у вимові звуків на слух, а також з розвитком слухової пам'яті.
Розвиток артикуляційних навичок і фонематичного сприйняття відбувається одночасно з розвитком аналізу і синтезу звукового складу мови. Вправи ж у звуковому аналізі та синтезі, в свою чергу, сприяє усвідомленому оволодінню вимовою звуків мови. Таким чином, вправи на аналіз і синтез звукового складу мови допомагають вирішити два завдання - нормалізувати процес фонемообразования і підготувати дітей до засвоєння грамоти.
Мовний матеріал для занять підбирається з урахуванням перерахованих завдань, тобто в процесі розвитку звуковимови одночасно і на тому ж звуковому матеріалі плануються вправи в аналізі та синтезі звукового складу слів, а на більш пізніх етапах навчання - читання і писання.
Враховуючи зустрічається у дітей даної групи деяку затримку лексико-граматичного розвитку, в системі корекційного навчання передбачаються вправи, спрямовані на розширення і уточнення словника і на виховання зв'язковий, граматично правильного мовлення. Матеріал, на якому будуються ці вправи, підбирається із знайомих дітям слів, в звуковий склад яких входять виправлені або уточнені звуки в стадії закріплення.
До кінця навчання діти повинні правильно вимовляти і розрізняти всі фонеми рідної мови, володіти навичками усвідомленого звукового аналізу та синтезу слів різної складової структури, вміти читати і писати слова, пропозиції і невеликі тексти.
Система навчання дітей дошкільного віку з ФФНР включає корекцію звуковимови, формування фонематичного сприйняття, підготовку до навчання грамоті (Г. А. Каші, Т. Б. Філічева, Г. В. Туманова).
Корекційне навчання також передбачає оволодіння дитиною на даному віковому етапі певним колом знань про навколишній і відповідним об'ємом словника. Логопед і вихователь, здійснюючи корекційне навчанняспільно, повинні враховувати закономірності процесу оволодіння звуковий стороною мови в нормі.
21.У коррекционном навчанні можна виділити три розділи [5]:
I розділ роботи - артикуляторной (підготовчий) передбачає уточнення артикуляторной основи збережених і легких в артикуляції звуків: [а], [о], [у], [е], [и], [м], [м `], [н ], [н `], [п], [п`], [т], [к], [к `], [х], [х`], [ф], [ф `], [в], [в `], [й], [б`], [д], [р], [г `] з метою розвитку фонематичного сприйняття і звукового аналізу. Ці звуки в мовному потоці дітьми вимовляються непевний, з млявою артикуляцією, змішуються між собою ([к] - [х], [в] - [б] тощо) або є заступниками відсутніх звуків, що свідчить про незавершеність процесу фонемообразования.
Заняття з уточнення артикуляції, розвитку фонематичного сприйняття та підготовки дітей до аналізу і синтезу звукового складу слова проводяться логопедом на фронтальних заняттях і обов'язково на звуках, правильно вимовних усіма дітьми групи. Потім логопед в певній послідовності включає фронтальні заняття поставлені до цього часу виправлені звуки.
II розділ роботи - дифференцировочной, в якому виділяються 2 етапи.
На першому етапі диференціації кожен правильно вимовний звук порівнюється на слух з усіма артикуляційно або акустично близькими звуками. Велика увага приділяється уточненню диференціації голосних звуків, від чіткості вимови яких, перш за все, залежить виразність мови і аналіз звукослогового складу слова.
Після засвоєння артикуляції другого з пари взаємозамінних у мові звуків диференціації.
III розділ роботи - формування звукового аналізу та синтезу полягає в наступному:
1. Формування понять і оволодіння термінами, їх позначають: слово, речення, склад, звук, приголосний та голосний, глухий і дзвінкий, твердий і м'який звуки.
2. Формування уявлення про лінійної послідовності звуків у слові і про кількість звуків у слові.
3. На підставі уточнених вимовних навичок артикуляції голосних звуків [у], [а], [і] отрабативается найбільш легка форма аналізу - виділення першого голосного звуку з початку слова.
4. Формування вміння ділити слова на склади. Використовуючи зорову опору - схему, де довгою рисою позначається слово, короткою - стиль; формування вміння робити складової аналіз слова.
5. Аналіз і синтез зворотного складу типу [ап].
6. Уточнення артикуляції приголосних звуків. Виділення останнього приголосного в слові типу суп.
7. Виділення початкових приголосних у словах типу сік.
8. Виділення ударних голосних з положення після приголосних у словах типу сом.
9. Аналіз і синтез прямого складу типу [са].
10. Повний звукослоговой аналіз і синтез односкладових слів з 3 звуків типу сом і двоскладових типу зуби з опорою на схеми, де позначаються і склади, і звуки.
11. Повний звукослоговой аналіз і синтез слів зі збігом приголосних у складі односкладових слів типу стіл, стілець, двоскладових з закритим стилем типу кішка, трискладових типу панама, вимова яких не розходиться з написанням.
12. Перетворення слів шляхом заміни окремих звуків: сік - сук.
13. Знайомство з буквами, об'єднання букв у склади і слова.
14. Повний слого-звуко-буквений аналіз слів.
22.Які посадові обов’язки вчителя логопеда навчального закладу?