Право укладення договору з субабонентами.

 

Відповідно до ч.3 ст. 277 ГК, Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Згідно з ч.4 ст. 277 ГК, Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією.

 

Лекція 2.

 

7. Договір зберігання на товарному складі.

 

 

Джерела правового регулювання:

 

1. ст. 294 ГК;

2. Глава 66 ЦК ($2 - присвячена саме договору зберігання на товарному складі)

3. Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва: Закон України від 23 грудня 2004 р. № 2286-IV

4. ЗУ “Про зерно та ринок зерна в Україні” (цей закон містить положення щодо складських свідоцтв, які стосується зернових складів)

5. Порядок випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам: затверджений Постановою КМУ від 11 квітня 2003 р. №510

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/510-2003-%D0%BF

У зазначеному порядку містяться форми бланків складської квитанції, прості складські свідоцтва, подвійні складські свідоцтва, а також Типовий договір складського зберігання зерна.

 

Товарний склад - це організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності (ч.1 ст. 294 ГК)..

 

Окремо виділяются склади загального користування, договір складського зберігання з якими є публічним.

Товарний склад є складом загального користування, якщо відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якої особи (ч.2 ст. 294 ГК)..

 

Договор складського зберігання на товарному складі.

Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання.

 

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч.1 ст. 957 ЦК)..

 

Особливості договору складського зберігання:

 

1) цей договор є публічним (у разі якщо укладається складом загального користування);

 

2) особливості щодо форми цього договору.

Договір складського зберігання може бути укладений у простій письмовій формі.

 

Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом (ч.3 ст. 957 ЦК).

 

Види складських документів, що підтверджують укладення договору складського зберігання:

1) складська квитанція;

2) просте складське свідоцтво;

3) подвійне складське свідоцтво (ст. 961 ЦК).

 

Просте та подвійне складське свідоцтво можуть передаватись іншим особам

Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання товару на підставі застави цього свідоцтва (ч.2 ст. 961 ЦК)

 

Просте складське свідоцтво.

 

Просте складське свідоцтво видається на пред’явника (ч.1 ст. 965 ЦК).

Складське свідоцтво видається окремо на кожний вид товару, визначений родовими або індивідуальними ознаками.

 

Видання простого складського свідоцтва на пред’явника означає, що його можна передати будь-якій іншій особі, яка зможе отримати товар за цим свідоцтво.

 

Водночас, відповідно до ст. 25 ЗУ “Про сертифіковані товарні склади…”, права за простим складським свідоцтвом передаються шляхом здійснення на них передавального напису, який засвідчує перехід прав за ними до іншої особи.

 

Подвійне складське свідоцтво.

 

Подвійне складське свідоцтво складається з двох частин, які можуть бути відокремлені один від одного:

1) складське свідоцтво;

2) заставне свідоцтво (інша назва - варант).

 

Подвійне складське свідоцтво є іменним (у ньому зазначається особа, від якої прийнятий товар).

 

Товар на товарному складі, виданий за подвійним складським свідоцтвом може бути предметом застави.

 

Порядок передання у заставу:

1) Володілець подвійного складського свідоцтва вступає у зобов’язання з третьою особою, та укладає договір застави на забезпечення цього зобов’язання;

2) Володілець подвійного складського свідоцтва видає його заставну частину третій особі за договором застави.

 

Володілець лише складського свідоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зі складу до погашення кредиту, виданого за заставним свідоцтвом.

Володілець складської частини подвійного складського свідоцтва, відокремленої від заставного складського свідоцтва, не має права розпоряджатися цим свідоцтвом без згоди заставодержателя (володільця заставного свідоцтва).

 

Володілець заставного свідоцтва має право, зокрема, вимагати від сертифікованого складу збереження товару, зазначеного в заставному свідоцтві, яким забезпечується виконання зобов'язань поклажодавця.

 

3) Реалізація права застави володільцем заставного свідоцтва.

Після настання строку виконання зобов'язання, що забезпечується заставою, вказаною в заставному свідоцтві, володілець заставного свідоцтва може звернутися до особи, яка має перед ним зобов'язання, з вимогою про виконання своїх зобов'язань.

У разі виконання заставодавцем своїх зобов'язань володілець заставного свідоцтва повинен повернути це заставне свідоцтво заставодавцю.

У разі невиконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем, забезпечених за заставним свідоцтвом, дії заставодержателя (володільця заставного свідоцтва) регулюються відповідно до Закону України "Про заставу" (ст. 23 ЗУ “Про сертифіковані товарні склади…).

Видача товару за подвійним складським свідоцтвом.

 

1. Товарний склад видає товари володільцеві складського та заставного свідоцтва (подвійного складського свідоцтва) лише в обмін на обидва свідоцтва разом.

2. Володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмін на складське свідоцтво та за умови надання разом з ним квитанції про сплату всієї суми боргу за заставним свідоцтвом.

Товарний склад, що видав товар володільцеві складського свідоцтва, який не має заставного свідоцтва та не сплатив суму боргу за ним, відповідає перед володільцем заставного свідоцтва за платіж усієї суми, забезпеченої за ним.

3. Володілець складського та заставного свідоцтва має право вимагати видачі товару частинами. При цьому в обмін на первісні свідоцтва йому видаються нові свідоцтва на товар, що залишився на складі (ст. 966 ЦК)..

 

8. Міна (бартер) в сфері господарювання та її податкові обмеження

 

 

Правове регулювання:

1. ГК - ст. 293 ГК;

2. ЦК - ст. 715-716 ЦК;

3. ЗУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності”,

 

 

Відповідно до ч.1 ст. 293 ГК, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

 

Характерные особенности мены:

1) сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

Це має значення у тому сенсі, що до договору міни (бартеру) застосовуються правила, які регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін (ч.5 ст. 293 ГК);

2) обмеження щодо об’єктів міни: не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством.

Синонімом терміну “основні фонди” є термін “основні засоби”.

 

Визначення основних засобів та критерієв віднесення до них об’єктів міститься у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженого Наказом МінФіну №92 від 27.04.2000 р.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством/установою.

5.1. Основні засоби

5.1.1. Земельні ділянки.

5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.

5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

5.1.4. Машини та обладнання.

5.1.5. Транспортні засоби.

5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

5.1.7. Тварини.

5.1.8. Багаторічні насадження.

5.1.9. Інші основні засоби.

 

3) За погодженням сторін договору міни можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

 

 

По відношенню до міни у ЗЕД іноді використовується термін “бартер”.

 

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ “Про регулювання товарообмінних (бартерних операції) у галузі зовнішньоекономічної діяльності”

 

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

 

Признаки, исходя из положений закона:

1) вид експортно-импортных операций;

2) оформляется бартерным договором либо договором со смешанной формой оплаты, которым частичная оплата экспортных (импортных) поставок предусмотрена в натуральной форме;

3) операция происходит между субъектом ВЭД Украины и иностранным субъектом ВЭД;