Формування соціокультурної компетенції на уроках іноземної мови

 

Розвиток здатності і готовності учнів до здійснення комунікації на міжкультурному рівні передбачає формування в них мовної, мовленнєвої і соціокультурної компетенцій. Повноцінна комунікація - адекватне взаєморозуміння двох учасників комунікативного акту - неможлива без знання реалій країни, без обізнаності комунікантів із дійсністю як у своій країні, так і в країні, мова якої вивчається. Звідси загальноприйнятий нині висновок про необхідність глибоко знати специфіку суспільного і культурного життя країни, мова якої вивчається, і тим самим про необхідність лінгвокраїнознавчого (інтеркультурного, кросскультурного, лінгвокультурного) підходу у навчанні іноземних мов. У деяких методичних школах цей підхід проголошується провідним методичним принципом навчання ІМ (Ю.І.Пассов, В.В.Сафонова), який вимагає культуросообразної моделі навчання мови.

Згідно з лінгвокраїнознавчим підходом процес навчання ІМ будується як процес пізнання учнями іншої культури, відбувається зміщення акцентів у навчанні з розвитку виключно мовленнєвих вмінь на формування соціокультурної компетенції (СКК). Отже, СКК є обов’язковим складником іншомовної комунікативної компетенції і компонентом змісту навчання ІМ у загальноосвітніх навчальних закладах.

Соціокультурна компетенція – це “знання правил і соціальних норм поведінки носіїв мови, традицій, історії, культури та соціальної системи країни, мова якої вивчається” (С.Ю.Ніколаєва//ІМ.-№1-2004-С.9).

Схематично ії можна представити таким чином:

 

Схема № 8

Соціокультурний компонент змісту навчання ІМ ^[31]

 

 

 

 

У структурному плані СКК включає в себе загальнокультурну, країнознавчу, лінгвокраїнознавчу, соціолінгвістичну та соціальну компетенцію людини, яка забезпечує ій можливість: а) прогнозувати можливі соціокультурні перешкоди в умовах міжкультурного спілкування та способи їх усунення; б) адаптуватися до іншомовного середовища, виявляючи повагу до традицій, ритуалів та стилю життя представників іншої культурної спільноти. Сформована у школі СКК створює основу для наступного/майбутнього розвитку різновидів соціокультурної компетенції професійно-профільного характеру, а також для самостійного вивчення інших країн, народів, культурних спільнот.

С.Ю.Ніколаєва наголошує на необхідності чітко розрізняти соціокультурну та соціолінгвістичну компетенції. Під соціолінгвістичною компетенцією вона розуміє “знання норм користування мовою в різноманітних ситуаціях і володіння ситуативними варіантами реалізації одного і того ж комунікативного наміру” (там само).

Основу формування СКК складають не знання країнознавства як фахової дисципліни, а так звані фонові знання (background knowledge; фонова культурно-країнознавча інформація (термін Л.П.Голованчук, Н.К.Скляренко)). Фонові знання – це, по-перше, загальнокультурна обізнаність комуніканта у світовій історії, географії, літературі, мистецтві і т.і. По-друге, це – знання про предмети, явища, факти суспільно-культурного життя, відомі усім жителям даної країни і здебільшого невідомі іноземцям. По-третє, це знання загальноприйнятих у певній мовній громаді норм етикету, або комунікативних моделей поведінки (термін Л.П.Голованчук, Н.К.Скляренко), як вербальних, так і невербальних. Особливе значення мають соціально-побутові комунікативні моделі поведінки, тому що саме вони визначають стиль повсякденного життя нації [Скляренко,Голованчук//ІМ-№1-2003-С.10]. Наведемо ряд прикладів [32]. Так, пунктуальність має відносне значення для іспанців і латиноамеріканців у порівнянні з носіями німецької культури. Якщо латиноамеріканська сім’я запросила вас у гості на 16 годину, то вважається правилом гарного тону, якщо ви придете годиною пізнише.

До стилю повсякденного життя англійців належить чаювання о п’ятій годині вечора, у інших європейських народів такої традиції нема. У іспанців є таке поняття як “siesta” (пообідній сон), коли після обіду на певний час припиняють роботу банки, офіси, магазини, ресторани.

Не співпадає також і ставлення різних народів до символіки жестів, кольорів, квітів. Якщо у нас прийнято дарувати живим непарну кількість квітів, а на похорон приносити парну кількість квітів, то у німців прийнято робити з точністю навпаки.

Прикладом протилежності інтерпретації жестів є українські та болгарські жести, що позначають згоду та незгоду (“Да”, “Ні”).

Розбіжності знань мови і культури, невідповідності норм поведінки можуть викликати неприйнятність або негативне ставлення до чужого стилю життя і створити перешкоди для порозуміння комунікантів-представників різних культур. Щоб запобігти виникненню таких бар’єрів, необхідно озброїти учнів певним мінімумом лінгвокраїнознавчих знань, які реалізуються в першу чергу через лексичні одиниці (ЛО) з національно-культурним компонентом.

ЛО з національно-культурним компонентом є ті лексичні одиниці, семантика (значення) яких безпосередньо пов’язана з національною культурою – з історією, географією країни, її фольклором, музикою, традиційним і новим побутом тощо (Г.Д.Томахін).

В лінгвістиці існує велика кількість термінів для позначення ЛО з національно-культурним компонентом: “безеквівалентна лексика”, “реалії”, “етнореалії”, “лакуни”, “культурно-специфічні мовні засоби”, “засоби національно-культурної номінації”, “лінгвокультуреми” тощо. Існує також декілька класифікацій такої лексики.

Основоположники теорії взаємодіїї мови та культури Е.М.Верещагін та В.Г.Костомаров, порівнюючи лексичний склад мов, класифікували слова, які мають культурний аспект, на три основні групи: безеквівалентна лексика, конотативна лексика, фонова лексика [????????].

До складу безеквівалентної лексики входять лексичні одиниці, які служать для вираження понять, що відсутні в іншій культурі і не мають прямих еквівалентів за рамками мови, до якої вони належать, наприклад:

· Англ.: moonlighter – підробітник/сумісник (той, хто підробляє у вільний час; спочатку вечорами (від “moonlight”- місячне світло)).

· Нім.: die Plockwurst – плоквурст (різновид салямі).

Конотативна лексика - це лексика, яка співпадає за основним значенням у культурах, що порівнюються, але різниться за культурно-історичними асоціаціями, додатковими значеннями, емоційним забарвленням, притаманних тільки даній культурі, наприклад:

· Англ.: baker’s dozen - „чортова дюжина”. Якщо дане словосполучення асоціюється для нас з невдачею, з чимось негативним, то для американців – навпаки.

· Нім.: der Marienkäfer – зоол. “сонечко”, der Schornsteinfeger – “сажотрус”, das Kleeblatt – “листок конюшини”. Ці поняття вважаються у німців символом вдачі, щастя, як і вираз Schwein haben – “щастити”.

Інколи в безеквівалентній лексиці присутнє також додаткове конотативне значення. Так, вираз „Jim Crow buses” включає в себе не тільки значення – “автобуси для негрів”, але й негативну конотацію, оскільки Jim Crow – це презирлива назва негрів у расистів.

Фонова лексика включає в себе слова та вирази, які мають аналоги в іншій культурі, але різняться якимись національними особливостями функціонування, форми, призначення предметів, наприклад:

· Англ.: „school” та похідні від нього слова та вирази. В лінгвістичній літературі відмічається, що вираз „випускники школи” та „school leavers” не є еквівалентними. В англійському терміні виділяється той факт, що учні покидають школу, а в українському – школа випускає їх в життя. Англійська школа – це не той заклад, який „випускає в життя”: вона не має відношення до випуску, екзамени на атестат про середню освіту (GCE) проводяться поза школою спеціальними центрами. Для англійця школа – навчальний заклад, який в певному віці треба „почати” (to start), а потім „покинути” (to leave school). Не відповідають мовній нормі звороти to study at school, to study well at school (дієслово to study підкреслює більшу академічність навчання і більше відповідає навчанню в університеті), to finish school (так як англійська школа – це не той навчальний заклад, який можна „закінчити”, виконавши запропоновану програму. Багато англійських школярів закінчують школу без атестату взагалі). Англійськими еквівалентами даних виразів є відповідно to go to school, to dowell at school, to leave school.

· Нім.:„studieren“ – навчатись, щось вивчати у вузі; „lernen“- навчатись у школі; „treffen“ – зустріти когось; „begegnen“ – зустріти когось, але випадково.

 

Методика навчання ІМ спирається на класифікацію Г.Д.Томахіна, який всі безеквівалентні лексичні одиниці позначає як реалії. За визначенням Г.Д.Томахіна, реалії – ценазви притаманних тільки певним націям та народам предметів матеріальної культури, фактів історії, державних інститутів, імена національних та фольклорних героїв, міфологічних істот тощо. В реаліях найбільш очевидно проявляється зв’язок мови та культури. Реалії є особливою категорією засобів вираження. Будучи носієм національного та історичного колориту, вони, як правило, не мають точних відповідників в інших мовах [???? ].

Г.Д. Томахін виокремлює денотативні (предметні) та конотативні реалії. За денотативним принципом реалії розподіляють на такі типи та види:

1. Топонімічні реалії. Це різноманітні географічні назви, особливо ті, які мають культурно-історичні асоціації; географічні терміни, що позначають особливості природного географічного середовища, флори та фауни тощо. До даного типу відносяться:

· назви об’єктів фізичної географії, наприклад: (англ.)canyon – каньйон, глибока печера, county – графство, borough – містечко, savannah – пустинна місцевість; (нім.) die Ostsee – Балтійське море, der Chiemsee – Хімзее, назва озера в Баварії, der Harz – Гарц, гори;

· назви окремих регіонів в межах країни, наприклад: (англ.) Merseyside, (нім.) die Sächsische Schweiz;

· назви міських районів, наприклад: (Англ.) Notting Hill, the East End; (нім.) Pankow,Alexanderplatz;

· назви вулиць, наприклад: (англ.) Whitehall; (нім.) der Kurfürstendamm;

· назви окремих приміщень та споруд, наприклад: (англ) Watergate, White Hause;(нім.) das Branderburger Tor, der Reichstag.

Часто топонімічна лексика має додаткові культурні, історичні та політичні асоціації. Англійські мова: Eton – приватна привілейована школа для дітей заможних батьків, Dannybrook – шумна бійка (від назви району Лондона, де в 19 ст. проводились щорічні ярмарки і виникали багато численні бійки), Billingsgate – базарня лайка (від назви рибного ринку Лондона); Salem – м. Сейлем, що асоціюється з судовими процесами над відьмами та той, якого називають Witch City; Niagara Falls – Ніагарський водоспад, відомий як столиця молодят, за звичаєм молодята повинні відвідати водоспад та кинути в нього монетки, але одночасно асоціюється з самогубствами, називається „столицею самовбивць”.

Німецька мова:Ausschwitz, Theresienstadt – Освенцим та Терезин - концентраційні табори; die Reeperbahn – квартал розваг для моряків у м.Гамбург; Checkpoint Charlie – колишній прикордонний контрольно-пропускний пункт для дипломатів у Східному Берліні; die Berliner Mauer – Берлінська стіна - символ протистояння соціалістичного Сходу та капіталістичного Заходу.

2. Етнографічні реалії:;

· одяг, взуття: (англ.) anorak, moccasins; (нім.) die Lederhose, der Tiroler Hut;

· їжа, напої: (англ.) butterscotch, muffin, toffee; (нім.) der Schnaps;die Brezel;der Eintopf – суп-пюре, який замінює першу та другу страву;

побутові заклади: (англ.) pub, (нім.) die Bar

транспорт: (англ.) subway in the US, the tube on London; traffic warden – контролер лічильників на автостоянці; (нім.) die S-Bahn – наземна міська електричка, die U-Bahn – метро;

відпочинок: (англ.) traveller's cheques – туристичні/дорожні чеки, які беруться в банку для обміну на валюту в країні перебування;

спорт: (англ.) bingo, cricket, jogging;

назви іграшок та ігор: (англ.) Barbie, Cindy, Teddy-bear, toy-computer;

традиції, свята: (англ.)thank-you letter / bread-and-butter letter - лист з висловлюванням подяки за гостинність; soundbite – невеликий фрагмент чиєїсь промови, наприклад, промови політика, яка використовується на радіо чи ТБ для ілюстрації основного змісту цієї промови чи інтерв’ю; (нім.) das Oktoberfest – традиційне жовтневе свято у Мюнхені;

грошові одиниці: (англ.) penny, shilling, dollar, cent, euro; (нім.) der Pfennig, die Mark (DM), der Groschen –монета у 10 пфенігів.

Сюди ж можна віднести фразеологічні вирази з одиницями міри: (англ.) Penny wise and pound foolish – говорять про того, хто дуже бережливий з невеликою сумою грошей, але може витратити великі суми на непотрібні речі. Give someone an inch, and they will take a mile – дай йому палець, він всю руку відітне. (Нім.): Wer den Pfennig nicht ehrt, i st des Talers nicht wert – хто щадить гріш – має з гаком більш.

Інші види реалій: (англ.) detention – різновид покарання, при якому учнів залишають після уроків в школі; browser – відвідувач магазину, який розглядає товари, листає книги, але нічого не купує.